Президентская НКРЕКП, или еще одна фейковая реформа

Президентская НКРЕКП, или еще одна фейковая реформа

Почему президент не отпускает в "свободное плавание" Национальную комиссию, осуществляющую государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг (НКРЕКП)? (укр.)
Четверг, 27 сентября 2018, 09:44
народный депутат восьмого созыва

Ідея створити незалежний тарифний регулятор жила в Україні ще з початку 2000-них. Активізувалася ця тема у 2015 році, тоді виникли наміри реформувати роботу органу, який регулює ринок понад 500 млрд грн та встановлює всім тарифи, окремим законом.

Проте з прийняттям спеціального закону ситуація не змінилася. Давайте проаналізуємо, чому ж і ця реформа виявилася реформою лише у фейсбуці, але не у реальному житті.

Помилка 1. Ідентифікація проблеми

Одним із основних акцентів міжнародних фінансових організацій було те, що тарифному регулятору потрібна незалежність. Але якщо у тарифного регулятора не було незалежності, то від кого ж він був тоді залежний.

На жаль, за грою "давайте міняти систему" багатьом не вистачило сміливості визнати правду – НКРЕКП був повністю залежний від президента.

Реклама:

Отже, якщо хотілося незалежності, то треба було, по-перше, змінити повністю залежних від президента людей, а по-друге, різко зменшити його вплив на процес призначення. Тим більше, що у парламентсько-президентській республіці тарифна та комунальна політика явно не функція президента. Ні по суті, ні формально таких повноважень президент, згідно з Конституцією, не має.

Помилка 2. Ігри з законом про НКРЕКП

Нова хвиля обговорень законопроекту про НКРЕКП почалася з 2015 року. Зрештою влітку 2016 року він був внесений у парламент і проголосований у першому читанні.

Пропозицією опозиційних фракцій якраз і було мінімізувати вплив президента на призначення конкурсної комісії по НКРЕКП, а також щодо призначення самих членів регулятора.

Ми пропонували більше повноважень віддати уряду та парламенту, що відповідає духу та букві парламентсько-президентській формі правління. Також ми пропонували обов’язкову "нульову ротацію". Тобто всі діючі тоді члени комісії на чолі з Дмитром Вовком мали б бути звільнені та повністю призначені нові члени.

У цьому питанні навіть вдалося переконати своїх колег із комітету ПЕК, саме така версія законопроекту була підтримана до другого читання.

Але через тиждень після затвердження версії законопроекту знову збирається комітет і тишком-нишком у розділі "інше" виноситься питання, щоб відмінити правку про нульову ротацію.

На жаль, деякі наші колеги по комітету за тиждень змінили свою думку і вже підтримали відміну нульової ротації. Президенту було важливо якомога довше зберегти лояльний для себе склад і він свого досяг.

На жаль, відміну нульової ротації підтримали і представники ЄБРР, Світового Банку, USAID, а також Dixi Group. Як пояснювалося, "заради політичного компромісу".

Хоча політичний компроміс – це справа політиків, а від експертів хочеться якісної фахової, а не політичної позиції. Тим більше, що така "компромісна позиція" була явно помилковою.

Це допомогло "замаринувати" процес змін і дало чіткий сигнал потенційним конкурсантам, що швидких і справжніх змін влада не хоче.

У ході голосування у залі була затверджена поправка про необхідність 5 років досвіду. Це перекрило можливості новим людям потрапити до НКРЕКП, лишалися лише старі перевірені кадри з часів Януковича, що не дуже-то сприяло конкуренції та оновленню комісії.

Згодом президент Порошенко своїм указом встановив графік ротації, згідно з яким одіозний Дмитро Вовк мав працювати у комісії до останнього. Це теж був сигнал потенційним конкурсантам, кого цінує президент і кого хоче бачити в НКРЕКП.

Помилка 3. Конкурсна комісія

Хоча парламент – це складний колегіальний орган, але ми першими затвердили членів конкурсної комісії. Ними стали рівновіддалені професійні люди із хорошою репутацією. Уряд та президент маже рік тягнули з призначенням своїх кандидатур і довели ситуацію до колапсу, коли НКРЕКП у листопаді 2017 року залишилася без кворуму і не могла приймати ніякі рішення.

Зрештою уряд призначив свого представника у конкурсну комісію – колишнього керівника Вінницяобленерго, теперішнього працівника енергетичної монополії Укренерго та власника пакету акцій постачальника електроенергії, що прямо забороняється законом.

Президент пішов ще далі: своїми представниками у конкурсну комісію призначив де-факто представників енергетичних компаній.

Василь Котко є президентом Першої Енергетичної Асоціації, де основні засновники – компанії групи ДТЕК, а Семен Поташник – керівник асоціації при іншій енергетичній компанії – Укргідроенерго.

Ось і отримали цікаву ситуацію, що голова конкурсної комісії В.Котко одночасно і проводив конкурс на незалежних членів НКРЕКП, і у той же час роздавав коментарі для преси про правильність тарифів Роттердам+.

У грудні 2017 року для чергового підвищення тарифів для ДТЕКу Ріната Ахметова президент Порошенко допризначив на три місяці тимчасових членів НКРЕКП. Таким чином статус комісіонера було остаточно девальвовано.

Якщо колись народні депутати складали свій мандат, щоб іти працювати членом НКРЕ, то зараз ця посада була понижена до рівня тимчасового підписанта спущених зверху рішень про Роттердам+.

Цей комплекс факторів уже призвів до того, що багато людей не довіряли конкурсу і навіть не хотіли брати у ньому участь. По суті результат реформи був визначений навіть до початку самого конкурсу.

Набір кандидатів був відверто слабкий і досить технічний. Людей із хорошою репутацією, імям, світоглядом, самостійним мисленням та стійким характером, необхідним для справжньої незалежності, було обмаль у конкурсі.

Зрештою такий конкурс, який проводили представники енергетичних компаній, дав відповідний результат – новими членами НКРЕКП стали працівники енергетичних компаній.

Антонова – працівник ДТЕК, Коваленко – працівник Укренерго, Формагей – представник Центренерго та Укргідроенерго (вважається людиною Кононенка), Магльований – колишній працівник Нацкомісії з комунальних послуг, звільнений звідти через підозру у корупції та Оксана Кривенко – працівник НКРЕКП, яка так старанно вводила абонплату на газ.

Преса ще до формування комісії писала, що головою НКРЕКП буде обрано Оксану Кривенко, бо така воля гаранта. Всі "незалежні" члени Комісії послушно цю волю і виконали – дійсно обрали Кривенко головою.

Отже, арбітром у матчі між енергетичними компаніями та споживачами є працівники енергетичних компаній. Чи довіряєте ви такому арбітражу?

Помилка 4. Робота "нової незалежної" НКРЕКП

Уже з перших днів перебування нові керівники НКРЕКП почали роздавати інтерв’ю, що абонплата за газ – це правильно, РАБ-тарифи – правильні, Роттердам+ - правильний. Всіляко показували, що нові члени є вірними послідовниками рішень старої комісії.

Але навіть сама роль нових членів НКРЕКП вже досить знівельована. Поки ішов довгий процес конкурсів Дмитро Вовк розставив своїх людей на позиції керівників департаментів: його помічник Антон Гудаченко був призначений директором департаменту електроенергетики, а Сергій Христюк – керівником апарату НКРЕКП – саме він тепер робить всі кадрові призначення НКРЕКП.

Урок із цих помилок

На жаль, депутати із коаліції не мають бажання прислуховуватися до опозиційних депутатів, тому вважають усі свої реформи правильними. Навіть із такими нікчемними результатами.

Але ми закликаємо не вірити у казки про незалежного регулятора. Органом НКРЕКП, як і раніше, повністю управляє президент Порошенко. Значить Петро Порошенко і несе відповідальність за всі тарифні рішення, за Роттердам+.

Звісно, вирішення цього питання лежить у політичній площині. І тарифний регулятор буде повністю змінений вже після зміни президента весною 2019 року.

Можливо, НКРЕКП зараз навіть виконує свою правильну функцію, щоб забезпечити безумовну зміну президента. От тільки після зміни президента наступить і відповідальність за корупційні тарифні рішення, навіть якщо ти і був просто виконавцем. Про це варто пам’ятати.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: