"Охоту" на бизнес пора прекратить

"Охоту" на бизнес пора прекратить

Как уменьшить количество рейдерских атак и для чего нужен законопроект №9311? (укр)
Вторник, 18 декабря 2018, 09:01
глава BRDO

Гібридна агресія, військові дії проти України – це час згуртуватися і захищати малий та середній бізнес – основу економіки. Без економіки в країни не буде грошей ані на патрони, ані на броню.

Одна з ключових проблем українського бізнесу - це рейдерські атаки. З 2013 року в Україні відбулося 1690 рейдерських захоплення, 539 — за останні півтора року.

Про це повідомляє Opendatabot, платформа для роботи з відкритими даними на підставі інформації, наданої Генпрокуратурою.

Звичайно, часто банальне стягнення заборгованості чи примусове виконання контракту окремі підприємці намагаються подати як рейдерські захоплення та позиціонувати себе не як недобросовісних боржників, а як жертв нападу.

Благо, загальновживаної дефініції "рейдерства" не існує, а тому термін намагаються застосувати до абсолютно різних явищ.

Проте навіть якщо виключити випадки квазі-рейдерства, статистичні цифри все-одно вражають та потребують реакції з боку держави.

То що ж робити і як це виглядає в наших реаліях?

Значну чорну роботу при рейдерських захопленнях виконують державні реєстратори, які на підставі сфальсифікованих судових рішень або договорів здійснюють реєстраційні дії, вдаючи, що не розуміють факту підробки.

Іноді реєстратора після серії "вдалих" реєстрацій взагалі не вдається знайти.

Для ідентифікації власника нерухомого майна вказана у реєстрі інформація має вирішальне значення.

Після оформлення ланцюга перепродажів нерухомості (тепер уже колишній) власник стикається з потребою повернути своє право власності від "добросовісного" володільця та цілого ряду перепродавців, яких також доведеться долучати до судового розгляду.

У результаті – необхідність кількарічної судової тяганини, шалені витрати на юридичні послуги, втрачений прибуток та відсутність певності успіху у результаті всіх цих витрат.

Описані вище захоплення власності трапляються уже багато років, однак після появи у законодавстві так званих "акредитованих суб’єктів" рейдерство стало легшим та примітивнішим.

Особливо відзначилися державні реєстратори філій комунальних підприємств, слава та репутація яких примусила підприємців та просто власників дорогої нерухомості ховати свої об’єкти у іпотеках, постійно перевіряти наявність свого права у реєстрі, блокувати реєстраційні дії, або ж просто не вносити своє право у реєстр.

Щоб виправити ситуацію, захистити український та іноземний бізнес, Мін’юст за підтримки бізнес-асоціацій, БРДО та офісу бізнес – омбудсмена розробив законопроект №9311 під неофіційною назвою #РейдерствоСтоп-3.

Одна з ключових норм законопроекту передбачає позбавлення комунальних підприємств права вчиняти реєстраційні дії.

Державні підприємства реєструватимуть лише за наявності документів з електронним підписом, що унеможливить їх підробку завдяки надійній системі ідентифікації особи.

Ми розуміємо, що не всі комунальні і державні підприємства приймали участь у рейдерстві, однак ризики, що генеруються цією системою, за нашими оцінками, перевищують вигоди від аутсорсу реєстраторських функцій у КП та ДП.

Також норми законопроекту надають можливість власникам корпоративних прав та земельних ділянок у односторонньому порядку зафіксувати своє бажання укладати правочини щодо них лише з нотаріальним посвідченням.

Така опція стала компромісом, щоб з одного боку, не накласти тягар нотаріального посвідчення на усіх без винятку, а з іншого – надати власникам, які готові платити кошти заради додаткової безпеки, можливість захистити своє право.

Окрім антирейдерських, законопроект також містить положення про скасування мінімальної ціни за вчинення нотаріальних дій у розмірі не менше 1% від ціни договору – норми, що була запроваджена указом президента ще у 1998 році.

Існування цього обмеження призводить до низки негативних явищ.

По-перше, окремі нотаріуси окрім вартості своїх послуг, продовжують стягувати з клієнтів 1% під виглядом нібито "державного мита". Що не відповідає дійсності і є нічим іншим як введенням клієнта в оману.

По-друге, існує практика, коли нотаріуси насправді беруть за свої послуги менше ніж 1%, просто повертаючи різницю готівкою або самому клієнту, або посереднику (працівнику банку, рієлтору тощо).

Таким чином, норма про мінімальну ціну все одно не працює, проте створює передумови для виникнення сірих операцій на ринку нотаріальних послуг.

Ми вважаємо, що нотаріуси мають конкурувати між собою чесно. Це найкращий спосіб забезпечити баланс між якістю послуг та ціною на них.

Жодних адекватних підстав для адміністративного цінового регулювання послуг нотаріуса ми не вбачаємо.

Звісно, не буває ідеальних законів і цей законопроект – точно не панацея.

Окрім того, враховуючи його важливість для бізнесу, реєстраторів та нотаріусів, а також надзвичайно короткий термін, протягом якого він готувався, окремі його позиції потрібно додатково продискутувати та, можливо, допрацьовувати.

Проте в процесі дискусій важливо не заговорити його основну суть – протидія незаконному заволодінню власністю, що є важливою складовою бізнес-клімату в Україні.

ому в цілому ми підтримуємо згаданий законопроект та сподіваємось на таку ж позицію народних депутатів.

Думки, висловлені в цій публікації, відображають винятково точку зору автора та не обов’язково співпадають з позицією Представництва Європейського Союзу в Україні.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua