"Деньги в трубу", или что такое несанкционированный отбор газа

"Деньги в трубу", или что такое несанкционированный отбор газа

Кто виноват в несанкционированном отборе газа и как решить проблему? (укр.)
Понедельник, 5 ноября 2018, 12:36
член правления АО "Укртрансгаз"

Важливий крок віддаляє український ринок газу від того, щоб стати частиною європейського – вирішення проблеми несанкціонованого відбору газу.

Попри активну позицію регулятора – НКРЕКП, а також кроки, які свідчать про позитивні тенденції на шляху реформ, цей прогрес нівелюється діями окремих учасників ринку, які так і залишаються непокараними.

Перед поточним опалювальним сезоном ситуація дійшла до критичного рівня – накопичений колосальний борг за несанкціонований відбір газу з газотранспортної системи на кінець вересня – вже 27,5 млрд грн. 

Майже 70% від цієї суми належать операторам газорозподільчих мереж групи РГК.

 

Несанкціонований відбір газу: як накопичився борг

Сьогодні український ринок працює за парадоксальною схемою: є частина гравців, які чітко дотримуються принципів роботи ринку та законодавства України.

Інша частина – переважно продовжують порушувати законодавство, спираючись на два фактори – низький, за їхніми твердженням, тариф на послуги розподілу та соціальний аспект – неспроможність операторів газорозподільних мереж повністю відключити підприємства-боржників, у яких відсутні постачальники газу.

Насправді за цими причинами ми бачимо, як цей газ використовується зовсім для інших цілей. Отже, чому насправді несанкціоновано відбирається газ?

Декілька слів про те, як здійснюється транспортування газу в нашій країні. Укртрансгаз, як оператор газотранспортної системи, надає послуги зберігання та транспортування природного газу магістральними газопроводами.

Головний обов’язок оператора – утримання газотранспортної системи (ГТС) в робочому стані, зокрема й забезпечення належного тиску у газогонах для транспортування газу Україною, а також його транзиту до країн ЄС.

Для цього використовується певний обсяг газу, який йде на так звані виробничо-технічні витрати.

Частина цього газу витрачаються під час ремонтів, регламентних робіт і транспортування газу. Якщо потрібного об’єму не вистачає в газогоні – падає тиск в системі, що може спричини критичну ситуацію.

Частина газу на виробничо-технічні витрати закладена в тарифі оператора ГТС, який складає в середньому 219 грн за 1000 куб. м газу.

Газ для технологічних потреб Укртрансгаз за ринковою ціною закуповує на ProZorro – електронній системі публічних закупівель.

Тільки за 9 місяців 2018 року Укртрансгаз витратив 1 млрд куб. м газу загальною вартістю майже 11 млрд грн. І цей результат ми маємо лише на початку опалювального сезону.

Для порівняння, в 2016 році цей обсяг склав  936 млн куб. м (6,9 млрд грн), а в 2017 році – вже 1,8 млрд куб. м на суму понад 15 млрд грн.

Укртрансгаз транспортує найбільший обсяг газу кінцевим споживачам, що знаходяться в мережах операторів газорозподільних мереж – приблизно 91% від загального обсягу, решта - розподіляється на мережах операторів.

Як і оператор ГТС, облгази також мають затверджену частину в своєму тарифі на закупівлю газу для виробничих потреб, який також використовується ними під час транспортування.

Кілька років тому регулятор, за своєю ініціативою, знизив тариф для операторів газорозподільчих мереж саме за рахунок зниження частини виробничо-технічних витрат у структурі їх тарифу.

Однак сьогодні регулятор змінив позицію. За словами Оксани Кривенко, голови НКРЕКП: "У структурі тарифів кошти, які передбачені, покривають тільки 40% необхідних витрат на закупівлю технологічного газу. От вони і не розраховуються, тим самим фактично створюють небаланс в обсягах без фінансового розрахунку".

Таким чином, останні 3 роки ми маємо ситуацію, коли, за словами операторів газорозподільних мереж, їм не вистачає грошей у тарифі й вони, не маючи договорів та номінацій, продовжують відбирають газ, що належить оператору ГТС, на свої власні технологічні потреби.

У свою чергу Укртрансгаз платить за відібраний газ з власних коштів та другий рік поспіль накопичує збитки.

Іншим негативним наслідком є те, що небаланси призводять до суттєвої фінансової нестабільності оператора ГТС.

Україна взяла на себе зобов’язання перед європейським співтовариством щодо реформування ринку природного газу та проведення анбандлінгу, тобто відокремлення функції транспортування газу від виробництва та постачання.

Але це можливо лише за умови урегульованості питання несанкціонованого відбору газу з ГТС та неплатежів за фактично спожитий газ.

Найцікавіше, оператори газорозподільних мереж навіть визнають факт такої протиправної дії, вказуючи у звітах кількість газу, яку вони відібрали в Укртрансгазу, не маючи постачальника, договору та номінації. Звичайно, кошти жодним чином в повному обсязі не компенсуються, а зобов’язання з оплати не визнаються операторами газорозподільчих мереж у судах.

Масштаб проблеми в цифрах

Кожен рік об’єм відбору збільшується на сотні млн куб. м газу. Тобто ми маємо парадокс – об’єм споживання газу на виробничо-технічні витрати постійно зростає, попри те, що ринок газу дещо зменшується.

 

Треба зазначити, що в Європейському Союзі не існує терміну "несанкціонований відбір", як і не існує проблеми крадіжки газу в таких обсягах. 

Є так звані комерційні небаланси, які є типовими при транспортуванні природного газу. В Україні обсяг комерційних небалансів за 9 місяців 2018 року склав 7%, решта 93% – це несанкціонований відбір.

Усі комерційні небаланси зазвичай повністю компенсуються оператору ГТС.

Так працює ринок в інших країнах, на яких вже давно впроваджений принцип нейтральності оператора, коли при комерційних небалансах, пов’язані з ними витрати розподіляються між усіма учасниками ринку, і також це працює в зворотному напрямку – коли є дохід у оператора ГТС від діяльності з балансування.

Юридична сторона питання: "штучні борги"

Чи вважається відбір природного газу за відсутності номінацій замовників послуг транспортування несанкціонованим відбором?

Ми звернулися за експертною оцінкою до Ради  науково-практичних експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України.

У висновках науково-практичної експертизи щодо тлумачення поняття несанкціонованого відбору газу зазначено, що несанкціонований відбір газу є саме правопорушенням, яке спричиняє юридичну відповідальність, визначену Законом України.

Експерти визначили, що:

1) Відбір природного газу споживачами за відсутності номінацій замовників послуг транспортування може вважатися несанкціонованим відбором газу.

2) Відбір природного газу споживачами, на яких поширюється дія постанов Кабміну від 22.03.2017 № 1287 та від 01.10.2015 № 758 (можемо просто сказати – на яких поширюється дія постанови Кабміну про покладення спеціальних обов’язків), у випадку коли такими споживачами не були дотримані  умови, передбачені абзацом третім пункту 12 Положення про покладення спеціальних обов’язків, та не була здійснена/надана номінація на постачання природного газу жодним із замовників послуг транспортування, – може вважатися несанкціонованим відбором газу.

3) Відбір природного газу операторами газорозподільних мереж для виробничо-технологічних витрат та власних витрат за відсутності номінацій на постачання природного газу такому оператору може вважатися несанкціонованим відбором газу.

Отже, всі штрафи, що нараховуються Укртрансгазом недобросовісним користувачам послуги балансування, – справедливі. І вони не виключають кримінальну відповідальність окремих осіб за скоєння крадіжки державного майна.

Як оператор ГТС, ми вбачаємо таку ситуацію серйозною загрозою енергетичній безпеці країни та такою, що шкодить національній економіці в першу чергу.

Ці гроші – 28 млрд гривень, які невпинно витікають "в трубу", могли би бути перераховані до бюджету країни.

Останній транш МВФ, який Україна отримала понад рік тому, дорівнював саме 1 млрд доларів, у той же час у нас існує проблема, вирішення якої дозволить значно покращити економіку країни вже зараз.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua