Фискальная лотерея или "кэшбек" для потребителя: что привлечет покупателя

Фискальная лотерея или "кэшбек" для потребителя: что привлечет покупателя

Контроль за легальностью бизнеса будет эффективным, если к процессу приобщить того, от кого предприниматель не скроется и кому не откажет: его потребителя. (укр)
Вторник, 3 июля 2018, 07:48
старший аналитик по налоговым вопросам Института социально-экономической трансформации, эксперт РПР по налоговой политике

Тіньовий ринок України, який, за різними оцінками, становить 33-50% від ВВП, щільно інтегрований у систему торговельних та господарських відносин.

Для зменшення його масштабів стандартних державних політик недостатньо.

Через інституційну слабкість наглядових органів, на які покладається імплементація антитіньової політики, навіть найбільш ефективні заходи зазнають невдачі.

Це й не дивно, адже часто самі працівники держорганів зацікавлені в існуванні тіньового сектору як джерела легкої та перманентної ренти. На бажання корупціонерів заробити в тіні накладається бажання споживача зекономити, адже "сіровози" продають товар до 30% дешевше завдяки несплаті податків і мита.

Скільки втрачає держава

У сфері роздрібної торгівлі тіньовий сектор особливо помітний.

Явище, коли продавець торгує незареєстрованим товаром або сам є нелегалом, досі поширене в Україні. Крім того, часто торговці, які мають легальний статус, систематично занижують свої реальні доходи, а схему реалізації товарів через ФОП часто використовує великий бізнес для ухилення від сплати податків.

Як наслідок, такі горе-бізнесмени щороку завдають державі мільярдних збитків. Експерти Інституту соціально-економічної трансформації оцінили діру в бюджеті від мінімізації оподаткування контрабандистами 25-70 млрд грн щороку.

Утой же час мільйони українських громадян, не отримуючи фіскальних чеків, втрачають свої законні права споживачів. Як відомо, відсутність правильного розрахункового документа не ідентифікує продавця і не дає гарантії виробника.

Як легалізувати економічні відносини?У світі знайшли відповідь на це питання. Там запропонували передати контроль за легальністю бізнесу від держави до тих, кому підприємець не відмовить, від кого не сховається і не відкупиться: його споживачу.

Світова практика

Першою юрисдикцією, яка запровадила дієвий механізм боротьби з нелегальною роздрібною торгівлею, був Тайвань. Сталося це у 1952 році. Цим механізмом стала так звана податкова лотерея. Споживач, купуючи товар легально, отримує чек. Кожен чек має свій номер і реєструється податковою адміністрацією.

У певний момент податківці проводять лотерею, де розігрують значну суму коштів серед власників чеків. За задумом, покупець отримує стимул вимагати фіскальний чек. Так покупці самі виявляють порушників, що торгують нелегально, не реєструючи операції в податкових органах та ухиляючись від сплати податків.

В останні роки податкові лотереї стали поширеними. Їх запровадили Південна Корея, Швеція, Парагвай, Панама, Молдова. Чи став такий механізм ефективним? На жаль, дослідження не показують однозначного позитивного результату. Навіть навпаки.

Досвід використання фіскальних пристроїв при здійсненні готівкових розрахунків три роки тому узагальнили експерти МФВ у дослідженні, проведеному шляхом опитування державних податкових агенцій у 20 країнах. Дослідження охоплювало країни різного рівня розвитку і включало питання про фіскальні лотереї.

Експерти виявили, що фіскальна лотерея — доволі затратний захід. Витрачені ресурси можна використати в іншому місці з кращими результатами. Майже аналогічний висновок зробили європейські дослідники, які аналізували досвід застосування податкових лотерей та їх вплив на ситуацію з нелегальною торгівлею.

Так, 20-річний досвід Мальти показав, що податкові надходження від фіскальних лотерей не зросли, а результати експерименту у Португалії не визначені з 2014 року. Як зазначається, участь у лотереях не обов'язково буде раціональною, бо альтернативні витрати людей можуть перевищити очікуваний прибуток від виграшу.

Успішне виконання нетривіального завдання — швидко зробити фіскальний чек "цінним" для споживача, тобто змінити поведінку людей, щоб ті вимагали фіскальний чек, — виглядає більш імовірним, якщо кожен споживач має великі шанси отримати приз, ніж в умовах, коли нагорода знаходить лише одного з кількох тисяч.

Чекова лотерея по-українськи

Уреаліях України, де останнім часом точиться дискусія навколо лотерейного бізнесу та його законності, спосіб "лотерея чеків" не дасть ефекту "споживач-контролер". З цією думкою погоджуються українські експерти, які проаналізували різні світові практики та підходи до питання стимулювання покупця отримувати фіскальні чеки.

Їх висновок такий: найбільш оптимальною для України є модель, за якою покупець, що виявив порушення, може розраховувати на матеріальну винагороду.

Експерти РПР запропонували модель "кешбек" для споживача". Ідея в тому, що кожен покупець може перевірити виданий йому чек на спеціальному сайті. Якщо покупець виявить, що виданий чек не зареєстрований у ДФС, він зможе звернутися до податкової та отримати відшкодування — 100% вартості купленого товару.

 

Фіскальна служба, отримавши інформацію про порушення, перевіряє продавця. У разі виявлення порушення вона штрафує недобросовісного підприємця.

Цей механізм залучає споживачів до контролю за легальністю торговельних відносин. Більше того, на відміну від податкової лотереї, у цій моделі споживачі з часом не втрачатимуть інтересу до контролю за продажами товарів.

Зрозуміло, що не варто розраховувати на миттєвий результат, якщо не буде проведена реформа ДФС та митниці. Завжди знайдуться співробітники служби, які виявлять інтерес до співпраці з порушниками закону.

Отже, необхідно запроваджувати цілий комплекс реформ, кожна з яких має зменшувати дискрецію та знижувати корупційні ризики. Однією з таких реформ є зміна філософії взаємовідносин між покупцем, продавцем та державою через запровадження механізму "кешбек" для споживача".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua