Міністр фінансів: Росія на межі дефолту нас не тішить. У нас своїх проблем вистачає

Міністр фінансів: Росія на межі дефолту нас не тішить. У нас своїх проблем вистачає

Середа, 30 березня 2022, 15:00 -
економічна правда / youtube
Сергій Марченко розповів, як у воєнних умовах забезпечується фінансування армії, скільки держава витрачає на підтримку українців, які втратили роботу або бізнес, і що відбувається з бюджетом країни.

Коли в кінці січня ЕП говорила з міністром фінансів про загрозу вторгнення російської армії в Україну, Сергій Марченко намагався всіляко заспокоїти інвесторів, які позбувалися українських активів, побоюючись їх втратити. Тоді він називав це панікою, хоча сам моментами помітно нервував.

Менш ніж за місяць російські війська почали бомбардувати українські міста. Війна стала реальністю.

В умовах війни всі кошти держави переорієнтовуються на оборону, і про заспокоювання інвесторів не йдеться. Проте, схоже, це не лякає Марченка.

"Паніки не було ні в кого. Просто напруга попередніх місяців сформувала нарив, який мав прорвати, і всі займалися своєю роботою", – пригадує перші дні війни герой інтерв'ю.

Реклама:

Попри катастрофічне падіння надходжень бюджету, його відомство знаходить можливості для повного фінансування Збройних сил України.

Зрозуміло, що не без втрат: уряд відмовився від фінансування капітальних, поточних і навіть частини захищених видатків. І це ще не все, попереджає Марченко.

Завдяки чому держава планує фінансувати видатки на оборону і забезпечувати соціальні виплати, які податки платитимуть компанії, що працюють в країні-агресорі, та на яку підтримку слід очікувати тим, хто втратив роботу?

Інтерв'ю також можна подивитися на YouTube-каналі ЕП.

Про перші дні війни та роботу Мінфіну у воєнних умовах

— Хочеться вас повернути назад, у 24 лютого. Як ви дізналися про війну і що тоді робили?

— Про війну я дізнався з повідомлень, що проривають державний кордон. Це був внутрішній чат Кабміну. Потім повідомлення від секретаря РНБО про те, що необхідно "терміново прибути до президента всім членам РНБО".

Я за традицією вдягнув костюм і білу сорочку, узяв із собою краватку, але потім про це жалкував, тому що в мене день (перший день війни – ЕП) закінчився через кілька днів.

Потім перелаштувався, але це такий відголосок того, що ти ще не віриш у те, що відбувається. Я б не хотів це ще раз переживати. Це таке відчуття, коли ти до кінця не розумієш, що відбувається.

Паніки не було. До речі, паніки не було ні в кого. Просто напруга попередніх місяців сформувала нарив, який мав прорвати, і вже всі мали займатися своєю роботою.

У нас зараз нормальні умови роботи, усі органи працюють, заступники залучені, казначейство працює. Це було складно зробити. Але те, що ми розгорнули казну і максимально її убезпечили в перші дні, – це те, що було потрібно насамперед.

— Тоді була нарада з президентом чи спочатку відбулося засідання РНБО?

— Так, РНБО, вона ухвалила рішення про воєнний стан. Були наради з військовими, міжнародні дзвінки. Не знаю, не хочу коментувати, що там відбувалося в Офісі президента.

Я швидко зрозумів, що мені потрібно робити, і поїхав на роботу.

Ми зібрали всіх заступників, директорів департаментів і провели з ними роботу. Сказали, що працюємо у звичайному режимі. Треба ухвалити необхідні рішення. Іноді дуже швидко треба ухвалювати необхідні рішення.

Спочатку ти ще думаєш довоєнним форматом, що в нас є час, а потім розумієш, що все! Ну і десь уже в такому режимі ми перебуваємо понад місяць. Тобто швидко ухвалюємо рішення – і уряд, і Мінфін.

Абсолютно зараз немає часу на довгі розгойдування, бюрократію. Спрощуємо максимально всі процедури, які можливо, з точки зору проходження документів.

Про скорочення видатків, надходження та шляхи наповнення бюджету

— За місяць війни тричі вносилися зміни до закону "Про державний бюджет". Більшість з них стосувалася переорієнтування видатків на оборону. Від яких видатків довелося відмовитися на користь оборони?

— Ми навіть бюджет не змінювали в Раді. Відповідно до Бюджетного кодексу, у нас є право працювати в умовах воєнного стану. Уряд може самостійно скорочувати, перерозподіляти видатки, спрямовувати їх у резервний фонд.

Довідка. У резервний фонд ідуть кошти, призначені для забезпечення невідкладних витрат.

Ми скоротили всі капітальні видатки (відповідно до ухваленого 2 грудня 2021 року закону, мова йде про 140 млрд грн – ЕП), спрямувавши їх у резервний фонд. Крім того, ми не фінансуємо капітальні видатки розвитку і в обмеженій кількості – поточні та захищені видатки.

Тобто захищені видатки фінансуємо в частині пенсій, зарплат освітян та медиків, енергоносіїв, обслуговування боргу. Воєнний бюджет пріоритетний, там усе фінансується.

Зараз буде чергова хвиля скорочення видатків. Це буде урядове рішення, і як тільки воно буде, можна буде про нього говорити. За деякими видатками пройшло багато касових платежів, нам треба це все відкоригувати.

— Розкажіть про роботу митниці та податкової. Наскільки зменшилися надходження від них порівняно з довоєнним періодом?

— Скажу так: поденні надходження становлять 15-20% від довоєнних надходжень. Тобто це втрати десь 80%.

Ми очікуємо від митниці до кінця місяця близько 7 мільярдів гривень. Хоча за інших рівних умов у нас плани були трохи інші. Митниця мала зібрати в цьому місяці (березні – ЕП) майже 39 мільярдів. Буде сім, але це об’єктивна реальність.

Ми не можемо сказати, що там хтось неякісно працює. Це пов’язано з тим, що в нас не працюють найбільші митниці – київська, одеська, східні та північні митниці. Працює тільки західний кордон, так здійснюється розмитнення.

Податкову ситуацію важко коректно оцінити, тому що ми очікуємо сплату ПДВ. Якраз тоді можна буде точніше сказати, як вплинула війна на економіку загалом і на план збору податків.

Ми ухвалили рішення про авансову виплату дивідендів державними банками, компаніями з державною часткою власності. Це дозволило нам отримати запас ліквідності для березня.

Приватбанк переказав 28 мільярдів гривень. Нацбанк переказав у кінці лютого, здається, 18 мільярдів гривень.

— Дострокові перекази дивідендів мали відбутися в травні-червні.

— Так, було ухвалене рішення про авансовану сплату дивідендів.

— Тобто в травні-червні буде набагато менше надходжень.

— Звичайно.

— А як їх потім перекривати?

— Зараз питання з надходженнями таке, філософське. На жаль, надходження і прогнозовано впали, і впадуть ще більше. Зараз основні фокуси на запозичення.

Ви знаєте, що ми розміщуємо військові облігації. Запозичили вже близько 26 мільярдів і працюємо з нашими міжнародними партнерами щодо перекредитування бюджету, грантові кошти. Зараз це основний фронт нашої роботи.

— Щодо військових облігацій. На чотирьох аукціонах ви залучили лише 26 мільярдів гривень. Чи є програма стимулювання попиту на ці папери?

— Є програма. Ми хочемо, щоб їх могли купувати іноземні інституційні інвестори. Працюємо з відповідними регуляторами країн, щоб мати таку можливість. У них є певні обмеження щодо купівлі іноземних цінних паперів.

Ми хочемо максимально розширити можливості участі інвесторів. Відповідно, це робота з нашими банками, з резидентами в тих умовах, що склалися.

Зараз ви бачите наші котирування. Вони також визначають настрої інвесторів, фінансових інвесторів, які традиційно купували наші облігації.

— Котирування наших облігацій виглядають краще за російські.

— Мене менш за все турбує, що там у Росії. Чесно. Поясню, чому.

Війна на нашій території. У нас зруйнована інфраструктура, багато бізнесу зупинило діяльність. У нас гинуть цивільні люди, у нас колосальні проблеми.

У Росії проблеми мають відкладений характер. Ніхто не має зупинятися щодо санкцій. Санкції повинні бути подовжені, вони мають бути більш жорсткими. Компанії з іноземним капіталом мають виходити з ринку РФ.

Це важливий фронт роботи, але те, що в Росії котирування впали і вони на межі дефолту, нас не тішить, бо в нас своїх проблем вистачає.

Так, чим болючіше Росії, тим нам краще, тим сильніші ми стаємо в тому плані, що можемо використовувати це як їхню слабку сторону. Але, підкреслюю, це питання має відкладений характер, а щодо нас, на жаль, час грає проти.

— Ми набираємо багато кредитів, які нам дають міжнародні організації та уряди. У вас є бачення, як ми їх потім будемо повертати? Ми і до цього витрачали багато коштів на обслуговування боргів.

— Ми розпочали рік з непоганими показниками. У нас співвідношення боргу до ВВП було менше 50%. Це формувало наші нинішні можливості запозичувати.

Ми запозичуємо в основному від МВФ і Європейської комісії. Ставка там до 1% обслуговування. 15-річні кредити. Тобто це довгострокові інструменти, які не переобтяжують бюджети 24-го і 23-го років. Тому цей фокус ми хочемо зберегти.

Нас цікавлять гранти (безповоротна фінансова допомога – ЕП). До прикладу, уряд Італії надав нам перший грант на 110 мільйонів євро. Саме на таку допомогу ми очікуємо. Багато країн пообіцяли гранти, але поки що це все в перемовинах.

Кредитні кошти нас цікавлять під мінімальний відсоток і з максимально довгим строком погашення.

Про збільшення податків для бізнесу, який працює в РФ, виплати соціальної допомоги та "ціну війни"

— Ви берете учать у переговорах з росіянами?

— Ні і не володію інформацією, що там відбувається.

— Один інвестбанкір запропонував, аби міжнародні компанії, які працюють в Україні і не залишили Росію після початку війни, сплачували в український бюджет стільки ж, скільки в російський. Як ви ставитеся до такої ідеї?

— До зміни системи оподаткування ставлюся негативно. Зараз було проведено багато таких ініціатив, незважаючи на те, що в нас була інша позиція. Але це такий політичний тренд воєнного часу.

Збільшення ставок оподаткування я можу вітати. Ми спільно з комітетом відпрацьовуємо законопроєкт, який дозволить збільшити оподаткування для компаній, які продовжують працювати в Росії та Україні.

Ми хочемо змусити їх задуматися про те, що, сплачуючи податки на території країни-агресора, вони фінансують армію цього агресора, що дозволяє їй убивати цивільних людей, зокрема дітей.

Це не тільки про оподаткування, це і про справедливість. Компанії, які продовжують працювати в Росії, мають припинити свій бізнес і не сплачувати податки для фінансування російської армії.

Думаю, це нормальний політичний посил, а якщо це ще й дозволить отримувати кошти на фінансування нашої армії, це теж позитивний тренд.

— Певним категоріям отримувачів соціальної допомоги кошти надходять навіть раніше, ніж до війни. З чим це пов'язано?

— Щодо пенсій. У нас пенсії виплачуються з перших чисел до середини місяця. До 20-х чисел різні категорії отримують пенсії в різний час.

Були ухвалені рішення, і в нас був ресурс, щоб достроково виплатити пенсії за березень. У зв’язку з тим, що особливо проблемними є території, на яких ведуться бойові дії, зараз ухвалене рішення, щоб на цих територіях заплатити пенсії за квітень.

Мета цих рішень – підтримати людей на цих територіях і дати їм політичний меседж, що про них держава Україна піклується, про них не забули, про них дбають, незважаючи на те, що там можуть бути складнощі з купівлею товарів.

Ми маємо подбати про людей, як би це не звучало пафосно. Ну і програма для осіб, які втратили робоче місце, і ФОПів на територіях, де ведуться бойові дії, виплата 6 500 гривень.

Вона також була масштабною і дозволила підтримати людей, які втратили роботу, у перший місяць як мінімум. Далі вони можуть стати на облік як внутрішньо переміщені особи і вже отримувати кошти через цю програму.

— Чи будуть ще виплати додатково до 6 500 гривень? Якщо, наприклад, хтось не зможе стати на облік.

— Це дуже дорога програма. Ми використали на неї 21 мільярд гривень. Багато хто скористався цією програмою. Ви кажете, що хтось не має можливості зареєструватися через "Дію" і це ставить під сумнів справедливість програми.

Я скажу так: якщо ця програма і має місце в майбутньому, то вона має фокусуватися на громадянах, які втратили роботу і мають підтвердження, що вони її втратили і не можуть працювати.

Наше завдання – не підтримувати тих, хто втратив роботу, а створити їм робочі місця. Це важливіше. Я не є міністром фінансів, який любить роздавати гроші, ви знаєте. Особливо в воєнний час.

— Знаємо.

— Такі рішення болючі, але з точки зору бюджетних пріоритетів у нас є багато інших питань, які потрібно закривати.

— Є дані, скільки людей втратили робочі місця?

— За даними Мінекономіки, 30-35% бізнесів було закрито. Ці дані базуються і на опитуваннях бізнесу, і на данних щодо споживання електроенергії.

— Як часто проходять засідання РНБО?

— За необхідності. Як правило – у форматі формування позиції з приводу тих або інших рішень. Тобто є рішення, і запитують позицію членів РНБО. За останній час було кілька таких засідань.

— У вас є розуміння, коли настане наша перемога? Нам усі люди ставлять це запитання, а ми розводимо руками, тому переадресовуємо це питання владі.

— Я розумію глибину і вартість війни не лише з точки зору людських жертв, втрат територій, а й вартості з точки зору бюджету. Для нас важливо, щоб ця історія закінчилася якомога швидше.

Довга і виснажлива війна – це багато і жертв, і зусиль, і коштів.

Тут принципово, щоб ми мали можливість якимось чином стабілізуватися і почати говорити про відновлення. Поки що в мене немає такої інформації. У мене є тільки розуміння, що ця війна коштує дорого бюджету України.

Але прогнозувати я не можу. Хтось вважав, що ця війна закінчиться за три дні, а вона вже триває 34-й день. Звичайно, хочеться перемогти, і тут без варіантів.

У принципі, усі зрозуміли, що в якомусь форматі ця перемога буде зафіксована. Єдине питання – коли? От питання часу мене турбує найбільше.

— Нас так само. Скільки нам коштує день війни?

— Я не можу так ці цифри озвучувати, тому що вони будуть некоректними.

Наприклад, є планові очікування Міністерства оборони, як вони бачать, яка потреба у них є. Але де-факто вони трошки відрізняються, тому треба почекати закінчення місяця, коли буде зрозуміло, який бюджет був на війну.

Знову ж таки, багато речей мають відкладений характер і вони будуть компенсовані через певний час. Я не хотів би озвучувати цифри, тому що вони зараз некоректні.

Бюджет військового часу передбачає оперативність ухвалення рішень. Ти не можеш зараз дискутувати з Міністерством оборони, силовими відомствами про їх потреби. Ти маєш забезпечувати їх, от і все.

Реклама: