Рыба в сетях бюрократа

Рыба в сетях бюрократа

Украина может стать мировым лидером рыбного рынка, однако для этого власть должна сделать хотя бы минимальные усилия. (укр)
Четверг, 15 августа 2019, 14:17
исполнительный директор ассоциации "Украинское аквакультурное сообщество"

Відомо, що Україна має один з найпотужніших запасів природних ресурсів у світі для розвитку сільського господарства.

Серед іншого наша країна володіє величезним потенціалом водних об’єктів - одним з найбільших у Європі - понад 50 тисяч водойм, які придатні до риборозведення, берегова лінія морів – одна з найдовших на європейському континенті.

Але на сьогодні в Україні вирощується лише 30 кг риби на гектар водної поверхні (для порівняння цей показник у Польщі складає 60 кг, а в Угорщині - 150 кг).

Наразі більшість риби і морепродуктів, які споживаються в Україні, є імпортними. Імпорт перевищує власний вилов та вирощування риби у десятки разів!

За часів Радянського Союзу рибництво в Україні було одним з найбільш розвинених серед союзних республік.

Було створено потужну виробничу базу товарного рибництва. Так, загальна площа рибницьких ставів наприкінці 80-х рр. 20 ст. досягла 75 тис. га, садків і басейнів – відповідно 135 і 65 тис. кв. м.

Але на жаль, за часів незалежності площа працюючих басейнових рибних господарств зменшилась у 6, а садкових – у 18 разів!

Рибництво в Україні має чимало проблем. Головна з них - держава не розглядає рибну галузь як пріоритетну.

Практично в усіх програмах, які започатковувались у сільському господарстві, в тому числі програмах підтримки розвитку, рибна галузь, аквакультура зокрема, донедавна була просто відсутня.

Для прикладу, в нашій країні давно діє Закон України "Про аквакультуру", який передбачає можливість взяття в оренду частки водойми загальнонаціонального значення для потреб аквакультури, зокрема, для розміщення плавучих рибницьких садків.

Loading...
Наразі жодне українське аквакультурне підприємство не змогло скористатися своїм законним правом через відсутність чіткого механізму реалізації цього положення.

Відбувається дивовижна ситуація: рибники готові брати в оренду частку водойми, платити за це гроші, створювати нові робочі місця, за власний кошт будувати садкові лінії і вирощувати рибу.

Але державна бюрократія не дає можливості цього зробити! Насправді, для вирішення цього питання потрібно лише переставити декілька літер на папері і звісно бажання керівництва держави.

У наших сусідів - Чехії, Словаччині чи Польщі – місцевих рибників влада просто "носить на руках".

Хочеш побудувати садкову лінію або закриту рециркуляційну систему з вирощування риби - отримаєш до 70% відшкодування від вартості проекту, на додачу до 50% компенсації за корми та дешеві кредити під 0,1% чи максимум під 3% на 10 або 20 років.

Великою проблемою для вітчизняних аквакультурників є обмежені можливості отримувати дешеві кредити.

Справа в тому, що минулого року аквакультура вперше була включена до постанови уряду №107, що дає можливість отримати компенсацію з держбюджету по відсотковій кредитній ставці.

Але на сьогодні в Україні цією допомогою не змогло скористатись жодне рибне господарство!

Українських рибників надзвичайно обурює дивна ситуація, коли потужні виробники курятини отримують від держави мільярди гривень безповоротної допомоги, а прості фермери-рибники не можуть взяти кредити, які потім реально повернуть!

Крім того, в нашій державі досі не приведені до європейських стандартів норми відбору біологічного матеріалу для проведення досліджень.

Так, зокрема, виробники рибної продукції під час реалізації кожної партії змушені здавати на аналізи по вісім кілограмів риби та по 1,2 кг чорної ікри!

Хоча спираючись на досвід роботи європейських лабораторій, кількість матеріалу для досліджень можливо суттєво зменшити, використовуючи сучасне обладнання та провівши валідацію відповідних методів досліджень.

Насправді ж проблем у рибництві значно більше. Беззаперечно одне – рибна галузь конче потребує належної уваги з боку держави, а головне – дієвих заходів з реалізації її потужного потенціалу!

Для порівняння можна привести приклад з бджільництвом.

Ще 10 років тому українські бджоли ледве гули. Принаймні, їх майже ніхто не чув, окрім поодиноких бідних бджолярів.

Потім до влади в Україні прийшов маловідомий пасічник і трапилося диво – натепер по експорту продуктів бджільництва наша країна займає провідне місце у цілому світі!

На завершення хочу наголосити: Україна потенційно може стати світовим лідером рибного ринку, для цього лише треба об’єднати зусилля громадськості та держави!

І українські рибоводи вірять в те, що це можливо!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!