Планирование перед арестом: место совпадения интересов АРМА и бизнеса

Планирование перед арестом: место совпадения интересов АРМА и бизнеса

От планирования перед арестом выиграют все: прокуроры, суды, АРМА, госбюджет, владельцы арестованных активов и новые управляющие. Я расскажу, почему. (укр)
Вторник, 20 августа 2019, 16:52
начальник юридического управления АРМА

Левова частка негативу щодо Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) має просту причину: бізнес не хоче передавати арештовані активи агентству.

Чому так відбувається?

У більшості випадків підприємці, щодо яких відкрите кримінальне провадження, не згодні з рішенням правоохоронних органів арештувати їхні будинки, землю та рухоме майно. Тож коли ці активи суд передає АРМА, чекайте біля входу в наш офіс на Майдані пікетів, мітингів та плакатів "АРМА — агентство-рейдер!".

Проте є обставина, проти якої згодні "дружити" і агентство, і бізнес: відсутність юридичної процедури "планування перед арештом" (pre-seizure planning).

Як у них

Подібні до АРМА установи існують у 28 країнах-членах ЄС та у понад 100 юрисдикціях світу. У більшості з них успішно діє інститут планування перед арештом. Це процедура, коли органи досудового розслідування, прокуратури, суду та подібні до АРМА установи вирішують, що і як арештовувати для досягнення завдань кримінального провадження і чи передавати майно в управління державі.

Про планування перед арештом ми тільки мріємо. Відсутні і законодавство, і культура такого планування, тобто узгодженість дій органів влади. Завдяки цьому АРМА стає заручником часом дивних ухвал слідчих суддів, обов'язкових до виконання, бо так вимагає стаття 129-1 Конституції України.

Усі обвинувачення агентства в рейдерстві розбивається об простий факт: АРМА не є ні учасником, ні стороною кримінального провадження. Тобто на питання про те, що саме арештовувати, які заборони встановити власнику і чи передавати в управління АРМА активи, відповідають у судових засіданнях, куди нас не запрошують і про призначення яких навіть не повідомляють.

Безперечно, коли в органу влади, якому встановлюють щодо арештованого майна певні права та обов'язки, не питають думку і ні про що не попереджають, якість, швидкість та оперативність управління падають. У деяких випадках ми бачимо курйозні, навіть небезпечні для роботи АРМА й ефективності бізнесу ситуації.

Loading...

Керувати повітрям

Звісно, ніхто не радився з АРМА, коли в рамках кримінального провадження №12013220540000400 31 січня 2013 року судді наклали арешт на дві несамохідні самопідіймальні плавучі бурові установки: судна "Петро Годованець" та "Україна" вартістю близько 800 млн дол. 29 січня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду Києва ухвалив передати це майно в управління агентству.

Формально-юридично власником бурових установок є українське підприємство. Фактично ж, за даними Державної прикордонної служби України (ДПСУ), установки захоплені Росією і перебувають під охороною ВМС країни-агресора. Фізичний доступ до установок неможливий. Як і кому управляти таким майном?

З лютого АРМА листується з цього приводу з Кабміном, Міненерговугілля, МЗС, Мін'юстом, ГПУ, ДПСУ та РНБО. Цінних вказівок, як виконати ухвалу слідчого судді та зберігати судна, агентство від них не отримувало.

Інша історія — коли в управління АРМА передаються активи, місце перебування яких не відоме ні слідчому, ні прокурору, ні слідчому судді, ні суду. Приміром, 28 вересня 2017 року слідчі судді Печерського районного суду Києва передали агентству 20 автомобілів, які перебувають у розшуку. 23 жовтня 2018 року нам передали 51 автомобіль, цього разу ми теж не бачили жодної автівки.

Свіжий кейс: 3 квітня 2019 року АРМА отримало в управління сільськогосподарську техніку. Місце перебування 185 одиниць цієї техніки досі нікому не відоме. Зникли й зерно, круп'яні та олійні культури.

21 травня 2018 року слідчий суддя Київського районного суду Полтави передав в управління агентству 123 551 кг зерна соняшнику та 156 881 кг кукурудзи.

Виконуючи волю суду, працівники АРМА з'ясували: коли органи досудового розслідування, прокуратури та суди вирішували передати ці активи в управління АРМА, то цього зерна вже понад чотири місяці в них не було. Схожа доля спіткала АРМА в ході виконання ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 27 грудня 2017 року, коли нам передали 273 219 кг соняшнику.

Нарешті, з метою ефективного управління арештованим майном, збереження та збільшення його вартості 30 березня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду Києва передав АРМА в управління лист формату А4 з текстом "Донецьк 1 АК ДНР". Правду кажучи, АРМА і досі не знає, що з ним робити.

Win-Win

Створення АРМА не є примхою українського уряду.

Своїм існуванням установа завдячує виконанню державою плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС та імплементації директиви ЄС від 3 квітня 2014 року №2014/42/EU про арешт та конфіскацію предметів злочинної діяльності і доходів від неї. Це не дуже пасує "держоргану рейдерів", правда?

Скрізь у публічних виступах посадовці агентства пропонують запровадити обов'язкове планування перед арештом. Це, безперечно, вигідно українському бізнесу. Хто, як не АРМА, знає, що кожен актив, який планується арештувати і передати в управління АРМА, — це унікальна історія із своїми особливостями.

За понад два роки роботи агентство на своїй шкірі відчуло численні правові прогалини, неузгодженості та нюанси, крізь призму яких воно може роз'яснити, проконсультувати і навіть порадити органам досудового розслідування, прокуратури та суду, як краще арештувати і в якому вигляді передати йому в управління активи, а які активи передавати в управління АРМА не потрібно.

Арешт активів та передавання їх АРМА — це лише опція, один з варіантів поводження з майном юридичних та фізичних осіб. Крім того, бізнес зацікавлений заздалегідь знати, наскільки ефективно АРМА може управляти їхнім майном, чи достатньо в агентства інструментів реалізації активів або управління ними.

Від планування перед арештом виграють усі: прокурори та суди розумітимуть ризики та плюси від арешту майна, АРМА не дізнаватиметься про нові обов'язки лише поштою, як було, приміром, з "будинками Войцеховського", державний бюджет отримуватиме системні надходження.

Власники арештованих активів знатимуть, що їхні права на майно поважають, а нові управителі, обіцяючи зберегти його економічну вартість, отримують шанс заробити. Win-win.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!