Кто может решить проблемы города

Кто может решить проблемы города

Генератором инноваций, на которые муниципалитетам не хватает ресурсов, является бизнес. Также существует джекпот для городов — социальные предприятия. Что это такое? (укр)
Пятница, 28 сентября 2018, 09:09
основательница Международного саммита мэров, руководитель Программы местного экономического развития WNISEF

Коли у місті проблеми, всі думають про міського голову як основного винуватця і рятівника.

Однак у глобальному світі без співпраці, партнерства та спільного творення чекати змін складно.

Генератором інновацій, на які муніципалітетам не вистачає ресурсів, є бізнес.

Також існує джекпот для міст — соціальні підприємства, які дають надходження в бюджет і вирішують проблему, якою мала б займатися місцева влада.

Соціальне підприємництво, як і великий завод, повинне генерувати доходи, проте воно створює суспільну користь. Мова не тільки про створення робочих місць для вразливих груп чи відрахування певної суми прибутку на соціальні потреби.

Це набагато ширше поняття. Воно передбачає зміну парадигми мислення: від позиції just business, спрямованої на підвищення споживання, до безпосереднього залучення у розбудову соціального добробуту громади.

У зв'язку з відсутністю у законодавстві України такої організаційно-правової форми як "соціальне підприємство" точних даних щодо кількості соціальних підприємств в Україні не існує. На думку вітчизняних експертів, таких підприємств 1-1,5 тис.

Усі вони впливають на свої місцеві громади, але деякі з них відомі більше. Наприклад, Urban Space 100, громадський ресторан в Івано-Франківську, віддає 80% прибутку на вирішення соціальних та екологічних проблем міста.

За чотири роки існування підприємство підтримало 78 проектів: кіно-конференції, курс про енергоефективність в будинках, ініціативу "Лікар-свято", Соціальний центр для учасників АТО та їх сімей, "Школа майбутнього", проект "Поділись їжею".

Народжена у 250-тичному місті ініціатива набула такого розголосу, що стартувала друга хвиля у столиці, лише з більшою кількістю соціальних інвесторів — 500.

Благодійний магазин "Ласка" у Києві збирає "непотрібні" речі від жителів і продає, дбаючи про зменшення кількості відходів. Зароблені кошти за мінусом витрат на утримання магазинів йдуть на благодійність і соціальний благоустрій міста.

Понад 1 млн грн передано на благодійність і близько 250 тонн речей передано у дитячі будинки і соціальні центри. Ініціатива важлива, адже в дитбудинки на свята приносять солодощі і роблять фото, а реальні потреби дітей набагато більші.

В Україні нема офіційних цифр щодо кількості людей з порушеннями зору, але за неофіційною інформацією їх близько 100 тис, з них понад 10 тис — діти. Це глобальна проблема. За статистикою ВООЗ, у світі понад 285 млн людей страждає від порушень зору, з них понад 15% — незрячі.

Дніпровське навчально-виробниче підприємство УТОС не лише дає роботу людям з інвалідністю, а й виготовляє тактильну плитку для облаштування тротуарів, яка допомагає людям з вадами зору рухатися містом.

Інклюзивність, на жаль, не є сильною стороною українських міст, тому залучення до її виробництва людей, які найбільше відчувають брак інфраструктури, є найкращим способом партнерства для якісних змін.

Деякі міські голови влаштовують заходи для підвищення інклюзивності міст. Недавно у Вознесенську організували благодійний вечір "Народжені перемагати", щоб зібрати кошти на спеціалізований автомобіль для людей з інвалідністю.

Почесними гостями заходу були ветерани АТО та параолімпійці. Завдяки аукціону та пожертвам за вечір вдалося зібрати понад 300 тис грн. У 35-тисячному Вознесенську понад 3 тис осіб з інвалідністю. Через брак відповідної інфраструктури ці жителі стають заручниками власного дому.

Одним з найвідоміших кейсів соціального підприємництва є львівська пекарня "Горіховий дім". 40% прибутку засновки скеровують на соціальні проекти, зокрема на утримання Центру інтегральної опіки для жінок, які опинилися у кризі.

Мова йде не лише про працевлаштування жінок та роботу з психологами. Були випадки, коли "Горіховий дім" домовлявся про тимчасове житло для жінок в інших містах України. Протягом останнього року підприємство активно розвивало бізнес, щоб відкрити будинок для жінок. Зараз він перебуває на стадії ремонту.

Це реальний кейс співпраці з місцевою владою, адже місто компенсує 90% вартості оренди будинку. За перше півріччя 2018 року до ГД звернулося 18 жінок.

Подібних державних центрів у Львові нема. Центри реабілітації — це ініціатива неурядових організацій, які працюють за їх кошт. З міського бюджету у 2018 році виділили 11,7 млн грн на утримання соціальних центрів для сімей, дітей та молоді.

 
"Горіховий дім"
фото з офіційної сторінки ГД у Фейсбуці

Тренд соціального підприємництва прийшов до нас з-за кордону. Такий формат ведення бізнесу існує з 1980-х років. Деякі компанії стали прикладом допомоги нужденним. Соціальну складову бізнесу запропонувала американська компанія TOMS Shoes, заснована 2006 року Блейком Мійкоскі після подорожі до Аргентини.

Там він побачив, що більшість місцевих дітей не має взуття. Так виникла ідея соціального бізнесу, який би забезпечив взуттям нужденних.

Започаткувавши акцію "Одна за одну", Мійкоскі пообіцяв дарувати пару взуття бідним дітям за кожну продану в магазині пару. Клієнтам імпонувала ідея не просто придбати річ, а й допомогти нужденнім. З моменту заснування компанія роздала понад 1 млн пар взуття дітям з Аргентини, Ефіопії, Гаїті, Африки та США.

Fat Macy's — це соціальне підприємство, яке готує страви домашньої кухні для офісів та окремих заходів у Лондоні. Їжу готують та доставляють молоді лондонці, які не мають постійного житла та проживають у тимчасових помешканнях.

Накопичені кошти учасники підприємства мають змогу відкладати у безпечний депозитний фонд для придбання власного житла. Всі молоді кухарі також отримують допомогу. Навчаються, мають наставника, який допомагає їм соціалізуватися та влаштувати своє життя у власному помешканні.

Соціальні підприємства можуть бути глобальними і міжконтинентальними.Компанія FRANK Water Ltd заснована у Великобританії 13 років тому для реалізації програми WASH — забезпечення доступу до питної води і забезпечення санітарних та гігієнічних умов для маргінальних громад Індії та Непалу.

Вона працює на британських музичних фестивалях та інших масштабних подіях, де продає охолоджену відфільтровану воду, пляшки для води, кружки та інші предмети. Також компанія постачає артезіанську воду у скляних пляшках у ресторани, бари та кафе поза межами Великобританії.

Усі зароблені кошти йдуть на підтримку програми WASH. З 2005 року компанія FRANK забезпечила чистою водою понад 400 тис осіб у 440 громадах.

У контексті розвитку соціального підприємництва важко не згадати Ілона Маска. Він не є піонером у цій сфері, але його проекти Tesla Motors, SolarCity та SpaceX дали старт новітній ері соціального підприємництва, відкривши горизонти для пошуку глобальних рішень з відновлюваної енергетики та космічних досліджень.

Для підтримки таких підприємців Western NIS Enterprise Fund започаткував програму соціального інвестування для досягнення соціального та екологічного впливу в Україні через механізм доступного кредитування спільно з банками.

Програма полягає у наданні кредитів під низький відсоток для сталих соціальних підприємств, їх консультуванні та підтримці в процесі реалізації бізнес-планів.

За три роки програми отримано 160 заявок, надано 16 кредитів на понад 16 млн грн, з яких 9 млн грнці підприємства інвестували у соціальні проекти.

Соціальне підприємництво з нішевої галузі перетворюється на трендовий мейнстрім, залучаючи все більше людей, ідей та ресурсів, охоплюючи все ширше коло проблем. Навіть мода стає відповідальною та екологічною.

Така тенденція вселяє надію на те, що українське суспільство позбувається успадкованого від Радянського Союзу синдрому набутої безпорадності і починає розуміти: межі власної відповідальності за добробут своєї громади значно ширші за участь у виборах та гнівні пости у соціальних мережах.

Проте для успіху будь-якої соціальної ініціативи потрібна широка співпраця та синергія зусиль активістів, благодійників, влади, бізнесу та кожного громадянина.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!