Способна ли Украина на инновационный скачок

Способна ли Украина на инновационный скачок

Какие факторы сдерживают развитие инноваций в Украине? (укр)
Понедельник, 23 июля 2018, 15:10
экономист

У рейтинзі інноваційних економік 2018 року Україна піднялася з 50-го на 43-тє місце, випередивши Росію, Грузію та Румунію.

Але треба розуміти, що часто рейтинги – це статичний зріз, який набагато краще розглядати в деталях, адже саме слабкі сторони більшою мірою визначають наш вектор і динаміку розвитку.

Глобальний інноваційний індекс – складний індикатор, який складається з 80-ти окремих показників.

Саме тому наше 43 місце і набрані 38,5 балів зі 100 в реальності можуть означати як майже необмежену свободу для інновацій, так і свідчити про системні проблеми, які не дадуть економіці розвиватися навіть тоді, коли цілий ряд інших особливостей сприятимуть цьому.

Перша група чинників індексу – інституційне середовище всередині держави.

До цієї групи належить політична стабільність, ефективність влади, якість законів, суди і простота ведення бізнесу.

Саме за якістю інституційного середовища Україна не увійшла навіть в топ-100 держав, зайнявши 107 місце зі 126 країн світу.

Якщо легкість у відкритті бізнесу дозволила нам стати на 45 місце серед усіх країн, то робота судів і показник, наскільки суспільство підпорядковується законам, відкинули Україну на 107 місце.

Не варто забувати, що саме суди багато в чому впливають на те, чи захочуть інвестори приходити в країну, або виберуть інші регіони.

Друга група і наша ключова компетенція – це людський капітал, освіта і дослідження. Ця компетенція зараз поступово перетікає в Польщу та інші країни.

Тим не менше, у 2018 році ми треті в світі за співвідношенням вчителів і учнів та 12-ті за кількістю людей, які після закінчення школи продовжують освіту у ВНЗ.

Тільки на 50 місце поставили Україну серед держав, у яких розвивається наука та проходять дослідження.

У цілому по групі людського капіталу, освіти і досліджень ми зайняли 43 місце.

Третій стовп – якість інфраструктури в країні та 89 місце з 12 економік світу.

Найгірше у нас справи з екологією: ми виробляє занадто мало ВВП на одиницю споживаної енергії і це ставить нас на 11 місце з 12 держав.

Якщо врахувати, що світові в найближчі 10 років пророкують нове подорожчання вуглеводнів, то низька енергоефективність економіки може серйозно вдарити по собівартості продукції і зробити експорт з України менш конкурентним. Також у нас слабкі закони щодо захисту навколишнього середовища.

Далі йдуть фактори ринку, які можна вважати безпосередньо економічними чинниками. Тут ми знову оцінені на 89 місці, але ця група все ж заслуговує особливої уваги. Легкість в отриманні кредитів – 26 місце.

У цілому ситуація з кредитами – 84 місце. Фактично, це говорить про те, що в Україні отримати кредити нескладно. Але зробити це можна лише на таких умовах, на яких невеликі дослідники, фірми або стартапери навряд захочуть брати кошти.

Інвестиції поставили нас на 115 місце. Справа в тому, що в Україні мало венчурних угод, низька капіталізація ринку і погані умови для захисту міноритаріїв.

Проте інша ситуація з внутрішнім ринком. Тобто якщо ви все-таки знайдете гроші на продукт, то, цілком можливо, зможете його досить успішно продавати всередині держави.

П'ятий компонент – легкість доступу бізнесу до інновацій та знань, і загальне 46 місце. Хоча за часткою фірм, які пропонують своїм співробітникам навчання, тільки 68.

Зате Україна зайняла третє місце за кількістю працюючих жінок з вищою освітою і 19 по кількості досліджень, які фінансуються з-за кордону.

Наша сильна сторона – це втілення знань у життя. Ми перші в світі по кількості створених корисних моделей на мільярд ВВП.

Зате не активні у галузі креативу: знімаємо мало фільмів і не намагаємося експортувати свою культуру за кордон. При цьому вийшли на 19 місце в світі зі створення мобільних додатків.

А тепер давайте підсумуємо, про що ж нам говорять усі ці розрізнені показники, щоб зрозуміти, скільки це – 38,5 балів індексу інноваційності – мало чи багато.

У першу чергу потрібно віддати належне саме українцям. У нас живуть дуже талановиті люди, які багато винаходять і вигадують. Також в Україні все ще зберігся досить високий рівень освіти.

З негативу – політичний клімат і робота влади, відсутність можливостей брати кредити і залучати інвестиції з-за кордону.

Через це наша винахідливістю обмежена суворими рамками, за які вона не вийде без грошей, а гроші поки не прагнуть іти в Україну та не циркулюють усередині держави поза сферою торгівлі.

Звичайно, є спосіб, як це вирішувати. Він простий, але не зовсім вигідний принаймні частині вітчизняних policy-makers.

Перш за все, мова йде про приведення до норми українського інституційного середовища. Для цього адекватні правила для бізнесу мають не просто існувати, а щодня стовідсотково виконуватися. Серед власне законодавчих змін – посилення захисту міноритарних акціонерів.

Важливо наголосити, що мова не йде про якісь особливі поступки для іноземного капіталу, відміну податків або інші речі.

Компанії прийдуть в Україну не тоді, коли наше інституційне середовище стане найкращим в Європі, а якщо воно буде їм принаймні зрозумілим. Бізнес, особливо міжнародні фірми, можуть працювати всюди та за будь-якими правилами, але якщо ці правила прогнозовані та універсальні, тобто однакові для всіх.

Тоді в Україні почнуть з’являтися західні венчурні фонди, а інноваційна діяльність існуватиме не лише "на папері" у вигляді освіченої нації та великої кількості патентів, а зароблятиме для економіки мільярди і десятки мільярдів доларів щороку.

Важливою є історія з кредитами. Відсоткова ставка від 20% річних не буде прийнятною для бізнесу, який захоче взяти додаткових грошей, аби вкласти їх у дослідження.

При цьому у розвинених економіках велика частина інновацій приходить саме з уже діючих підприємств. Таким компаніям потрібні доступні ресурси, які підсилять їх інноваційний потенціал.

Разом з тим, без доступу до капіталу та неможливістю залучати кошти з-за кордону українська інноваційність дуже швидко вичерпається.

Сьогодні вона тримається тільки на людях – тих, хто поки не виїхали до США, Польщі або Німеччини.

Однак в останні роки українці стали більш мобільними. І тепер навіть п'ятирічна затримка призведе до того, що з людського потенціалу ми розгубимо половину або навіть дві третини. І тоді в рейтингу 2024 року Україна буде вже не на 43 місці, а навряд чи потрапить навіть до першої сотні.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua