Будут ли влиять бассейновые советы на водную политику государства

Будут ли влиять бассейновые советы на водную политику государства

В сентябре 2018 года в Украине начали работать первые обновленные бассейновые советы. Повлияет ли их работа на качество воды в украинских реках? (укр)
Понедельник, 18 марта 2019, 17:34
заместитель министра экологии и природных ресурсов Украины по вопросам евроинтеграции

У Всесвітній організації охорони здоров'я запевняють, що кожен вкладений долар у покращення якості води приносить користі для країни на 8 доларів.

Так стале управління водними ресурсами стає точкою перетину різних груп інтересів: інвестиційних прагнень, питань безпеки й захисту довкілля, особистого здоров’я громадян і життя майбутніх поколінь.

У такому випадку формування майданчиків для діалогу й публічне вирішення конфліктів — головне завдання ефективної політики.

Подібними майданчиками у сфері водної політики мають стати новостворені басейнові ради. Для чого їх створено і як українці вже зараз можуть використовувати цей механізм?

Нове втілення басейнових рад

У вересні 2018 року в Україні почали працювати перші оновлені басейнові ради.

Посилена увага до цієї події зумовлена тим, що хоч самі ради не є чимось новим для української екополітики, однак формальний і не підкріплений законодавчими можливостями статус старих басейнових рад робив їх недієздатними.

Процес оновлення розпочався ще в 2016 році з ухвалення постанов і законів, які зобов’язали центральну й місцеву владу дотримуватися принципів сталого та інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом.

Процес розпочато прийняттям 4 жовтня 2016 року Верховною Радою України закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом".

Впровадження басейнового принципу — це децентралізація в сфері управління водних ресурсів.

Він дозволяє інтегрувати в межах одного річкового басейну різні аспекти водокористування: соціальний, економічний і екологічний.

Фактично, мова йде про реальну взаємодію різних заінтересованих сторін на основі загальної мети по досягненню доброго стану вод.

Простором для такої взаємодії якраз і стають басейнові ради. Також не варто забувати про те, що з 1 січня 2019 року в Україні працює європейський порядок здійснення моніторингу вод.

Loading...
Разом з функціонуванням басейнових рад моніторинг вод стає потужним підґрунтям до формування планів управління річковими басейнами — документів стратегічного значення для галузі.

Типове положення про Басейнові ради було ухвалено в 2017 році, а вже в період з вересня по грудень 2018 року було створено 13 басейнових рад відповідно до існуючих районів річкових басейнів (за винятком району басейну річок тимчасово окупованого Криму).

До басейнових рад можуть входити як представники центральних органів влади, місцевого самоврядування, так і водокористувачі й громадські активісти.

Окремим пунктом визначається, що у складі ради водокористувачів має бути не менше 30% — у такий спосіб держава намагається залучити до прийняття рішень суб’єктів господарювання.

Як це працює і що вже зроблено наразі?

Згідно з положенням, басейнові ради зобов’язані збиратися мінімум двічі на рік. Наразі активно розробляються плани проведення зустрічей.

Самі ж зустрічі відбудуться орієнтовно в квітні-травні цього року. Басейнові ради очолює голова, який обирається, разом із своїм заступником, на 5 років, а постійно діючим робочим органом ради є секретаріат на чолі з обраним виконавчим секретарем.

Не менш важливо, що засідання басейнових рад є відкритими — тобто будь-який бажаючий, який має пропозиції чи ідеї з питань управління водними ресурсами конкретного басейну, може долучатися до їх роботи.

Це спрощує структуру взаємодії і дозволяє розширити можливості органу.

Якщо ми подивимося на теперішній склад рад, то помітимо — кількість членів і вид їх діяльності унікальний для кожного окремого випадку.

Наприклад, басейнова рада Тиси складається з 13 учасників. Це переважно зумовлено тим, що річковий басейн розташований в одній області.

Натомість басейнова рада Середнього Дніпра наразі має 85 членів, майже 70% складу яких — це органи місцевого самоврядування й водокористувачі, а сам басейн охоплює 5 областей України.

Тобто специфіка і ефективність роботи рад буде залежати від того, як саме буде налагоджена взаємодія, адже басейнові ради є, в першу чергу, дорадчими органами, де обговорюються проблеми й можливі шляхи їх подолання.

Медіація у водній політиці

Ніхто не стане ідеалізувати взаємодію різних груп інтересів: бізнесу, держави й громадськості.

Якраз навпаки — для продуктивного вирішення конфліктів басейнові ради і створено.

Це публічний інструмент для досягнення власних цілей шляхом аргументації і формування пропозицій.

Важливо залишити простір для розвитку бізнесу й стимулювати інвестиції до водного сектору, який в Україні має значний потенціал зростання.

Однак за цим всім не варто забувати про головну мету водної політики — досягнення доброго стану вод і його стала підтримка.

Простір дієвого діалогу дає шанс відійти від розподілу на "перемогли-програли" до спільної перемоги всіх сторін навколо єдиної мети.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua