Эффект кобры: борьба с "серым" импортом ведет к его росту

Эффект кобры: борьба с "серым" импортом ведет к его росту

Парламент ограничил частый ввоз товаров из-за границы "челноками" без уплаты налогов, но их как везли, так и везут. Цена вопроса — 400 гривень. (укр)
Понедельник, 23 апреля 2018, 10:10
председатель Общественного совета при главном управлении ГФС Львовской области

Минуло чотири місяці з дня набуття чинності законом про податкові обмеження на часте ввезення товарів з-за кордону.

Це та законодавча ініціатива, що спричинила протести "човників".

Тепер ввозити товар на суму до 500 євро і вагою до 50 кг можуть ті, хто був відсутній в Україні понад 24 год і в'їжджає в країну не частіше, ніж раз на 72 год.

При більш частому в'їзді без податків можна ввезти товари на суму до 50 євро.

Реклама:

Наміри законотворців були світлими — боротьба із "сірим" імпортом. Утім, чотири місяці дії закону показали: працівники митниці проблему не вирішили.

Громадська рада при головному управлінні ДФС Львівської області пропонує скасувати цю норму. Ми надіслали листи до Львівської облдержадміністрації та ради і після попередніх обговорень маємо підстави говорити про підтримку такого рішення. Також знаю, що його підтримують в кількох інших областях.

Існує економічне поняття "ефект кобри". Так кажуть, коли постанова, ухвалена для вирішення проблеми, погіршує ситуацію. Цей термін виник в Індії: аби позбутися отруйних змій, губернатор призначив нагороду за кожну здану голову змії.

Спершу кількість змій швидко скоротилася. Однак потім індійці почали розводити кобр, щоб отримувати премію. Зрештою, коли премії за вбиті кобри були скасовані, виявилося, що кількість отруйних тварин не тільки не зменшилася, а навіть зросла.

Приблизно так сталося і з нормою "24 години".

З 2012 року на митницях діяла схема, згідно з якою товар комерційної партії дробився на невеликі партії вартістю по 500 євро кожна — норма неоподатковуваного імпорту для фізичної особи, а потім за допомогою фізосіб-"човників" на бусах перевозився через кордон без сплати податку та мита.

Держава недоотримувала мільярди гривень, тож наприкінці 2017 року Верховна Рада ухвалила правки до Митного кодексу, обмеживши ввезення малих партій.

"Човники" протестували, але швидко пристосувалися та домовилися з митниками.

Відтак "сірий" імпорт як ввозили, так і ввозять, але тепер за проїзд "човника" необхідно заплатити митнику 400 грн. Підприємці, які ввозять "сірий" імпорт, зіткнулися з додатковими витратами і підвищили ціни на ввезені товари.

Черг на митницях не стало менше, а постраждали львів'яни, які, поїхавши до Польщі за покупками, мусять там ночувати, аби виконати норму "24 години". Вважаю, що її необхідно скасувати, але як тоді боротися із "сірим" імпортом?

По-перше — інтегрувати бази даних ДФС та Державної прикордонної служби. Ця база дає змогу контролювати "човників" та облікувати переміщення громадян.

По-друге — автоматизувати та впорядкувати роботу працівників митниці. Зараз інформацію у базу даних прикордонники вносять автоматично з використанням зчитувачів паспортів, а митники — вручну. Це сповільнює роботу митниці.

Уже рік триває експеримент у пункті пропуску "Нові Яриловичі — Нова Гута", який дозволяє уникати дублювання при внесенні інформації прикордонниками і митниками. Час поширити експеримент на інші митні перетини.

Крім того, українські митники повинні самі брати і приносити людям паспорти, як у Польщі. Коли це роблять ті, хто перетинає кордон, створюється хаос.

По-третє — збільшувати кількість пунктів пропуску. За оцінками фахівців, при сучасному рівні товарообігу пропускні пункти повинні бути через кожні 25 км кордону. Потрібні чималі кошти, але закордонні партнери готові допомогти.

На жаль, маємо негативний досвід співпраці ДФС та Євросоюзу. У ЄС закрили проект з фінансування реконструкції прикордонних пунктів пропуску. Там скаржилися, що гроші виділяються, а результати відсутні.

Є плани щодо зведення пунктів пропуску у 2018 році, що допоможе розвантажити існуючі. Сподіваюся, ці домовленості будуть результативними.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: