Нужен ли кардиостимулятор для кредитования экономики Украины

Нужен ли кардиостимулятор для кредитования экономики Украины

НБУ много внимания уделяет нормативно-правовому регулированию по европейскому образцу, но достаточно ли этого для развития банковской системы? (укр)
Среда, 27 февраля 2019, 09:07
член Совета НБУ

В Україні гостро стоїть питання виконання банками своєї головної функції: кредитування реального сектору економіки та оптимального перерозподілу капіталу для фінансування економічного зростання.

Чому в останні роки кредитування не розвивається, особливо кредитування підприємств реального сектору економіки?

З 2015 року співвідношення обсягу кредитів до ВВП, тобто "фінансова глибина економіки", зменшувалося і 1 січня 2019 року становило 30%. Для порівняння: у 2014 році цей показник становив 64%, у 2015 році — 49%.

Це значно нижче, ніж в інших країнах. Зокрема, у Польщі цей показник становить 70%, в Туреччині — 80%, у країнах Єврозони — 160%, у Японії — 180%.

Якщо подивитися на галузеву структуру виданих кредитів, то можна зробити висновок про переважне спрямування банківських кредитів на оптову та роздрібну торгівлю. Це свідчить про акцент на кредитування видів діяльності з коротким операційним циклом або галузей з низькою доданою вартістю.

Це при тому, що ми постійно говоримо про необхідність структурної перебудови економіки та зростання ВВП на 7% і більше. За оцінками експертів, збільшення кредитування реального сектору на 10% додає до зростання ВВП до 2%.

Стримують розвиток кредитування такі системні проблеми: неефективна судова система та незахищеність прав кредиторів, невелика кількість державних програм з підтримки реального сектору та МСП, відсутність монетарних, немонетарних та податкових стимулів сприяння розвитку кредитування та інвестування економіки.

Інші проблеми — борги державних банків, низький рівень використання коштів МФО (за останні три роки країна не використала понад 10 млрд дол), відсутність інститутів розвитку держави. Хочу зупинитися на деяких питаннях детальніше, вирішення яких активізує розвиток банківської системи і кредитування.

Відсутність достатньої кількості позичальників. Є кілька причин.

Перша — жорсткі норми положення НБУ про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями.

Друга — наявність в необмеженому обсязі ОВДП чи депозитних сертифікатів НБУ. Банки в умовах профіциту ліквідності віддають перевагу саме цим безризиковим борговим інструментам, а не кредитуванню економіки.

Де візьмуться позичальники, якщо ми їх самі не створимо? Потрібні державні програми з розвитку МСП, необхідно створити державну агенцію з розвиту МСП.

У багатьох країнах уряди або центральні банки фінансово підтримують розвиток МСП. Якщо у нас не буде таких програм, то еміграція набуде ще більших масштабів і стане загрозою національній безпеці та економіці.

Програми розвитку і підтримки МСП, на мою думку, істотно не вплинуть на інфляцію. Навпаки — вони зможуть вплинути на ріст кредитування та ВВП.

Якщо ми хочемо активізувати кредитування МСП, необхідно спростити процедури кредитування за проектами клієнтів малого та середнього бізнесу до 2 млн грн, що регламентовано постановою НБУ №351 від 30 червня 2016 року.

Loading...
Проблема NPL(прострочений кредит. — ЕП) державних банків. Вона потребує якнайшвидшого  законодавчого чи іншого нормативного врегулювання.

Частка проблемних кредитів у банківській системі 1 січня 2019 року становила 52,85%. З них частка простроченої заборгованості в портфелі держаних банків досягла 67,92%, в тому числі Приватбанку — 83,35%.

Після активної фази кризи минуло три роки. Скоро від деяких застав нерухомості можуть залишитися одні стіни. На нашу думку, досить цікавим є механізм можливості реалізації проблемних кредитів та їхніх застав за посередництвом ФГВФО через майданчики ProZorro. Для цього потрібен відповідний закон.

Це дасть можливість розрезервувати кредити і направити кошти в економіку, а нові власники цих об'єктів будуть їх розвивати та інвестувати у них.

Також важливо, щоб у 2019 році були сформовані наглядові ради державних банків та поліпшилося їх корпоративне управління. Це дозволить активізувати роботу із скорочення частки проблемних кредитів.

В Україні зменшується кількість комерційних банків. Це негативно впливає на життя людей і підприємств. Часто банківський капітал перетікає у менш зарегульовані фінансові сфери.

У зв'язку з оздоровленням банківської системи необхідно послабити вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу банків та залишити його на рівні 200 млн грн.

Чинні вимоги — необхідність мати статутний капітал банку 500 млн грн у 2025 році — не відповідають вимогам директив ЄС та Ради Європи. Мінімальний початковий капітал будь-якої кредитної установи у ЄС — 5 млн євро. У цьому питанні мусить бути чітка позиція Національного банку та Верховної Ради.

Якщо проаналізувати організаційно-правову форму комерційних банків в Україні, то в нас усі банки сформовані у формі ПАТ. В Україні відсутні важливі сегменти банківського сектору — чітко спеціалізовані, кооперативні чи комунальні.

Наприклад, банківська система Польщі має таку структуру: юридичні особи, що здійснюють банківську діяльність, — понад 600, з них 36 — універсальні банки, 27 — закордонні банківські філії, понад 550 — кооперативні банки.

З метою посилення конкуренції на банківському ринку та недопущення подальшого закриття комерційних банків через завищені норми законів чи нормативні документи регулятора, на нашу думку, доцільно внести зміни в закон "Про банки і банківську діяльність" з метою поділу банків на базові та універсальні.

Для комерційних банків з базовою ліцензією передбачити спрощене регулювання (зменшити кількість нормативів, встановити більш лояльні вимоги щодо резервів) та залишити вимоги щодо мінімального статутного фонду на рівні 200 млн грн.

Банки з базовою ліцензією зможуть працювати з населенням і МСП, відмовившись від ризикованих напрямків кредитування у великому бізнесі. Універсальні банки працюватимуть, як і раніше. Для них можна залишити вимоги щодо статутного фонду на рівні 500 млн грн і вимоги щодо нормативів та резервів.

Поділ банків на базові та універсальні стимулюватиме банківський сектор активніше кредитувати споживачів і малий бізнес.

Виклики перед банківською системою у 2019 році. Усі ми розуміємо, що найближчим часом банківська система перетвориться з профіцитної на дефіцитну.

Ліквідність особливо йде з тих банків, які займаються кредитуванням.

Тут важливо, як НБУ підтримуватиме банки. Потрібно не лише закручувати гайки нормативного регулювання. Можливо, в складний період 2019 року слід подумати про розробку механізмів підтримки банків ліквідністю. Зараз регулятор має обмежений перелік механізмів рефінансування. Його потрібно розширити.

Ще одне важливе джерело кредитування — кошти населення. За різними оцінками, громадяни України мають понад 50 млрд дол. З метою їх залучення до банківської системи потрібно збільшити гарантовану суму відшкодування депозитів Фондом гарантування вкладів з 200 тис грн до 500 тис грн.

НБУ багато уваги приділяє нормативно-правовому регулюванню з урахуванням сучасних європейських вимог. Мабуть, це правильно, та чи достатньо цього для розвитку банківської системи і кредитування? Думаю, ні.

Важливо знайти золоту середину, щоб нормативна база стимулювала розвиток кредитування, а кредитування стимулюватиме розвиток української економіки.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!