Налог на выведен капитал: стоит или нет?

Налог на выведен капитал: стоит или нет?

Каковы предостережения к внедрению налога на выведенный капитал? (укр.)
Вторник, 6 ноября 2018, 09:00
исполнительный директор Европейской Бизнес Ассоциации

Останнім часом у безмежжі Інтернету активно циркулюють чутки та інсинуації щодо нашої позиції стосовно законопроекту про податок на виведений капітал.

Відразу зазначаю (точніше вкотре повторюю), що серед учасників аасоціації є як компанії, які підтримують законопроект, так і компанії, які проти законопроекту.

При цьому не всі компанії (як ті, хто "за", так і ті, хто "проти") хочуть "виходити до дошки", коли їх викликають та вимагають висловити своє ставлення до податку.

Також не всі в захваті від необхідності піднімати руки та голосувати "за" чи "проти" податку під час громадських заходів.

Не в останню чергу така "стриманість" багатьох компаній викликана тією нездоровою атмосферою, що утворилась навколо законопроекту.

Тих, хто привселюдно вголос не "зізнається у любові" до цього законопроекту або ж просто дозволяє собі сказати, що існують різні думки з приводу податку на виведений капітал, негайно починає цькувати "тусовка" із соціальних мереж.

Екзальтація, несприйняття чужих думок, застережень та зауважень не сприяє нормальному діалогу.

Попри це, якщо серед наших учасників існують різні думки та відсутній консенсус з приводу законопроекту – то саме такою і є реальність, й ми не будемо її приховувати, незважаючи на агресивний bullying зацікавлених осіб.

Відразу скажу, що наші компанії свідомі того, що багато з них отримають швидку фінансову вигоду у разі скасування податку на прибуток підприємств та, зокрема, податку на "репатріацію" доходів нерезидентів.

Простіше кажучи, вони будуть сплачувати менше до бюджету у разі скасування податку на прибуток та запровадження податку на виведений капітал.

Але наші компанії працюють на цьому ринку не перший рік і мають значний досвід оцінки вигід та ризиків. Вони побоюються того, що ця швидка вигода ("тут і зараз") може бути нетривалою.

Щойно у держави забракне коштів, держава прийде за цими коштами саме до нас, сумлінних платників, й може так статися, що зекономивши на скасуванні корпоративного податку, ми будемо змушені платити більших інших податків.

Природно, компанії прагнуть зрозуміти плани держави з цього приводу.

Відповідно, одним із ключових моментів, який визначатиме ставлення асоціації до законопроекту про податок на виведений капітал, стане розуміння обсягу втрат бюджету та запланованих компенсаторів цих втрат.

Не секрет, що у разі скасування податку на прибуток підприємств податкові надходження до бюджету впадуть на десятки мільярдів гривень.

Згідно з "робочою" оцінкою різних відомств, лише за першій рік застосування нових правил сума втрат може сягнути близько 50 млрд грн.

При цьому, навіть така оцінка видається занадто оптимістичною, адже вона враховує надходження з податку на прибуток за останній квартал року, що передуватиме запровадженню податку на виведений капітал (очевидно, це не довгостроковий "компенсатор" та чи й компенсатор взагалі?).

Відтак уже на другий та наступні роки проблема пошуку коштів постане з додатковою гостротою.

Варто зазначити, що прогнози втрат бюджету від запровадження податку на виведений капітал на другий та наступні роки наразі недоступні.

Ми закликаємо оцінити такі втрати на наступні роки та визначитись з переліком компенсаторів. До речі, ми очікуємо, що такі розрахунки будуть здійснені саме державними органами, які несли б відповідальність за достовірність розрахунків.

Наші компанії працюють в Україні давно, планують робити це надалі, а тому вкрай зацікавлені у передбачуваності та послідовності дій влади.

Хочемо наголосити, що асоціація має великі застереження щодо компенсаторів у вигляді збільшення ставок існуючих податків, запровадження нових податків або запровадження різноманітних авансових платежів.

Авансові платежі навряд чи можна називати компенсатором, оскільки вони є просто спробою відкласти вирішення проблеми на майбутнє.

Окремо маємо зауважити, що ми будемо вкрай розчаровані та роздратовані, якщо запровадження податку на виведений капітал відбудеться за рахунок зростання податкового навантаження на оплату праці або за рахунок відмови від подальшого зниження цього навантаження.

Зазначимо, що згідно з опитуваннями учасників асоціації, необхідність зменшення податкового навантаження на оплату праці є безумовним лідером серед питань, які потребують вирішення.

Відповідно, шанси на формування консенсусного ставлення до податку на виведений капітал є примарними, поки залишаються невідомими "масштаби лиха" (втрати бюджету) на найближчі кілька років та способи компенсування цих втрат.

Асоціація неодноразово надавала детальні зауваження до тексту законопроекту про податок на виведений капітал різним учасникам процесу обговорення.

Зауваження були щодо необхідності уникнути подвійного оподаткування операцій, які здійснюватимуться у перехідний період, щодо контроверсійної пропозиції оподатковувати операції, що здійснюються на звичайних ринкових умовах, та багато інших.

Окрім того, ми закликали критично проаналізувати законопроект на предмет наявності в ньому положень, які створюють зручні умови для недобросовісних платників уникати сплати податку на виведений капітал.

Повторюю, це лише частина зауважень. У будь-якому випадку їх наявність свідчить про необхідність виконати "домашню роботу" з удосконалення законопроекту.

Невід’ємною частиною роботи має стати достовірна оцінка втрат бюджету та компенсаторів.

Виконуючи цю "домашню роботу" потрібно не забувати, що масштабні зміни, які передбачає законопроект, не повинні бути ізольованою дією.

Ці зміни мають розглядатись у комплексі з такими дотичними податковими питаннями, як реформа діяльності та забезпечення спроможності контролюючих органів, перегляд пільгових режимів оподаткування, реформування персонального оподаткування, запровадження ефективних методів боротьби з ухиленням від оподаткування.

Тобто справедливе оподаткування бізнесу та громадян, що живуть та діють в Україні, може забезпечити лише комплексна податкова реформа, невідкладна розробка якої, власне, і повинна стати пріоритетом.

Один з must аспектів - впровадження ефективних механізми боротьби з тіньовою економікою. Тотальна фіскалізація та cashless economy – якісні ініціативи, варті уваги.

Вони забезпечать відкритість та прозорість. А це – пункт №1 в протидії тіньовим схемам.

Тому відповідь на технічні питання на кшталт "Для яких категорій платників запроваджувати податок на виведений капітал?" - буде залежати від якості виконання згаданої "домашньої роботи".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua