Выборы головного мозга

Выборы головного мозга

Депутаты хотят переписать Конституцию и сделать Украину "фермерской". (укр)
Понедельник, 24 сентября 2018, 10:52
эксперт по правовому регулированию земельных отношений

20  вересня народні депутати 267 голосами проголосували за включення до порядку денного сесії Верховної Ради законопроекту №6236/П і направлення його для отримання висновку Конституційного суду.

Законопроект пропонує внести зміни до 41 статті Конституції шляхом доповнення її новою частиною: "Основою аграрного устрою України є фермерське господарство".

У назві законопроекту зазначається, що зміни стосуються реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств.

Підтримка цього законопроекту такою великою кількістю депутатів з різних фракцій свідчить про можливість набрання необхідної кількості голосів (не менше 300 для внесення змін до Конституції) у майбутньому.

Що може змінитися для фермерських господарств? Нічого, адже законопроект є декларативним.

По-перше, він не містить ніяких прямих норм.

По-друге, аграрний устрій, основою якого пропонується визначити фермерське господарство, — це невідоме українському законодавству поняття. Воно привабливо звучить, але нічого не значить з точки зору права.

Саме через цю невизначеність з термінологією не до кінця зрозумілим є зміст такої законодавчої ініціативи, її правові наслідки та шляхи, якими народні депутати прагнуть досягти задекларованих цілей.

У пояснювальній записці автори законопроекту наголошують, що вони враховували найкращий міжнародний досвід. Проте це більше схоже на несистемне переписування чужих законодавчих норм.

Зокрема, стаття 23 конституції Польщі встановлює, що "основою аграрного устрою держави є сімейне господарство". Питання в тому, що звичайне копіювання норм не вирішить наших проблем, але може додати чужі.

Тому наразі підтримка цього законопроекту народними обранцями може свідчити лише про їх бажання задекларувати своє добре ставлення до фермерів та підкреслити їх важливу роль у сільському господарстві.

Чому саме зараз? Вибори.

Спрямування ініціативи до Конституційного суду для отримання висновку на відповідність Конституції України є обов’язковою процедурною вимогою при внесенні змін до Конституції.

Слід зазначити, що весь ланцюг подій, пов'язаний з висновком Конституційного суду (його очікування, оголошення, коментарі), — це додатковий розголос, а відтак — низка додаткових інформаційних приводів для політиків.

Крім того, положення Конституції, яким би однозначним воно не було, в українській практиці не означає його реалізацію. Іронія в тому, що Конституція України, а саме стаття 41, передбачає право вільно розпоряджатися своєю власністю, а мораторій на купівлю-продаж сільгоспземель його обмежує.

З цього приводу є відоме рішення Європейського суду з прав людини у справі "Зеленчук та Цицюра проти України", яким визнано, що мораторій порушує права людини.

Про це нагадав у своїй щорічній промові у парламенті і президент, до речі — саме в день голосування щодо включення згаданого законопроекту до порядку денного сесії та направлення для висновку до Конституційного суду.

Як відомо, з конституційним поданням щодо питання про земельний мораторій звернулися до Конституційного суду і 67 народних депутатів. А днями до Дрогобицького районного суду Львівської області звернулися власник земельної ділянки та фермер, який має намір її купити, але не може цього зробити через існування мораторію.

За справу взялася команда юристів однієї з найвідоміших у світі аудиторських компаній PWC.

Існування цієї нерозв’язаної уже 17 років проблеми, яка стосується в тому числі Конституції, спонукає робити висновок, що в реформуванні земельної сфери є більш нагальні питання, які впливають як на можливості фермерів розвивати свій бізнес, так і на репутацію України у світі.

Тож причина, яка спонукала парламентарів віднести зміни до статті 41 Конституції до пріоритетних, викликає велике запитання.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua