Цена на лекарства: с чем борется АМКУ?

Цена на лекарства: с чем борется АМКУ?

За что Антимонопольный комитет наложил штраф на фармацевтическую компанию Санофи в Украине? (укр.)
Четверг, 13 сентября 2018, 07:57
государственный уполномоченный Антимонопольного комитета Украины

Я хочу дати публічні відповіді на питання, які були підняті в колонці генерального директора компанії Санофі в України пана Гієма Граньє.

Нас звинуватили у тому, що своїми рішеннями ми перешкоджаємо надходженню інвестицій в Україну.

Такі потужні звинувачення не могли залишитись осторонь моєї уваги як державного уповноваженого АМКУ, яка займалася розслідуванням зазначених фармацевтичних справ.

У листопаді 2017 року АМКУ оштрафував за антиконкурентні узгоджені дії ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" - єдиного імпортера лікарських засобів Sanofi на 69,547 млн грн та найбільших широко асортиментних фармацевтичних дистриб’юторів України  - ТОВ "БаДМ" (на 28,788 млн грн) та ТОВ СП "Оптіма-Фарм, Лтд" (на 40,759 млн грн).

Комітет встановив, що умови договорів ТОВ "Санофі-Авентіс Україна" з дистриб’юторами могли обмежувати конкуренцію між лікарськими засобами Sanofi та дешевшими замінниками, а також забезпечували можливість підвищення цін на лікарські засоби Sanofi на державних закупівлях.

Твердження № 1. АМКУ розслідує дії тільки іноземних фармкомпаній.      

У рішеннях АМКУ мова йде про антиконкурентні угоди і відповідачами у справах АМКУ є як іноземні компанії, так і українські дистриб’ютори.

Такі угоди, на мою думку, призводять чи можуть призводити до обмеження, спотворення, викривлення або взагалі усунення конкуренції на фармацевтичних ринках.

Отже, щоб поставити крапку: комітет розслідує дії не тільки іноземних фармкомпаній, а й вітчизняних дистриб’юторів.

Не буде ні для кого секретом, що у вартість лікарського засобу, який продається в Україні, входить вартість реклами, яку всі чують по телебаченню, маркетинг – просування товару каналами збуту саме для того, щоб купили саме ці ліки.

Але коли мова йде про усування генеричних препаратів з ринку, моя позиція не може бути іншою. А саме про це кейс Санофі: коли нецікаво продавати генеричні препарати, тобто дешевші замінники, оскільки на їх продажу не заробиш саме через ретро-бонуси.

Що таке ретро-бонус?

Це платіж, який виробник платить дистриб’ютору (і це не виключає платежів від виробників напряму аптечним мережам за маркетинг, просування товару, знаходження на полицях взагалі), який начебто покликаний зменшувати вартість лікарського засобу, але насправді він є додатковим заробітком.

Він платиться виробником дистриб’ютору за вже проданий товар. Тобто він сплачується потім і не враховується у вартості лікарських засобів одразу, оскільки, як часто зазначають учаснику ринку: "це стала практика". Джерело цього ретро-бонусу – завищена від самого початку ціна фармкомпанії на її ліки.

Наприклад, це відбувалося по антиаритмічному лікарському засобу Sanofi Кордарон 200 мг (таблетки).

Ліки ввозилися у 2011 році в Україну в середньому по 15,27 грн/упаковка, реалізовувався дистриб’юторам за ціною майже у 4 рази вищою, з якої близько 30 % поверталося дистриб’ютору у вигляді знижки; до ціни реалізації (без урахування знижки) дистриб’ютор додавав власну торговельну надбавку, і вже в аптеці цей лікарський засіб коштував 65,43 грн/упаковка, тобто у 4 рази дорожче, ніж був імпортований.

Або ще один приклад: лікарський засіб "Граноцит" для лікування онкологічних захворювань.

Одному з дистриб’юторів цей лікарський засіб Санофі продавала у середньому за 9791,42 грн/упаковка, на державні закупівлі він дистриб’ютором продавався вже за 10122,57 грн/упаковка, середній розмір ретроспективної знижки, наданої Санофі дистриб’ютору, склав 18,6%.

Тобто насправді лікарський засіб коштував для дистриб’ютора не 9791,42 гривень за упаковку, а 7970,22. Якби знижка враховувалась, розмір ціни на державних закупівлях міг би скласти 8925,43 грн. Міг би, але не склав.

Ці приклади дають чітко зрозуміти, що таке вартість ліків у нашій країні.

Твердження № 2. Непрозорі правила ведення бізнесу.

Задля уникнення маніпуляцій напередодні судового засідання щодо оскарження рішення АМКУ про накладення штрафу на ТОВ "Санофі-Авентіс Україна", приведу деякі посилання щодо позиції комітету та передбачуваності і прозорості своєї робити.

У 2016 році АМКУ приймав участь у круглому столі ОЕСР щодо знижок, наш виступ за посиланням.

Моя стаття опублікована англійською мовою, що може спростити ознайомлення з нею для іноземних представників, у фаховому виданні the Ukrainian Journal of Business Law.

Крім того, виходили публікації у виданні "Юридична газета".

Також за цей час було проведено багато зустрічей у різних форматах, де було презентовано та обговорено підходи АМКУ щодо відповідних практик на фармацевтичних ринках, але закцентую увагу на цих:

- 29 березня 2017 року - круглий стіл, організований Baker McKenzie "Круглий стіл з регулятором: проблемні практики надання знижок дистриб’юторам лікарських засобів", де були представники фармацевтичних компаній, виробники, асоціації та юристи.

- 16 липня 2017 року - робоча зустріч з представниками фармацевтичних компаній, організованої за підтримки Американської торговельної палати (АСС).

- 2 грудня 2017 року разом із головою комітету ми взяли участь у семінарі Американської торговельної палати в Україні на тему: "Уроки, винесені з рішень Антимонопольного комітету України проти фармацевтичного виробника і двох його дистриб’юторів" за участю представників фармацевтичної галузі.

- 4 грудня 2017 року представники АМКУ взяли участь у конференції "Охорона здоров’я та фармацевтика -2018", організованій юридичною компанією "Правовий Альянс".

Ну і ключове: звіти Антимонопольного комітету України за 2016 та 2017 рр, опубліковані на сайті. Там викладено основні проблеми, виявлені на фармацевтичних ринках.

Твердження № 3. Незрозуміла різниця у розмірах штрафів АМКУ для різних фармкомпаній.

Нагадаю, однією з ключових вимог бізнесу до нового складу комітету, членом якого я є, було пояснення принципів обрахунку та накладення штрафів за порушення.

АМКУ, беручи за приклад досвід Єврокомісії, пояснив, що визначатиме штрафи, виходячи з розміру доходу (виручки) продавця від реалізації продукції (товарів, робіт,послуг), пов’язаного з порушенням.

Ми прийняли відповідну методику та не відступаємо від цього принципу, застосовуючи штрафи до фармацевтичних компаній.

Чим більший оборот, пов’язаний із порушенням (як у цьому випадку), тим більший розмір штрафу.

Інакше кажучи: якщо більше заробили, коли порушували, тоді і платіть більше.

Твердження № 4. Стосовно європейських практик.

Ми маємо враховувати той факт, що в Україні система охорони здоров’я та її регулювання кардинально відрізняється від систем охорони здоров’я у країнах ЄС, тому буквальне порівняння підходів, на мою думку, є не зовсім коректним.

Так, в Україні відсутнє аналогічне європейському поняття медичної послуги, держава здійснює закупівлі лікарських засобів із застосуванням регулювання торговельних надбавок щодо конкретної міжнародної непатентованої назви (а раніше це взагалі могло відбуватись за брендовою назвою препарату).

В Україні також існує специфіка застосування лікарями протоколів лікування. Тільки з 28 квітня 2017 року в Україні впроваджують застосовування міжнародних клінічних протоколів лікування, які не носять обов’язкового застосування.

Не враховувати специфіку українських ринків фармацевтичних засобів під час визначення релевантного ринку було б неправильним.

Самі фармацевтичні компанії зазначають, що використання референтних країн для порівняння цінових показників без врахування нормативних і системних відмінностей між країнами, не може розглядатися як адекватна методологія для належного економічного аналізу.

Безпосередньо в Угоді про асоціацію з ЄС не визначено підходу до визначення ринку, оскільки за законодавством це є виключною компетенцією Антимонопольного комітету України.

І коли комітет визначає ринки у відносинах між виробником та дистриб’ютором лікарських засобів, він виходить з чинних обставин, що визначають специфіку сфери обороту товару. Детально підходи наведені у кожному з прийнятих АМКУ рішень.

Якщо учасник ринку має намір дотриматись законодавства про захист економічної конкуренції, є передбачений законодавством спосіб – отримання індивідуальних рекомендаційних роз’яснень.

Я дуже сподіваюся, що те, що зараз відбувається навколо цього рішення не має на меті тиск на суд, який розглядає цю справу.

За постскриптум наведу деякі посилання без будь-яких коментарів.

Конкурентне відомство Туреччини наклало у 2009 році штраф на 2,4 млн доларів на компанію Sanofi за зловживання монопольним домінуючим становищем на 30-ти ринках та невигідні умови контрактів для маленьких дистриб’юторів

Французська Sanofi заплатить $19,8 млн для врегулювання звинувачень Міністерства США у справах ветеранів у завищенні вартості препаратів. На офіційному сайті Міністерства юстиції США зазначено, що Sanofi завищила вартість ліків у двох контрактах, які виконувались з 2002 по 2011 роки.  

Французька фармацевтична компанія Sanofi погодилася з вимогою Комісії США з цінних паперів і бірж (SEC) виплатити 25,2 млн доларів у справі про дачу хабарів на Близькому Сході в період з 2006 до 2015 рр.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua