Гавриловские курчата накажут своих собственников

Гавриловские курчата накажут своих собственников

Кто защитит право жителей Вышгородского района на безопасную окружающую среду после скандала с могильниками компании "Агромарс"? (укр)
Пятница, 22 июня 2018, 09:24
юрист, эксперт международного фонда "Сокращение рисков"

Лелека – улюблений птах українців, символ сімейного благополуччя, добробуту, любові до рідної землі.

Побачити лелечу пару – завжди приємно, але коли ви натрапите на поле, де пасуться сотні особин, і дізнаєтеся, що саме вони їдять – стає доволі моторошно. Цю постапокаліптичну картину доповнюють настирні мухи, розміром з горобця, і несусвітній сморід.

Проте це не Середньовіччя і не далека антиутопія. Місце подій – село Гаврилівка, що на Київщині, час –  2008-2009 рік.

Як читач вже міг здогадатися, мова піде про відходи виробництва агрокомплексу "Агромарс", продукція якого відома споживачеві під торговою маркою "Гаврилівські курчата".

Його птахоферми розміщені на обох берегах Київського водосховища, на землях, що належать с. Гаврилівка Вишгородського району Київської області. З самого початку функціонування компанії місцеві жителі постійно страждають від цього неприємного сусідства.

Я сам є мешканцем Вишгородського району і добре знаю, скільки тут було протестних акцій. Одне по одному поставали села Димер, Гаврилівка, Литвинівка та інші населені пункти.

Людей турбував перманентний сморід, що розносився на багато кілометрів, а також фактична відсутність будь-яких очисних споруд, бо ті, що є, більше нагадують звичайні зливні труби для дощової води без жодних фільтрів.

Кров та всі інші малоприємні відходи птахівництва роками зливалися в річку Кізка, яка впадає в річку Ірпінь, а та, в свою чергу, – в Київське море.

На думку фахівців з Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна, на сьогодні Кізка та Ірпінь є прикладами техногенних річок, де повністю відсутня жива води. Також заражені великі площі підземних вод, у колодязях вода теж давно непридатна для пиття.

Щодо тельбухів, пір’я та тушок мертвих унаслідок падежу птахів, то замість високотехнологічної утилізації, як це робиться в країнах Європи, їх просто вивозили й викидали на поля. Чомусь зграї лелек вподобали пастися на тих місцях…

Відомо, що власниками "Агромарсу" є подружжя Євгена та Марини Сігалів, що входять до списку найбагатших людей світу за версією "Форбс".

І у них, безумовно, були всі можливості подбати про екологію. Тим паче, зважаючи на чудові природоохоронні закони України: про охорону навколишнього природного середовища, про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення, про атмосферне повітря, які зобов’язують підприємців здійснювати екологічне виробництво.

На жаль, гонитва за надприбутками затьмарила власникам "Агромарсу" совість. Ці люди завжди купували собі місця в парламенті, щоб прикрити свій бізнес, і їм це добре вдавалося, а прості люди не могли захистити себе роками.

Нарешті крига скресла – Сігали опинилися за ґратами! Я ніколи не бачив, щоб в Україні було зареєстроване кримінальне провадження і порушена серйозна кримінальна справа з приводу недотримання правил техноекологічної безпеки.

Я в захваті від професійних дій слідчих оперативних підрозділів, які зібрали переконливу доказову базу, проводять грамотні слідчі дії.

Що ж там відбулося? В травні на птахокомплексі на 4 години зникла електроенергія, аварійне живлення було відсутнє через небажання власників вкладати кошти у безпеку праці.

Через це стався масовий падіж курей. У кожному корпусі рахунок вівся на десятки тисяч голів. І всю цю птицю вивезли в поля…

Правоохоронці навіть змогли записати з цього приводу розмову керівництва "Агромарсу"; коли один з них запитав, а як же будуть дихати люди, то пролунала відповідь: "Хай нюхають, сволота".

Мешканці Вишгородського району неабияк збурені ситуацією. Люди аплодують тому, що власники "Агромарсу" були заарештовані, хоча вже вийшли під заставу.

Тому я звертаюся до правоохоронців: хлопці, доведіть цю справу до кінця, і люди будуть вам безмежно вдячні.

Наразі збитки довкіллю від недавнього екосвавілля "Агромарсу" оцінені державою в 235 млн грн. Але у Вишгородському регіоні таких птахомогильників значно більше.

Я думаю, що всі, хто був до причетним до протиправних дій – прості працівники, водії, бульдозеристи, будучи наляканими резонансними арештами своїх босів, почнуть давати правдиві свідчення, і ми дізнаємося про багато інших злочинів проти довкілля і людини.

Ще в 2008-2009 роках, коли я тільки-но розпочинав свою правову екологічну діяльність, перша моя справа стосувалася якраз ТОВ "Комплекс "Агромарс".

У мене є папка, де зберігаються сотні позовів до підприємства, ми навіть сплатили за людей судовий збір.

На жаль, тоді вітчизняна судова система всі позовні заяви повернула під надуманими приводами – аргументували тим, що у нас недостатня доказова база, хоча це об’єкти підвищеної екологічної небезпеки, і суд мав почати провадження навіть з мінімальними доказами, а у нас їх було достатньо.

Наразі дії правоохоронців щодо "Агромарсу" планує підтримати швейцарський фонд "Скорочення ризиків" (керівник – Володимир Костерін) і юридична фірма "Імператив плюс", яку я очолюю.

Ми запропонуємо людям, які захочуть захистити своє право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, подавати судові позови з вимогою компенсувати їм моральні збитки. До цього часу по трьох інших наших екологічних проектах – пожежі на нафтобазі БРСМ під Васильковом, шкідливим викидам Трипільської ТЕС, звалищі ТБО під Крюківщиною – ми мали спротив правоохоронців, у тому числі щодо реєстрації кримінальних справ.

І тільки зараз ми вперше побачили позитивний рух з боку правоохоронної системи України. Проте ми не виключаємо, що на слідство через певний час почнуть сильно тиснути, тому у правоохоронців повинен бути такий собі щит з людей-позивачів, які захистять, підстрахують їх. Ми це забезпечимо!

Як я вже зазначав, відходи птаховиробники викидали завжди, але цього разу була подолана критична межа терпіння людей і критична межа цинізму власників "Агромарсу", на що й відреагувала правоохоронна система.

Упевнений, що настільки резонансної справи не було б без активної позиції депутата Вишгородської райради Ірини Победаш, родом з Гаврилівки. Без принципової позиції сільського голови Гаврилівки Олега Покрасьона, який не побоявся виступити проти власників "Агромарсу".

Безумовно, також цьому сприяла активна діяльність представників громадськості, які фіксували випадки вивезення птиці на птахомогильники, повідомляли про це правоохоронцям, привернули до цих злочинів увагу ЗМІ. 

Власники "Агромарсу" обвинувачуються в досить тяжких злочинах, і не в одному, а в серії, що передбачає доволі суворе покарання – від 5 до 12 років позбавлення волі.

Не будемо забігати наперед, слідство і суд мають в усьому ретельно розібратися, але зважаючи на системні порушення, агроолігархи заслуговують на серйозне покарання.

Коли підприємство допускає систему умисних правопорушень в сфері екології, то це називається екоцидом. І діяльність "Агромарсу" цілком підпадає під це визначення.

З іншого боку, якщо кожна людина почне захищати своє право на безпечне довкілля в судах і винуватці почнуть їм відшкодовувати моральну шкоду, тоді в нашій країні щось зміниться.

Тим паче, на сьогодні ми маємо гарний прецедент – згідно з трьома судовими рішеннями, що стосуються нафтобази БРСМ, близько 60-ти постраждалим особам Васильківського району відповідач має виплатити моральну компенсацію.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua