Стоит ли снижать порог в ProZorro до 3000

Стоит ли снижать порог в ProZorro до 3000

Идея распространить регулирование публичных закупок на малые суммы и сделать правила определения порогов более гибкими имеет положительные и отрицательные ожидаемые последствия. (Укр.)
Пятница, 2 февраля 2018, 15:30
руководитель Центра совершенствования закупок

Запровадження цієї зміни зможе мати довгостроковий позитивний ефект, якщо буде супроводжуватися поступовою автоматизацією повторюваних закупівель завдяки централізації та використанню електронних каталогів.

Учасники системи отримають від цієї зміни низку бонусів, а тимчасове додаткове адміністративне навантаження на замовників та певні ризики будуть виправданим перехідним періодом до реального підвищення ефективності закупівель.

Зокрема, зміна принципів визначення порогів та запровадження спрощеної конкурентної процедури для малих сум матиме такі позитивні наслідки.

1. Відображення всіх публічних закупівель. У системі буде додатково відображено 60% процедур на 5,02 млрд грн — 1,7% від планової очікуваної вартості.

2. Збільшення можливостей для участі бізнесу. Закупівлі на майже 33,8 млрд грн або 11,4% загальної суми стануть доступними для участі бізнесу.

3. Економія коштів. Річна додаткова економія сягне 4,46 млрд грн.

4. Гнучкий підхід до планування та накопичення експертизи. Замовники зможуть самі вирішувати, як здійснювати закупівлі. При цьому визначення порогу здійснюватиметься відповідно до обраного методу агрегування.

Будуть і негативні наслідки.

1. Збільшення адміністративного навантаження на замовників. У річному підсумку на обслуговування закупівель знадобиться додатково принаймні 248 млн грн.

2. Збільшення навантаження на контрольні органи. Для забезпечення контролю та якісного моніторингу закупівель необхідно розробити методологію регулювання.

3. Збільшення кількості неуспішних закупівель. Зменшенню ризику сприятиме подальше вдосконалення закупівельного механізму в частині інформування потенційних постачальників, застосування диверсифікованих підходів до визначення найбільш вигідної пропозиції залежно від предмета закупівлі.

Також будуть ризики, які неможливо квантифікувати. Зокрема — позбавлення замовників механізмів контролю якості, які є в нерегульованих торгах. При нерегульованій закупівлі замовник визначає якість "на око" й обирає для співпраці постачальника, який викликає довіру. Тепер цієї можливості не буде.

За оцінками, мінімальний припустимий рекомендований поріг для здійснення конкурентних закупівель становитиме 4 тис грн. Починаючи з відповідного рівня, середня кількість учасників на таких закупівлях повинна становити понад два.

Консервативний безпечний варіант становив би 50 тис грн і правило публікувати детальний звіт про укладений договір для всіх сум взагалі.

Статистика участі та економічних результатів — відсоток економії та рівень монопольної влади постачальника — суттєво не відрізняються для закупівель в околі 20 та 50 тис грн, що були запропоновані як порогові суми під час дискусії.

Команда центру вважає будь-який — більший за мінімальний — поріг прийнятним за умови доопрацювання звіту про укладений договір — законодавче зобов'язання публікувати скан-копію укладеного договору, а не тільки звіту щодо процедури.

Цю ініціативу важливо розглядати і впроваджувати як частину комплексної стратегії розвитку системи публічних закупівель і супроводжувати її заходами, які зроблять перехід комфортним для доброчесних замовників та постачальників.

Серед таких заходів — покращення модуля звітування в системі, а також навчання замовників ефективним підходам планування. Серед інших елементів стратегічного комплексу повинні бути централізація та впровадження електронних каталогів, оптимізація системи контролю, професіоналізація, аналіз та адресація поширених проблем замовників, подальший розвиток електронної системи.

Повне дослідження — за посиланням.

Текст підготовлений в рамках дослідження "Аналіз пропозиції поширити регулювання на всі публічні закупівлі, починаючи з 3 тис грн".

Співавтори тексту — Інна Меметова, Тимофій Милованов

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua