Цугцванг отопительного сезона

Цугцванг отопительного сезона

Если правительство согласится повысить тарифы, успешное прохождение зимы может оказаться под большим вопросом. (укр)
Понедельник, 27 августа 2018, 08:19
народный депутат, экс-председатель комитета по вопросам финансовой политики и банковской деятельности, фракция РП

Опалювальний сезон 2018-2019 років буде непростим.

У бюджеті може знову не вистачити коштів на оплату субсидій, борги перед постачальниками послуг зростають, грошей на підготовку до зими замало.

Проблеми визнають і в уряді, і в місцевих громадах, та у передвиборний рік жага популізму може переважити ухвалення важливих рішень.

Коли ставиш воза попереду коня, то зрушити таку конструкцію з місця надзвичайно важко. Понад це, вона спричиняє більше клопотів, ніж приносить користі, навіть попри те, що обидва елементи — кінь і віз — начебто "правильні".

Така ж історія трапилася з підвищенням тарифів на енергоносії для населення. Замість того, щоб спочатку створити умови для підвищення добробуту громадян і їх спроможності платити європейську ціну за газ та електроенергію, було вирішено одразу піднімати ціни. Ця непослідовність спричинила кілька проблем.

Грошей на субсидії не вистачає

Передусім, уряд не зміг правильно розрахувати обсяг субсидій, які знадобляться для компенсації підвищених тарифів малозабезпеченим. Після максимального спрощення надання субсидій їх стала отримувати половина сімей. У 2017 році уряду довелося кілька разів просити парламент "докинути" грошей у цю "піч".

У 2018 році проблема, схоже, повториться. У бюджеті на субсидії закладено 71 млрд грн. Для порівняння: у 2017 році виплачено 69 млрд грн. Однак, за даними Держстату, в кінці червня з рахунків казначейства уже переказано понад 50 млрд грн або 70% цієї суми. На інші шість місяців залишилося 21 млрд грн або 30%.

Нескладна арифметика свідчить, що уряду, вочевидь, знову доведеться просити у Верховної Ради кошти. Це при тому, що Кабмін суттєво ускладнив отримання субсидій, наклавши низку обмежень на претендентів, приміром, запровадивши суму умовного доходу 5 200 грн для безробітних, які не стоять на біржі.

За експертними оцінками, такий підхід зменшить середню кількість отримувачів субсидій на 30%. Тільки уявімо, який дефіцит був би без цього скорочення.

Борги зростають

Зменшення кількості отримувачів субсидій може загострити іншу проблему: проблему боргів населення перед комунальними підприємствами. За даними Держстату, у червні 2018 року загальний обсяг боргів громадян за комунальні послуги сягав 35 млрд грн. З них 7 млрд грн — нові борги за перше півріччя.

Середній рівень поточної оплати за комунальні послуги в країні становить близько 90%, однак є регіони, де він суттєво нижчий за загальноукраїнський показник.

Наприклад, у Сумській області — 84,1%, у Дніпропетровській — 81,1%, у Чернівецькій — 75,2%, у Чернігівській — 78,7%. Зменшення кількості отримувачів субсидій спричинятиме зростання боргів, а отже, погіршуватиме можливості для нормальної підготовки комунальних підприємств до зимового сезону.

Не "відстають" від населення і місцеві бюджети. Їхній борг перед постачальниками комунальних послуг становить 7,5 млрд грн. У 2017 році таке вже проходили: система ЖКГ входила у сезон "зі скрипом", бо ресурсів заледве вистачило на поточну підготовку, не кажучи про капітальні ремонти.

У містах припинялося вивезення сміття, постачання газу, а напередодні опалювального сезону комунальні служби не мали за що давати тепло. Особливо сильно ця проблема вдарила по регіонах з високим відсотком отримувачів субсидій, по містечках, де цілі будинки залежать від державної підтримки.

Щоб уникнути повторення ситуації, слід уже зараз проаналізувати спроможність місцевих бюджетів покривати накопичені борги. Особливо з огляду на наявність такого "принципового" гравця на ринку як "Нафтогаз", який не надто прагне йти на компроміси з місцевими громадами і продавати газ для теплових станцій в борг.

15 серпня 2018 року борг перед НАК за газ становить 25,9 млрд грн, з яких 9,6 млрд грн накопичилися у 2018 році. Найбільші боржники — Дніпропетровська (4,3 млрд грн), Донецька (5,5 млрд грн) області та Київ (3,2 млрд грн).

На моїй рідній Дніпропетровщині 70% боргу накопичили компанія "Теплоенерго" Дніпровської міськради (1 млрд грн) та дві компанії з Кривого Рогу (2 млрд грн), через проблеми яких місто ледь не залишилося без тепла взимку 2017 року.

Переговори з МВФ

На початку вересня очікується приїзд місії Міжнародного валютного фонду.

Як турботливо нагадали нам фахівці рейтингової агенції Fitch Ratings, у місії та української сторони є два невирішені питання, які заважають конструктивному діалогу про надання чергового траншу: потенційний секвестр бюджету для приведення рівня дефіциту до умов програми і підвищення тарифів на газ.

Очікується, що МВФ вимагатиме зростання тарифів на 60-70%, а уряд буде наполягати на їх підвищенні на 25-30%. Чи варто говорити, що подорожчання газу автоматично спричинить зростання тарифів на комунальні послуги та цін на товари, призведе до накопичення боргів та зростання попиту на субсидії?

Без коштів МВФ Україна у 2019 році може опинитися у серйозній кризі, тому потрібно домовлятися і переконувати міжнародних партнерів у тому, що дефіцит бюджету можна скоротити без підвищення тарифів для населення.

Звичайно, у перспективі кількох років уникнути зростання цін не вдасться, тому слід працювати над підвищенням доходів громадян. Чи можливо це без стимулювання розвитку економіки, створення високотехнологічних робочих місць, підтримки кредитування експортерів та малого і середнього бізнесу? Ні.

Так само, як неможливо підвищити добробут без реформ фінансового сектора, правоохоронної і судової систем, поліпшення інвестиційного клімату.

На жаль, попереду — цілий виборний рік. Після президентської кампанії відразу почнеться парламентська. Марно сподіватися на ефективні реформи у запалі передвиборної боротьби, але це єдиний правильний шлях для України.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua