На пороге эры "зеленого" строительства

На пороге эры "зеленого" строительства

Законодательные требования к объектам традиционного строительства растут, что побуждает искать новые подходы к возведению жилья. Они есть, и они экономически выгодны. (укр)
Понедельник, 21 мая 2018, 14:30
руководитель проектов и программ ассоциации "Энергоэффективные города Украины"

Дах над головою — одна з трьох першочергових потреб людини разом з їжею та одягом. Сучасна людина проводить у закритому приміщенні 80-90% свого часу.

З іншого боку, будівлі — це унікальний продукт людської праці з довгим терміном служби: ними, як правило, користується кілька поколінь.

Теперішні будівлі проектують на 80-100 років експлуатації. Відповідно, від якості їх проектування та виконання залежать комфорт і здоров'я жителів.

Переосмислення архітектури

Безпосередньою рушійною силою новітньої світової революції в архітектурі й будівництві стала не стільки турбота про здоров'я, скільки економічний і кліматичний чинники: щораз вищі рахунки за енергію та глобальна зміна клімату.

Будівельна галузь загалом поглинає понад третину світових природних ресурсів. Будівлі споживають 40% виробленої у світі енергії, 12% прісної води, відповідають за 40% глобальних викидів парникових газів та 40% сміття на звалищах. 90% енергії та 80% викидів газів будівлями припадає на період їх експлуатації.

Тимчасом світовий фонд будівель внаслідок прогнозованого збільшення населення планети може зрости до 2050 року на 90%.

Паризька конференція ООН з питань клімату визнала будівлі ключовим сектором, без радикальних змін у якому скоротити до 2050 року глобальні викиди вуглецю на заплановані 60% порівняно з 2012 роком буде неможливо.

Стаття 9 директиви ЄС про енергетичне функціонування будівель вимагає від країн-членів забезпечити перехід будівельної галузі на обов'язковий стандарт "будівля з майже нульовим споживанням енергії". Для нових житлових будівель — з 31 грудня 2020 року, для громадських — з 31 грудня 2018 року.

Глобальна зміна клімату вдарила бумерангом і по будівництву: будівлі перегріваються, руйнуються внаслідок лісових пожеж, ураганів, опадів, повеней, зсувів ґрунту. Не випадково в оновленій Угоді мерів, магістральній європейській ініціативі, основну мету — протидію зміні клімату — недавно доповнили нормами щодо будівель.

Вихід є

Ці рішення спираються на переконливий теоретичний і практичний доробок ентузіастів-фахівців за останні чверть століття. Усвідомлюючи потенційні загрози та не чекаючи вказівок, архітектори і будівельники працюють на випередження.

За цей час у світі зведено чимало будівель, які можна згрупувати у три категорії: будівлі з низьким споживанням енергії, з низькими викидами та сталі будівлі.

З погляду енергоспоживання основну увагу при їх проектуванні було спрямовано на пошук способів мінімізації енергетичного марнотратства, передовсім — під час експлуатації. Споживання енергії тут можна скоротити на 75-90%.

Творці так званих зелених будівель взяли за основу принцип "від колиски до колиски". Згідно з ним, продукт наприкінці життєвого циклу переробляють в інший продукт, тож у підсумку нема відходів — так, як це відбувається в живій природі.

Це означає, що "зелену" будівлю після завершення терміну служби не будуть зносити, а розберуть на частини. Ці деталі використають для нового будівництва.

Ця найсучасніша філософія будівництва, крім енергоефективності, включає інші важливі для людини і довкілля аспекти: оптимальний вибір місця для будівлі, використання нешкідливих матеріалів, ефективне споживання води, адекватний повітрообмін, максимальне використання природного освітлення.

"Зелені" будівлі мають низку переваг порівняно з традиційним будівництвом.

Серед екологічних — скорочення споживання ресурсів, нижчий рівень забруднення повітря й води, менша кількість сміття.

Серед економічних — нижча вартість експлуатації, більша прибутковість активів завдяки вищій орендній платі, вища ринкова ціна, краща захищеність від ризиків, пов'язаних із зростанням вартості комунальних послуг.

Серед соціальних — менша захворюваність, задоволення користувачів від вищої якості життя, гуртування місцевих громад на засадах сталого розвитку.

Попри очевидні факти на користь "зеленого" будівництва, навіть у розвинених країнах побутує чимало помилкових уявлень. Ключове упередження — "зелені" будівлі значно дорожчі порівняно з традиційними. Ці страхи справжні чи надумані?

Якщо порівнювати обсяги початкових інвестицій, то при "зеленому" будівництві цей обсяг справді відчутно більший. Сам проект може коштувати в півтора-два рази більше.

Це зумовлено тим, що створення такого проекту потребує більше часу і вимагає командної роботи архітектора, проектувальника, інженера-будівельника, підрядника, фахівця з оцінювання видатків, інших консультантів.

Вони повинні працювати разом. Це застрахує від помилок, виправлення яких вимагатиме додаткових видатків. Втім, плата за проект становить лише близько 3% від загальної вартості будівництва, тому її вплив незначний.

Будматеріали, конструкційні елементи та інженерні системи для "зеленої" будівлі коштують більше. Однак у країнах, де "зелене" будівництво подолало фазу початкового становлення, його загальна вартість перевищує традиційну на 10-15% і продовжує падати. Цьому сприяє посилення вимог до традиційного будівництва.

З іншого боку, експлуатація й обслуговування "зелених" будівель коштує дешевше завдяки більш ефективному використанню енергії, в середньому на 25-35%, води та вищій якості виконання. Як показує практика, за двадцять років експлуатації додаткові витрати на "зелений" проект повертаються у шестикратному розмірі.

Сюди слід додати зниження захворюваності і вищу продуктивність праці користувачів "зелених" будівель завдяки забезпеченню оптимального мікроклімату в приміщеннях, а також зменшення екологічного сліду будівель в результаті скорочення викидів парникових газів і меншого продукування сміття.

Себто за час столітньої експлуатації "зелені" будівлі себе повністю окуплять. Це найрозумніша інвестиція в майбутнє тих, хто прийде після нас.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua