Горькая пилюля для банков: отчитываться по международным стандартам

Горькая пилюля для банков: отчитываться по международным стандартам

Как введение международного стандарта отчетности повлияет на работу украинских финансовых учреждений. (Укр.)
Среда, 28 февраля 2018, 12:00
заместитель председателя правления DV Bank

Із січня 2018 року в Україні набув чинності міжнародний стандарт фінансової звітності — МФСЗ-9 — "Фінансові інструменти".

Цей стандарт почав поширюватися у світі після іпотечної кризи 2008 року, пропагуючи нові вимоги для оцінки вартості активів банку.

Причини зрозумілі: ринок потребував "антидоту" проти легковажного роздавання кредитів та водночас критеріїв справедливої оцінки активів.

Український ринок був знайомий з цим стандартом, але він не був обов'язковим. Нині прийшла черга й Україні приймати глобальні банківські правила гри.

За попередньої практики звітності в балансових показниках вказувався рівень зменшення корисності активів. Цей показник спирався на фактичних обставинах настання подій дефолту в процесі реалізації кредитної програми банку.

Тепер банки вказуватимуть середньозважений показник рівня втрат за активами, враховуючи всі можливі сценарії настання змін грошових потоків за активами.

Рахуватимуться такі нерегулярні фактори: кредитні канікули, зміна ставки, часткові реструктуризації, комісії, форс-мажори. За оцінкою цих ризиків банк будуватиме моделі, визначаючи вірогідність реалізації різних сценаріїв подій у відсотковому розрахунку і порівнюватиме їх з ідеальним перебігом кредитного проекту.

Для українських банків це не "відкриття Америки" — банківські аналітики і раніше могли робити такі глибокі оцінки ризиків. Однак могли й не робити — на офіційній звітності це ніяк не позначалося. Відтепер це треба відображати в балансах. Для багатьох спеціалістів цей алгоритм стане неабияким випробуванням.

На чому це позначиться?

По-перше, банківська звітність стане не такою "красивою", як раніше. Через відображення очікуваних кредитних збитків банки муситимуть нарощувати резерви й у разі нестачі позитивного фінансового результату декларувати збитки.

По-друге, новий стандарт суттєво ускладнить процедуру адміністрування кредитного портфелю. У кожному окремому випадку банк буде змушений прораховувати і загальні, і унікальні ризики.

По-третє, таке ускладнення адміністративно-аудиторських процесів банку будуватиметься на доволі суб'єктивному баченні з боку кредитних аналітиків. Це може призвести до очевидних заперечень з боку регулятора чи зовнішніх аудититорів, у яких буде своє суб'єктивне бачення.

Кожному банку доведеться розробити настільки збалансовану методологію оцінки активів, внутрішню нормативну базу та аргументацію алгоритму розрахунків, щоб це було об'єктивно зрозуміло і переконливо. Попит на кредитних аналітиків, здатних генерувати якісну методологію, зросте в геометричній прогресії.

Тепер про позитивні фактори.

По-перше, нові вимоги оцінки вартості активів стануть холодним душем для банків, які досі не проявляли особливої розбірливості у виборі клієнтів.

По-друге, розрахунки визначатимуть справедливу вартість активів через прибуток або збиток, що мінімізуватиме маніпуляції з розміром портфелів.

Отже, ця "гірка пілюля" вже у середньостроковій перспективі стане важливим елементом оздоровлення ринку і рано чи пізно позначиться на його розвитку.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua