Часы тикают: у больниц мало времени, чтобы начать экономить на "коммуналке"

Часы тикают: у больниц мало времени, чтобы начать экономить на "коммуналке"

Через год все поликлиники и амбулатории отправляются в автономное плавание, то есть будут платить за коммунальные услуги самостоятельно. Готовы ли они к этому? (укр)
Среда, 20 февраля 2019, 09:06
юрист юридической фирмы ILF

З досвіду роботи з лікарнями та лікарями як юрист знаю, що вони мало опікуються витратами на комунальні послуги.

Так, це величезна стаття в бюджеті кожного медичного закладу, але поки що її покривають міська чи селищна ради.

Тож якщо в головного лікаря є можливість "продавити" якусь інвестицію, то оптимізація енергетичних витрат буде останньою у такому "списку бажань".

Однак є обставина, яка змінить усе. З 2020 року всі медичні заклади першої ланки (поліклініки та амбулаторії) вирушають в автономне плавання, тобто будуть платити за комунальні послуги самостійно. Тож "список бажань" перевернеться догори дриґом, і заходи з енергетичного зберігання стануть на перше місце.

Можна припустити, що головні лікарі за рік до цього моменту вже щось роблять. Зараз, коли витрати фінансує місцева рада, можна інвестувати в ефективне опалення та заміну інфраструктури, адже автономному закладу шукати гроші набагато складніше. Ні, такі кейси з можна перерахувати на пальцях.

У цьому ми переконалися восени 2018 року, коли допомагали посольству Німеччини в Україні провести українсько-німецький форум "Біоенергетика, енергоефективність та агробізнес" (BEA). Для нас і для німецьких партнерів, GIZ, енергоефективність у медицині була однією з основних тем дискусій та воркшопів.

Шукаючи кейси напередодні та обговорюючи ці теми на форумі, ми побачили: ні для лікарняного менеджменту, ні для лідерів громад питання енергоефективності медицини не стало пріоритетним. Утім, один чудовий і знаковий кейс ми знайшли.

У Харківському районі завдяки ѓрантовій підтримці обладнали сонячними електростанціями фельдшерсько-акушерські пункти в семи прикордонних селах, зокрема Борисівці, Глибокому і Липцях. Обійшлися без бюджетних коштів.

Одна така станція забезпечує електроенергією ФАП (живить холодильник з вакцинами, стерилізатор та кардіограф), а в деяких селах — ще й дитячий садок, бібліотеку та школу. За розрахунками адміністрації району, проект окупить себе за десять років. Це перший такий кейс в області та й, схоже, у всій Україні.

Тут усе "поїхало" завдяки ентузіазму не медиків, а голови районної ради. Максим Литвиненко, "зірка" нашого форуму, зрозумів: прикордонні селища потребують не лише енергоефективності, а й енергетичної безпеки — автономних джерел енергії.

Ініціаторами змін можуть бути і лідери громад, і головні лікарі. Можна піти шляхом Харківського району й отримати ѓрант, можна скористатися іншими варіантами.

Для досягнення енергоефективності у медичному закладі законодавство передбачає три моделі, і головний лікар мусить обрати свій шлях.

Перший варіант — договір підряду на впровадження енергоефективних заходів.

Медичний заклад замовляє утеплення стін, заміну освітлення, нові вікна, а компанія виконує ці роботи. Це найпростіший шлях, у якому зміни будуть помітні вже у першому рахунку за комунальні послуги, отриманому після модернізації.

Однак платити за ці роботи треба відразу. Виконавцю байдуже, чи буде користь з нових вікон та дверей. Він просто виконує замовлення. Цей шлях для того, хто чітко знає, що робити, й знає, як отримати від місцевої ради гроші на ремонт.

Другий варіант — договір з енергосервісною компанією (ЕСКО).

Тут головному лікарю не треба шукати гроші та робити аудит — усе зроблять в ЕСКО. Компанія вивчить стан медичного закладу, обере найефективніші методи зниження енергетичних витрат і втілить їх. За це ЕСКО від п'яти до п'ятнадцяти років буде отримувати від медичного закладу 80-100% зекономлених грошей.

Так лікарня отримає модернізовану будівлю, не витративши жодної гривні. Це ситуація з подвійною вигодою, і кількасот бюджетних установ користуються послугами ЕСКО. Однак медичних закладів серед них — одиниці. Чому?

В ЕСКО розуміють, що після автономізації медичний заклад втратить невичерпне джерело бюджетних грошей і навіть може бути ліквідований. Тимчасом витрати ЕСКО треба компенсувати. Тому цей шлях для того, хто зможе довести: його медичний заклад буде платоспроможним протягом найближчих десяти років.

Третій варіант — державно-приватне партнерство (ДПП).

Це перекладання проблем і завдань щодо енергоефективності на інвестора. Головний лікар керує медичними питаннями, управитель — адміністративними. Обов'язки й винагорода управителя описуються в договорі. У ньому ж вказуються вимоги до будівлі: якою вона повинна бути під адмініструванням управителя.

Управитель може бути інвестором, оплачувати витрати на модернізацію, наймати підрядників, проводити тендери, підписувати договори. Управителем може бути не тільки людина, а й юридична особа. Недолік цього варіанта — потрібні згода місцевої ради, конкурс на роль управителя та затвердження результатів конкурсу у раді. Навіть якщо почати зараз, можна не встигнути до початку 2020 року.

Ключове питання для більшості тих, хто обрав найпростіший перший варіант, — де брати кошти. Крім місцевих рад, гроші, принаймні на професійний енергетичний аудит, можуть виділити недержавні інституції чи проекти.

Для дев'яти медичних установ Чернігова й восьми — Сум такою інституцією став проект "Партнерство з модернізації: енергоефективність у лікарнях". Підтриманий урядом ФРН проект профінансував аудит 87 лікарень. Німецькі експерти кажуть, що інвестовані 14 млн євро допоможуть економити 1 млн євро щорічно.

Проте економити, схоже, ніхто не прагне, і це мусить усіх нас непокоїти. У поліклінік та амбулаторій залишилося мало часу. Найближчі місяці конкуренція за гроші з місцевих бюджетів буде дуже високою. Ті, хто змарнують свій шанс, залишаться наодинці з величезними рахунками за опалення та електроенергію.

Залишається четвертий варіант: ліквідація, але я не хотів би на ньому зупинятися.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua