Винная география ЕС и Украины: новые требования к названиям

Винная география ЕС и Украины: новые требования к названиям

Как повлияют на украинских виноделов новые регламенты ЕС относительно географических указаний? (укр)
Вторник, 19 февраля 2019, 08:36
эксперт по географическим указаниям проекта ЕС "Поддержка развития системы географических указаний в Украине"

13 січня 2019 року в Європейському Союзі набрали чинності два нових регуляторних документи Європейської Комісії, які стосуються вина: Делегований регламент 2019/33 та Регламент щодо впровадження 2019/34.

Спробуймо розібратися, що це означатиме для українських виноробів.

Згадані документи наближають систему географічних зазначень для вин до системи географічних зазначень, яка вже діє для спиртних напоїв та харчових продуктів.

Ці нові правила значно спрощують, уточнюють і узгоджують процес захисту географічних зазначень для вин.

Це може мати позитивний ефект для українських виноробів з огляду на процес гармонізації українського законодавства зі стандартами ЄС.

Структура виноробної галузі в Україні відрізняється від тої, що існує в більшості європейських країн, адже в Україні погоду роблять кілька потужних виноробних компаній, тоді як на Заході існує багато виробників, але з меншими виробничими потужностями.

Тож дозвіл окремому виробнику вина подавати заявку на реєстрацію захищеного географічного зазначення (ГЗ) грає на руку українським виноробам.

Адже тепер, якщо на певній виноробній території немає кількох виробників, щоб вони могли створити асоціацію для реєстрації географічного зазначення, заявку зможе подавати один виробник, якщо він матиме таке бажання.

У цьому випадку виробник навіть не повинен доводити, що відповідна виноробна територія значно відрізняється від прилеглих територій, натомість для реєстрації ГЗ достатньо буде підтвердити, що характеристики вина з його території відрізняються від характеристик вин з прилеглих територій.

Зосередженість нових правил на відмінностях продукту і його специфікації, а не тільки на відмінностях між виноробними районами, грає на руку тим українським виробникам, які стикнуться з проблемою, що їхні колеги з того ж виноробного району наразі не відповідають вимогам системи географічних зазначень або не хочуть до неї долучатися.

Звичайно, оскільки географічні зазначення є груповою (а не індивідуальною) інтелектуальною власністю, залишається правило, що інші виробники завжди можуть приєднатися до виробника вина, який зареєстрував географічне зазначення, якщо вони дотримуються специфікації відповідного продукту.

Проте ця зміна, безумовно, полегшить захист нових географічних зазначень і заохотить виробників, які мають позитивний підхід до системи географічних зазначень, легше і швидше їх захистити.

При цьому слід все ж мати на увазі, що асоціація виробників є засадничим інститутом для реєстрації географічного зазначення в Європейському Союзі, і тому розраховувати на підтримку з деяких фондів ЄС можуть лише організації (асоціації).

Ураховуючи це, наш проект заохочує виробників до об'єднання в асоціації з метою захисту спільних інтересів.

На додаток, у поширених як для України, так і для інших країн Східної та Центральної Європи випадках, коли деякі виноробні підприємства мають певні топоніми в своїй назві (назва міста, місцевості, району, річки тощо), можна буде зареєструвати географічне зазначення, що складатиметься (повністю або частково) з назви господарства єдиного виробника (виноробні, назва якої відтворює певну географічну назву).

Однак це не заважає іншим виробникам використовувати таку захищену назву, якщо вони виробляють вино відповідно до специфікації продукту цього географічного зазначення попри те, що назва географічного зазначення є водночас назвою виноробного підприємства / господарства.

Новела в регламенті ЄС буде позитивною також для тих виробників вина з географічними зазначеннями, які не мають виробничих потужностей безпосередньо в межах своїх виноградарських районів.

Вони матимуть можливість, якщо інше не вказано в специфікації продукту, переробляти виноград у вино в безпосередній близькості від географічного зазначення у тій самій чи сусідній адміністративній одиниці.

Для ігристих і напівігристих вин з ГЗ послаблення ще більше – їх переробка тепер дозволена навіть у районах, віддалених від географічного зазначення, якщо така практика існувала до 1 березня 1986 року.

Усе це полегшує українським виробникам наближення до системи географічних зазначень ЄС.

Позитивним інструментом, запровадженим Європейською Комісією, є надання винятку для виробництва вина протягом певного перехідного періоду, якщо воно не повністю відповідає специфікації продукту.

Для таких вин дозволяється використовувати географічне зазначення протягом перехідного періоду, який не може перевищувати 10 років.

Таким чином, це дозволяє виробникам, чия продукція на даний момент не повністю відповідає специфікації продукту, поступово наближувати його характеристики до специфікації продукту з відповідним географічним зазначенням, аж до повної гармонізації і відповідності.

Нове регулювання спрощує адміністративні процедури і полегшує пристосування виробників вин з географічними зазначеннями до викликів ринку.

Так, з метою спрощення адміністрування та прискорення змін специфікацій продукції, Європейська Комісія розділила процедуру внесення змін до специфікацій на дві процедури: зміни на рівні Європейського Союзу та стандартні зміни.

Зміни на рівні ЄС вимагають більш тривалого періоду, впровадження процедури заперечення на рівні Євросоюзу, і вони є обов'язковими, коли зазнають змін ключові елементи специфікації продукту: назва географічного зазначення, категорія продукції, що охоплюється специфікацією продукту, зміна зв'язку між теруаром і якістю й характеристиками вина, а також коли йдеться про скасування або запровадження додаткових обмежень.

В інших випадках, якщо зміни є не настільки вирішальними, вони розглядаються як стандартні.

Оскільки ці зміни специфікацій продукту не вимагають процедури заперечення та виконуються на рівні держави-члена ЄС або третьої країни (наприклад, України), це дасть можливість виробникам вина швидко реагувати на потреби ринку та досягати кращої конкурентоспроможності.

Я позитивно оцінюю також запроваджений новим регламентом Європейської Комісії інструмент "тимчасових відхилень" від специфікації продукту.

У разі стихійного лиха, несприятливих погодних умов або вжиття обов'язкових санітарних чи фітосанітарних заходів (які перешкоджають виробникам дотримуватися специфікації продукту) тимчасові відхилення дозволятимуть виробникам використовувати назву географічного зазначення для продукції, яка не повністю відповідає її специфікації.

Так, наприклад, ми є свідками зміни клімату, що може мати негативні наслідки для виробників, які можуть лише частково адаптуватися до нових умов.

Тож запровадження таких тимчасових відхилень є великою допомогою виробникам вина з географічними зазначеннями.

Звичайно, у таких випадках вина з географічними зазначеннями не повинні втрачати своїх основних характеристик і особливостей, але це допомагає виробникам вина з географічним зазначенням не втратити ринок через негативні тимчасові надзвичайні умови.

Щоб стимулювати виробників виробляти вина з географічними зазначеннями, а також реєструвати захищені географічні зазначення, Європейська Комісія запровадила правило, згідно з яким географічні зазначення будуть скасовані у випадку, якщо продукт, для якого було зареєстроване географічне зазначення, відсутній на ринку не менше семи років поспіль.

Таким чином буде забезпечене реальне відстеження захищених географічних зазначень, зменшено можливість ввести споживачів у оману, а співпраця між місцевими виробниками буде активнішою задля реалізації спільних інтересів та збереження захищених географічних зазначень чи захищених позначень походження.

У світлі нових вимог завданням усіх країн, в тім числі й України, є створити належну систему контролю за виробництвом та продажем вин з географічними зазначеннями.

Серед основних вимог у системі географічних зазначень в ЄС - акредитація органів сертифікації відповідно до міжнародного стандарту ISO / IEC 17065: 2012, тому створення й акредитація органів сертифікації є одним з великих викликів.

У будь-якому разі лише належна система контролю за географічними зазначеннями і гарантування того, що дані, позначені на етикетці, відповідають вмісту винної пляшки, забезпечать довіру споживачів.

Якщо буде створено систему довіри, тоді зростатиме й споживання вітчизняних вин, а також посилюватиметься конкуренція серед вітчизняних виробників вина та загалом розвиток виноробного сектора.

Наш проект співпрацює як з органами державної влади, так і з виробниками вина, і ми дуже раді, що в цьому процесі ми знаходимо розуміння важливості географічних зазначень.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua