Почему "пятилетка Гройсмана" для украинских дорог — провальная?

Почему "пятилетка Гройсмана" для украинских дорог — провальная?

Правительство выделяет на ремонт дорог бешеные деньги, а плохим дорогам не видно ни края, ни конца. Дело не в деньгах, а в умении их грамотно тратить. (укр)
Пятница, 12 октября 2018, 09:07
народный депутат, "Самопоміч"

"За п'ять років ми відновимо дороги України!" — це гасло, озвучене прем'єром на початку року, вмить опублікували центральні ЗМІ.

"Ремонт проведено з ініціативи президента Порошенка", — це гасло майорить на бордах на Харківщині, де недавно нарешті було відновлено кілька десятків кілометрів багатостраждальної дороги Охтирка-Харків. Так працює піар.

Проте 95% доріг в Україні зношені, а деякі траси міжнародного значення можна проїхати тільки на першій передачі. Так працює влада.

Згідно із змінами до законодавства, з 2018 року Державтодор відповідальний лише за 46 тис км доріг із 420 тис км усіх шляхів країни. Решта — дороги місцевого значення, вони передані місцевій владі і місцевим бюджетам.

Середня швидкість виконання дорожніх робіт за останні два роки — 2 тис км на рік. Прості математичні розрахунки демонструють: формула Гройсмана спрацює тільки у тому випадку, якщо його прем'єрство розтягнеться ще на 22 роки.

 
Джерело: Державне агентство автомобільних доріг

До того ж, дорожнє полотно зношуватиметься швидше, ніж його ремонтуватимуть.  Тож якщо не змінити підхід до відновлення, процес ремонту буде нескінченним. У середньому асфальтове покриття в Україні служить три роки. Це означає, що коли урядовий план буде виконано, 90% доріг знов будуть в аварійному стані.

Поки що не Азаров

Згідно з рейтингом Всесвітнього економічного форуму, п'ять країн з найкращими дорогами — це ОАЕ, Сінгапур, Гонконг, Нідерланди та Японія. України в цьому рейтингу нема, її треба шукати в антирейтингу поруч з Конго, Мадагаскаром і Парагваєм. За даними світових досліджень, в Україні найгірші дороги у світі.

Прем'єр та президент активно піаряться на темі ремонту доріг, проте витрачають на дороги удвічі менше за Азарова в часи режиму Януковича.

 

Щоб це побачити, треба перевести показники бюджетів за різні роки з мінливої гривні у долар.

Так ми побачимо, що протягом 2010-2013 років уряд Азарова витратив на дороги 5,2 млрд дол. Володимир Гройсман з 2016 року виділив з бюджету 1,5 млрд дол і ще 1 млрд дол заклав у бюджет 2019 року.

Бюджет 2019 року передбачає виділення 30,5 млрд грн Державному агентству автомобільних доріг.

З них 13 млрд грн — на дороги загального користування державного значення, 8,5 млрд грн — на виконання державних боргових зобов'язань, тобто на покриття кредитів, взятих державою на дорожні потреби.

Ще 8,5 млрд грн підуть на ремонт доріг загальною протяжністю 2 113,9 км.

Український асфальт в кишенях чиновників

Незмінним залишається незадовільна якість ремонту. Перевірка стану доріг, проведена "Укравтодором" у 2016 році, показала, що 80% ремонтів було проведено неякісно: були зафіксовані деформація покриття, тріщини, просідання.

Секрет якості європейських доріг полягає в укладці. Під основний шар асфальту кладуть дренажний підтримуючий, цементують його і тільки потім кладуть асфальтне покриття. Таких цементобетонних доріг у ЄС 70%. Такі дороги в Україні можна було б експлуатувати 15-20 років без ремонту. Заважає одне: корупція.

При виконанні ремонтів доріг підтримуючий шар кладуть і в Україні. Тільки його об'єми на папері та в реальності відрізняються в рази. Гроші осідають на рахунках чиновників. З цього приводу СБУ порушила справу щодо розкрадання 224 млрд грн чиновниками "Укравтодору" і провела обшуки у 15 областях.

Без зміни керівництва, без вирішення кадрового питання на місцях установу продовжують фінансувати, і не тільки з державного бюджету. Європейський інвестиційний банк вирішив надати "Укрзалізниці" та "Укравтодору" кредит на 50 млн євро для ліквідації вузьких місць у європейських транспортних мережах.

Проблема нагальна, на її розв'язання потрібні кошти, але поки існує ризик корупції, ці гроші не захищені. Те саме стосується і бюджетних фінансів.

Не в грошах справа

Скільки коштує українська дорога? Якщо узагальнити цифри з різних областей, можна сказати, що вартість ямкового ремонту 1 км дороги становить 4-5 млн грн.

Вартість капітального ремонту, яку можна порівняти з вартістю будівництва дороги, набагато вища. П'ять років тому, за даними Міністерства інфраструктури, капітальний ремонт 1 км коштував 5,5 млн дол, зараз — 150 млн грн.

Ці цифри відповідають світовим показникам. У деяких європейських країнах витрати навіть більші. Різниця у тому, що в ЄС за ці кошти громадяни отримують якісну дорогу на кілька десятиліть, а в Україні — на кілька років.

Великі бюджети на будівництво та ремонт — ще не запорука якісної дороги. Покриття мусить відповідати умовам експлуатації. Наприклад, дороги в ОАЕ, які посідають перше місце у світовому рейтингу, створені з такого матеріалу, який витримує високі температури, але псується при мінусових.

Навантаження на дорожнє покриття тут зависоке: країна є лідером за збільшенням кількості особистого транспорту. Комітет з доріг і транспорту емірату Дубай у дворічному плані розвитку зауважує, що за останні роки кількість зареєстрованих авто зросла на 541%, що вище, ніж у Лондоні, Токіо чи Нью-Йорку.

В іншому еміраті, Шарджі, тестують нову технологію утилізації асфальту. Обладнання для утилізації везуть з Німеччини, воно коштує лише 2 млн дол. Тут також проходить тестування новий асфальт — екологічно безпечний, на 30% дешевший і на 60% швидший в укладці, ніж традиційний.

Це наполовину дешевше, ніж 1 км будівництва дороги в Україні. На винайдення нового асфальту витратили всього 160 тис євро — стільки коштувало лабораторне обладнання. Як видно, прогрес країни не пов'язаний з її багатством, просто тут всього за 47 років існування держави навчилися грамотно витрачати гроші.

В українських доріг є й інша ціна. Та, яку сплачують українці своїм життям та здоров'ям. За перше півріччя 2018 року трапилося понад 57 тис дорожньо-транспортних пригод, і фактор якості доріг відіграє у цій статистиці свою роль.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua