Законодательные "зради" и "перемоги" в бизнес-среде

Законодательные "зради" и "перемоги" в бизнес-среде

Инвестиционный климат в Украине улучшается, но останавливаться на достигнутом не стоит. Инвесторы ожидают ослабления административного воздействия на экономику. (укр)
Пятница, 24 мая 2019, 15:29
советник KPMG Law Ukraine

У глобальному рейтингу Doing Business-2019, підготовленому експертами World Bank, Україна посіла 71 місце, піднявшись на п'ять позицій порівняно з 2018 роком.

Серед основних законодавчих новел, які покращують інвестиційний клімат в Україні, варто відзначити лібералізацію валютного регулювання, спрощення приватизації державного та комунального майна, легалізацію інституту номінальних утримувачів цінних паперів та реформування інституту ТОВ.

У той же час, скасування мораторію на перевірки контрольними органами може підвищити регуляторний тиск на бізнес.

Лібералізація валютного регулювання

У лютому 2019 року набув чинності закон "Про валюту і валютні операції" та відповідні постанови Нацбанку, покликані реформувати систему валютного регулювання в Україні. Ці акти запровадили перехід від принципу "заборонено все, що не дозволено" до принципу "дозволено все, що не заборонено" — від адміністративних методів до ризико-орієнтованих інструментів регулювання.

На покращення інвестиційного клімату вплинуть такі ключові зміни валютного регулювання як скасування обов'язкової реєстрації зовнішніх запозичень, скасування індивідуальних ліцензій на валютні операції та їх заміна е-лімітами, а також довгоочікувана можливість для нерезидентів відкривати в українських банках, крім інвестиційних, поточні рахунки.

Впровадження номінального утримувача цінних паперів

У листопаді 2018 року набув чинності закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій". Основна новела документа — легалізація інституту номінальних утримувачів цінних паперів, які повинні стати учасниками депозитарної системи України.

Відповідно до норм закону, іноземні фінансові установи (номінальні утримувачі) матимуть право відкривати рахунок у цінних паперах в депозитарних установах України на підставі відповідного договору. Одночасно номінальні утримувачі зможуть відкривати у себе рахунки для нерезидентів — власників цінних паперів.

Це зменшить кількість формальностей, оскільки для нерезидентів-інвесторів усувається необхідність особисто укладати договори з українськими депозитарними установами. Крім того, для нерезидентів-інвесторів скасовується необхідність бути присутніми при проходженні процедур відкриття рахунків у цінних паперах та особистої ідентифікації в Україні.

Loading...

Спрощення діяльності ТОВ

У червні 2018 року набув чинності закон "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Він покликаний створити гнучкі та цивілізовані умови діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, запровадити визнані міжнародною практикою інструменти корпоративного управління, надати учасникам більше можливостей для реалізації корпоративних прав і вирішення спільних питань розвитку бізнесу.

Основними новелами є запровадження інституту корпоративного договору та безвідкличної довіреності з корпоративних прав, скасування обмеження кількості учасників товариства, відмова від детальної регламентації змісту статуту, удосконалення процедури реалізації переважного права учасника товариства.

Крім того, цей закон встановлює можливості для створення наглядової ради, ухвалення загальними зборами учасників рішень шляхом заочного голосування або опитування, врегулювання конфлікту інтересів.

Прозора приватизація державного і комунального майна

У березні 2018 року набув чинності закон "Про приватизацію державного і комунального майна", який відкрив шлях до прозорої приватизації. Нова процедура приватизації встановлює єдиний прозорий алгоритм продажу об'єктів, дозволяє розширити коло потенційних покупців і збільшити конкуренцію.

Закон скорочує строки підготовки до продажу об'єктів і збільшує строк для подання заявок. У разі проведення великої приватизації залучатимуться міжнародні радники, а мала приватизація проходитиме за допомогою електронних торгів.

За умови належної імплементації закону приватизація дозволить залучити реальних інвесторів, відродити промислове виробництво, суттєво наповнити державний та місцеві бюджети і зробити реальну історію успіху для країни.

Закінчення мораторію на перевірки

З 1 січня 2019 року представники бізнесу можуть зустрітися з підвищеною увагою регуляторних органів у зв'язку з втратою чинності мораторієм на перевірки.

Згідно з Інспекційним порталом, на 2019 рік заплановано понад 110 тис планових і понад 30 тис комплексних перевірок. Найбільше перевірок проведуть ДСНС — 43,1 тис, Держпродспоживслужба — майже 22 тис, Держпраці — майже 17 тис.

Очікувані зміни щодо фінансового та податкового секторів

На інвестиційну привабливість України також вплине ухвалення законопроектів щодо імплементації плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування (БЕПС) та щодо консолідації функцій з державного регулювання ринків фінансових послуг (так званий спліт).

Ці акти перебувають на розгляді Верховної Ради.

Ухвалення законопроекту щодо БЕПС дозволить платникам податків звертатися для ініціювання процедури взаємного узгодження не тільки до уповноваженого органу країни резидентства, а й до органу відповідної іноземної країни.

Це сприятиме забезпеченню належного захисту у разі неправомірного застосування положень конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.

Ефективне розділення функцій Національної комісії з регулювання фінансових послуг між НБУ та Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку спростить регулювання фінансових установ і лібералізує вітчизняний фінансовий ринок.

Таким чином, варто відзначити значні законодавчі покращення інвестиційного клімату в Україні. Ухвалені акти містять багато прогресивних норм, належна імплементація яких дозволить суттєво покращити інвестиційну привабливість України та наблизити вітчизняні умови ведення бізнесу до європейських.

Більшість інвесторів чекають на подальшу лібералізацію адміністративного впливу на економічні процеси в Україні і на подальший прогрес в реалізації реформ.

Співавтор — Юлія Підлісна, юрист KPMG Law Ukraine

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!