Малыми шагами к финансовой либерализации: топ-10 изменений от НБУ

Малыми шагами к финансовой либерализации: топ-10 изменений от НБУ

В 2019 году вступает в силу закон "О валюте и валютных операциях". Кроме того, Национальный банк ввел ряд изменений, направленных на поддержку банков. (укр)
Вторник, 22 января 2019, 14:45
старший юрист практики банковского и финансового права INTEGRITES

Рубіж 2018-2019 років ознаменувався для України значними, а подекуди і революційними, змінами у банківській та валютній сфері.

2 січня НБУ нарешті опублікував постанови, які були прийняті ним на виконання (Закон про валюту).

Прийняті нормативно-правові акти (більшість із яких набирають чинність 7 лютого 2019 р. разом із Законом про валюту) встановлюють курс на вільний рух капіталу, спрощують інвестування як в Україну, так і за кордон, та в цілому покликані адаптувати українське валютне законодавство до європейського.

Окрім цього, нещодавно НБУ також запровадив низку змін, спрямованих на підтримку банків. Тож яких головних змін зазнає український фінансовий сектор уже у цьому році?

1. Скасування індивідуальних ліцензій. Запровадження системи е-лімітів.

Резиденти відтепер матимуть можливість вільно відкривати рахунки за кордоном та перераховувати кошти на такі рахунки, а також здійснювати інвестиції в іноземні цінні папери, корпоративні права, нерухомість шляхом перерахування коштів з України.

Для здійснення господарської діяльності юридичними особами та підприємцями НБУ встановив загальний ліміт на перерахування в сумі 2 млн євро на рік (на одного резидента).

Кошти можуть перераховуватися за кордон або на поточні рахунки нерезидентів ‒ юридичних осіб, відкриті в Україні (крім інвестиційних рахунків).

Ліміт перерахувань для фізичних осіб становитиме 50 тис. євро на рік (або еквіваленти цих сум в іншій іноземній валюті/гривні).

Ці кошти можуть бути використані на такі цілі, як виконання власних зобов’язань перед нерезидентом за договором страхування життя, здійснення інвестиції за кордон, розміщення коштів на власному рахунку за межами України.

Деякі операції можуть здійснюватися юридичними особами та підприємцями без обмеження суми, в тому числі, погашення іноземних кредитів.

2. Скасування валютного контролю за експортно-імпортними операціями на суму менше 150 тис. грн.

Новим положенням про валютний нагляд від 03.01.2019 року НБУ передбачив, що на заміну валютному контролю тепер має прийти валютний нагляд.

Фактично необхідність збору інформації стосовно валютних операцій у подальшому буде зумовлена насамперед статистичними цілями.

Наслідком нововведення має стати усунення неефективного адміністративного тиску на банки та їх клієнтів.

На практиці це означатиме, що банки будуть застосовувати ризик-орієнтований підхід – чим більш підозрілою є операція (зокрема, з точки зору затверджених НБУ індикаторів), тим скрупульозніше банк її перевірятиме.

3. Збільшення строку розрахунків за експортно-імпортними контрактами.

Граничний строк розрахунків за ЗЕД контрактами збільшено з 180 до 365 днів.

Крім цього, скасовано такі санкції за порушення цього строку, як штраф у розмірі 100% від суми операції і заборона на проведення зовнішньоекономічної діяльності.

Однак Законом про валюту все ж передбачено нарахування пені за кожний день прострочення в разі порушення строків розрахунків (0,3% суми неодержаних коштів).

4. Зміни в порядку отримання кредитів від нерезидентів. О

тримати фінансування з-за кордону резиденти тепер зможуть не очікуючи реєстрації відповідного договору в НБУ - на заміну реєстрації зовнішніх запозичень прийде система повідомлень.

Раніше НБУ міг перешкодити отриманню позики (кредиту) від нерезидента, відмовивши у реєстрації. За новими правилами обслуговуючий банк перевіряє всі документи по транзакції та вносить інформацію про договір в автоматизовану інформаційну систему, що, власне, і дозволяє подальший переказ коштів.

При цьому перереєстровувати існуючі кредити не потрібно – інформацію про них банки повинні перенести до нової бази самостійно.

5. Дострокове погашення кредитів. Постановою №5 від 02.01.2019 р. НБУ скасував встановлену ще у березні 2014 року заборону на дострокове погашення зовнішніх запозичень.

Відтепер погасити їх можна буде у будь-який встановлений договором термін.

6. Зміна режиму рахунків та розширення переліку дозволених валютних операцій.

НБУ планує змінити режим локальних рахунків, надавши можливість здійснювати за рахунком нерезидента типу "Н" (рахунок представництв, які не займаються підприємницькою діяльністю в Україні) розрахунки за ЗЕД контрактами, інвестиційну діяльність, вільне зарахування і списання коштів, інші неторгові операції.

Регулятор планує поступове скасування інвестиційного рахунку як такого.

Закон про валюту тепер дозволяє здійснювати в установах банків операції за рахунками суб’єктів підприємницької діяльності навіть до моменту отримання повідомлення від податкового органу про взяття цих рахунків на облік.

Окрім цього, резидентам надана можливість розраховуватися за валютні облігації внутрішньої державної позики не лише у гривні, а й в іноземній валюті, а також проводити операції валютного свопу за умови, що іншою стороною є банк.

7. Посилення фінансового моніторингу банками.

Відтепер до переліку ознак ризикових валютних операцій включено здійснення групою осіб пов’язаних валютних операцій (які в іншому випадку не потребують надання документів) на користь одного контрагента на суму, що є меншою ніж 150 тис. грн, або їх здійснення однією особою, за одночасної наявності всіх ознак дроблення валютної операції.

Крім того, однією з ознак ризикової валютної операції визнається невідповідність вартості зовнішнього залучення за окремим договором кредитування ринковим умовам.

8. Спрощення порядку відкриття, використання і закриття рахунків.

Постановою НБУ № 159 від 28.12.2018 року надано право здійснювати ідентифікацію та верифікацію фізичних осіб під час відкриття рахунків через третіх осіб.

Зокрема, банк має право під час відкриття рахунків використовувати дані фізичних осіб, отримані від іншого банку через систему BankID НБУ, а також доручати юридичним особам-резидентам, ФОП-резидентам та фізичним особам-резидентам (агентам) на договірній основі здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнтів банку-фізичних осіб.

9. Розширення можливостей для проведення операцій з банківськими металами.

НБУ дозволив юридичним особам переміщувати через кордон банківські метали без обмеження суми, однак за умови письмового декларування митному органу.

НБУ також зазначає, що такі операції мають бути "зумовлені господарською діяльністю" (необхідний договір із контрагентом).

Раніше таке право було передбачене лише для банків (якщо вага металів перевищує 500 г), а у решті випадків - за умови продажу металів Нацбанку.

Фізичні особи мають право перевезти банківських металів на 10 тис. євро (раніше - 500 г).

10. Нові можливості та обмеження в діяльності банків.

З огляду на труднощі у дотриманні багатьма банками коефіцієнту покриття ліквідністю, введеного на початку 2018 року для підтримання фінансової стабільності банківської системи, НБУ на півроку знизив мінімальне значення LCR в іноземній валюті до 50%.

Очікується, що вже з 1 червня 2019 р. банки повинні будуть забезпечити LCR на рівні 90%, та надалі -  100%.

Також НБУ запровадив новий інструмент докапіталізації банків.

Він передбачає списання або конверсію зобов’язань перед інвестором у прості акції банку у разі зменшення рівня достатності основного капіталу банку (без врахування інструменту) нижче 6,25%.

При цьому вимоги інвестора у разі ліквідації банку задовольняються в останню чергу після задоволення вимог інших кредиторів.

Мінімальний строк залучення коштів за таким інструментом - 50 років.

Ще одним нововведенням є підвищення вимог до прозорості банківської системи.

НБУ розширив перелік даних, що публікуються банками, додавши до нього інформацію про розмір кредитного ризику за класами боржників банку, розподілу вкладів фізичних осіб у розрізі суми вкладів та кількості вкладників в іноземній та національній валюті, стану виконання банками нормативу LCR. 

Поряд із тим, що НБУ декларує курс на подальшу лібералізацію, він все-таки зберігає деякі обмеження.

Зокрема, незмінним залишилися обов'язковий продаж 50% надходжень в іноземній валюті та обмеження строків та сум репатріації дивідендів.

У розробленій НБУ дорожній карті скасування валютних обмежень поступове скасування цих обмежень визначається як одні з найпріоритетніших кроків.

Серед пріоритетних кроків НБУ визначає також подальше скасування обмеження щодо купівлі інвалюти лише під зобов’язання, а також такі нововведення як дозвіл на купівлю інвалюти за кредитні кошти та можливість взаємозаліку валютних зобов’язань.

Ці та інші зміни безумовно спрощують інвестування, ведення бізнесу та здатні забезпечити поступовий перехід до режиму вільного руху капіталу.

Однак все це може бути реалізовано лише за умови, що подальші нормативні акти, які прийматиме НБУ, не будуть містити велику кількість нових обмежень, що уповільнюватимуть наближення українського валютного законодавства до європейського.

Співавтор – Юлія Цехместрук, помічник юриста, практика банківського та фінансового права INTEGRITES

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua