Экспорт древесины или мебели?

Экспорт древесины или мебели?

Предприятия деревообрабатывающей отрасли модернизируются и готовы наращивать производство, но им не хватает сырья и поддержки правительства. (укр)
Пятница, 15 февраля 2019, 08:23
менеджер комитетов Европейской бизнес-ассоциации

Для ефективної роботи деревообробної галузі потрібно виконати кілька умов.

1. Законодавче закріплення правил реалізації деревини переробникам.

Проблема у тому, що наразі питання продажу необробленої деревини та контролю за її реалізацією не врегульоване.

Така прогалина може призвести до того, що підприємства галузі залишаться без сировини або отримають її в недостатній кількості.

Своєю чергою, це може призвести до втрати ринків, скорочення персоналу та інших негативних наслідків для економіки держави.

Ринок потребує законодавчо закріплених правил реалізації деревини переробникам з дотриманням умов конкуренції та доступу до спільного ресурсу. Відповідний законопроект готує парламентський комітет з питань промислової політики та підприємництва за участю експертів асоціації.

2. Забезпечення деревообробних підприємств сировиною.

Деревообробні підприємства все частіше скаржаться на проблеми з  ресурсом. Так, за інформацією експертів комітету, державні лісогосподарські підприємства декларують суттєве зменшення заготівлі соснового пиловника та виставляють його на продаж на аукціонні торги за завищеними стартовими цінами.

Такі дії спричиняють мільйонні збитки для національних переробних підприємств та змушують їх зменшувати обсяги виробництва. Сировинне забезпечення деревообробних підприємств України за прийнятними цінами залишається основним фактором, що визначає їх безперебійну роботу.

Одна з головних причин такої ситуації — відсутність у держави стратегічного бачення розвитку лісового господарства та деревообробної промисловості, а також спроби отримати максимальний ефект у короткостроковій перспективі від продажу деревини. Крім того, ці галузі тісно пов'язані і взаємозалежні.

Планувати їх розвиток та оцінювати їх ефективність необхідно в комплексі, не обмежуючись винятково обсягами заготівлі та обсягами продажу деревини. Треба розуміти, який саме ліс і з якою метою ми садимо і вирощуємо.

При наявності у деревообробних підприємств сировини вони будуть нормально працювати, створювати робочі місця, платити податки та залучати інвестиції.

3. Обов'язкове введення системи електронного обліку деревини.

В Україні існує система електронного обліку деревини — ЕОД — в усіх лісових господарствах Держлісагентства, що охоплює близько 70% лісгоспів України. Залишається поширити її на угіддя всіх форм власності, що дасть змогу перекрити канали можливих нелегальних рубок лісу та незаконного обігу деревини.

Проект відповідної постанови Кабінету міністрів розроблений, але він близько двох років перебуває на стадії доопрацювання та погодження.

Комітет асоціації тривалий час наголошує на необхідності її ухвалення та закликає зобов'язати усіх лісокористувачів долучитися до системи ЕОД. Доки учасниками системи є тільки лісгоспи Держлісагентства, залишається простір для маніпуляцій.

4. Сприяння виробництву та експорту фанерної продукції.

Продукція, яку виробляють українські фанерні підприємства, має високу якість та користується значним попитом — її експортують у понад 40 країн світу. За інформацією компаній-членів асоціації, фанерні підприємства активно переоснащуються, проводять модернізацію та купують нове обладнання.

За останні десять років в українську фанерну галузь інвестовано десятки мільйонів доларів. Незважаючи на це, підприємства галузі перебувають у вкрай складному становищі через дефіцит сировини та незахищеність вітчизняного ринку.

Найгострішими зовнішньоекономічними питаннями є наявність економічних бар'єрів для постачання української фанери на ринок Туреччини та нерівні умови українських виробників фанери порівняно з російськими у зв'язку з наявністю розбіжностей між імпортними митами України та РФ для ввезення фанери.

Вирішити ці проблеми можна шляхом фіксації в тексті угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною положення щодо встановлення ввізного мита у розмірі 0% на українську фанеру, що імпортується Туреччиною, та встановлення Україною ввізного мита на фанерну продукцію походженням з РФ у розмірі 12%.

Крім того, важливим аспектом розвитку виробництва та експорту української фанерної продукції є формування планів рубок з урахуванням фактичних потреб фанерних підприємств. Такі дії сприятимуть належному забезпеченню сировиною вітчизняних виробників фанери та розвитку деревообробки в цілому.

Виконавши ці пункти, ми надамо деревообробній галузі поштовх до розвитку. Ми розраховуємо, що спільна праця експертів асоціації з Держлісагентством, урядом та парламентом принесе індустрії позитивні результати та стабільність.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua