Эффективный контроль строительства: миф или реальность?

Эффективный контроль строительства: миф или реальность?

Государственная архитектурно-строительная инспекция предлагает внедрить действенный контроль новых строек. Что изменится для застройщиков? (укр)
Вторник, 26 июня 2018, 07:00
глава Государственной архитектурно-строительной инспекции

Сьогодні інвестори будівництв часто потрапляють до пастки недобросовісних забудовників.

Хоча на етапі оформлення дозвільних документів вже створені дієві запобіжники, які не дозволяють забудовникам подавати органам держархбудконтролю недостовірну інформацію та будувати, що заманеться.

Але існує ризик грубих порушень містобудівного законодавства вже в процесі ведення будівельних робіт.

Наразі немає жодної гарантії, що будівництво, на яке отримано дозвіл, з розряду законного в один прекрасний момент не перейде до розряду проблемних.

Діюча система дозволяє перевірити об’єкт фактично лише один раз за весь час будівництва в ході планової перевірки.

І, як правило, це вже відбувається не на стадії фундаменту, а коли зведена "коробка", а інвестори вже віддали забудовнику свої гроші. Й раптом вони дізнаються, що прийняття в експлуатацію будинку під загрозою через протизаконні дії забудовника.

Типовий приклад - Житловий комплекс "Синьоозерний", а нині ЖК "Виноградний", що на перетині просп. Правди та Георгія Гонгадзе у Подільському районі Києва.

Це був об’єкт сумнозвісного Анатолія Войцеховського, на який він мав дозвіл, але ще у 2013 році Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві виявила там суттєві порушення.

І з того часу все так і тягнулось – забудовник не виконував вимоги приписів, уникав наступних перевірок й було зрозуміло, що майбутнє ЖК під великим питанням.

Після численних зверненнь народних депутатів України та киян ДАБІ здійснила ряд спроб потрапити на будівництво, але марно. А інвесторам від цього було не легше.

Наявність дозволу здавалося б гарантувала їхню безпеку й така ситуація викликала справедливе обурення.

Все могло бути зовсім інакше, якби діяла нова система держархбудконтролю, яку сьогодні пропонує впровадити ДАБІ.

В основі концепції - поетапний огляд виконання будівельних робіт. Тобто не існуватиме більше планових перевірок, які "не встигають" виявити порушення.

Натомість забудовник на кожному етапі будівництва запрошуватиме орган архбудконтролю на об’єкт. Під час нульового циклу (фундамент, підвал), на етапі зведення каркасу (стіни, перекриття) та на момент проведення інженерних мереж й оздоблення фасаду.

Тобто в ході всього циклу будівництва інвестори знатимуть, чи дотримується забудовник містобудівного законодавства.

Зрозуміло, що іноді сам підприємець не усвідомлює, що порушує закон. Часто тут немає злої волі, а лише непоінформованість чи збіг обставин. Тому система штрафів мусить бути більш гнучкою, але ефективною. 

ДАБІ пропонує після виявлення порушень надавати рекомендації й лише, коли у визначений строк вони проігноровані, накладати штраф (диференційований, залежно від складності будівництва).

При цьому забудовник з поважних причин матиме можливість продовжити термін виконання припису.

За такого сценарію органи архбудконтролю вже не будуть якимись каральними установами, а виступатимуть як фахові консультанти забудовника.

Вони порадять, як зробити так, щоб порушення під час будівництва не накопичувались і в майбутньому не виникало проблем із прийняттям об’єкта в експлуатацію.

Зміна концепції державного архітектурно-будівельного контролю назавжди залишить в історії такі прикрі випадки, як із ЖК "Синьоозерний".

ДАБІ буде проводитись чіткий необтяжливий для забудовника моніторинг на всіх етапах будівництва, від якого виграє як він сам, так і інвестор.

Ризики мінімізуються, якість житла покращиться, а громадяни, які хочуть придбати квартиру, знатимуть, що вкладені кошти обов’язково повернуться у вигляді бажаних квадратних метрів нерухомості.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua