За даними Центру громадського здоров’я України, з хронічною хворобою нирок живуть 10% населення у всьому світі, а понад 2 млн людей на планеті отримують лікування діалізом або за допомогою трансплантації.

Ниркові патології та хронічні хвороби нирок називають "тихою епідемією", адже загалом кожна десята людина у світі перебуває на тій чи іншій стадії патології нирок. Проте не всі вдаються до первинної діагностики вчасно, через що хвороба може стрімко прогресувати до критичних стадій.

Відповідно до даних Національного реєстру хворих на хронічну хворобу нирок та пацієнтів з гострим пошкодженням нирок за 2020 рік, в Україні налічується 39 430 людей з хронічними хворобами нирок, з яких 11 015 або 84,2% – на замісній нирковій терапії. Діаліз отримують 9 649 українців.

За оцінками експертів, це лише близько третини від усіх пацієнтів з діагнозом "ниркова недостатність", які потребують діалізу в закладах охорони здоров’я.

Нерідко на шляху до отримання лікування такі люди стикаються з низкою складнощів: відсутністю профільних медустанов або відділень біля дому, незручною логістикою, чергами та зношеним медобладнанням.

Fresenius Medical Care – провідний світовий постачальник продуктів та послуг для діалізу, який працює і на українському ринку.

У серпні 2021 року "Фрезеніус медикал кер Україна" відкрила діалізний центр у Харкові – третій у мережі центрів цієї компанії в Україні після Черкас та Чернігова. Крім того, на технології Fresenius функціонують ще чотири партнерські центри: у Львові, Одесі, Запоріжжі та Києві.

Директор ТОВ "Фрезеніус медикал кер Україна" Роман Шурдук каже: "Це лише початок".

В інтерв’ю ЕП він розповідає про особливості приватно-державного партнерства, плани щодо відкриття нових центрів та ділиться ідеями стосовно того, як Україні сформувати та утримати на внутрішньому ринку кваліфіковані медичні кадри.

— Пандемія COVID-19 "підсвітила" багато проблем у сфері охорони здоров’я: низькі зарплати лікарів, нестача кадрів, погані умови в державних медзакладах. Які проблеми стали видимими завдяки пандемії у вашій галузі?

— Діаліз – донедавна одна з найбільш консервативних та специфічних сфер. Тож проблеми, притаманні медичній сфері в Україні, стають особливо видимими саме в таких специфічних галузях.

Пацієнти, якими ми опікуємося, залежать від нас, адже ці люди пожиттєво залежні від замісної ниркової терапії.

Я вважаю, що держава почала реалізовувати просвітницькі та профілактичні заходи в боротьбі з коронавірусом надто пізно, через що Україна має не ті результати перебігу вакцинації, які б хотілося мати.

Тож зараз героїчними зусиллями всієї професійної спільноти ми поступово рятуємо ситуацію.

Ще одна проблема – логістика. Пацієнти з нирковою недостатністю мають відвідувати діалізне відділення тричі на тиждень.

В умовах локдауну нам доводилося терміново вирішувати проблеми з транспортом, часом – зусиллями місцевої влади, часом – завдяки ентузіастам, волонтерам, а іноді й бізнесу, який долучався до цього процесу.

Проте є регіони, у яких місцева влада відповідально поставилася до цього питання, забезпечивши хворих муніципальним транспортом.

Загалом же проблема в тому, що недоліки, які ми спостерігаємо впродовж двох останніх років, мають і кумулятивний ефект. Це не просто поточне кризове явище, воно впливатиме на подальше функціонування закладів охорони здоров’я.

Директор ТОВ "Фрезеніус медикал кер Україна" Роман Шурдук

— Як вплинула коронавірусна пандемія на роботу вашої компанії?

— Для компанії "Фрезеніус медикал кер Україна" не було жодного дня локдауну. Ми вважаємо себе стратегічним підприємством.

Так само і медики в лікарнях – вони не відпочивали жодного дня, адже були фактично на фронті. А цей фронт не може функціонувати без тилу і забезпечення. Саме таким тилом виступають компанії на зразок нашої.

Оскільки комунальні медзаклади ставали опорними пунктами в боротьбі з COVID-19, деякі з них обмежували доступ хворим на ниркову недостатність до своїх діалізних відділень.

Ми "підставляли плече" і перенаправляли цих пацієнтів до себе, забезпечували для них умови ізоляції, належну медикаментозну та апаратну підтримку.

Ці два роки показали, що незалежно від того, про кого йдеться – про приватні медичні компанії, комунальні чи державні медзаклади, – у питанні порятунку пацієнтів у таких умовах між гравцями на ринку не може бути жодної конкуренції.

Жодна країна у світі не змогла самотужки, без допомоги бізнесу, волонтерів та небайдужих людей подолати наслідки пандемії та впоратися з цими викликами.

— Чи правда, що з початком пандемії хворі на ковід мали проблеми з доступом до діалізу, зокрема через відсутність умов для самоізоляції під час отримання процедури?

— Так. Але я дуже сподіваюся, що це був, так би мовити, "ефект початку пандемії", коли багато провайдерів медпослуг, переважно комунальних, були не готові до цього ні організаційно, ні психологічно.

Там, де була можливість забезпечити ізольовані умови для лікування таких хворих, це робили, проте така можливість була не всюди.

Ми провели чимало просвітницької роботи, щоб попередити поширення коронавірусу та знизити ризики інфікування ним. Зокрема, провели спільну з ЮНІСЕФ кампанію, яка мені видається дуже успішною.

Наш медичний директор та його команда регулярно проводили майстер-класи та ділилися досвідом, який напрацювала "Фрезеніус медикал кер" у закладах своєї мережі, а це понад 4 тис клінік в усьому світі.

Результати такої просвітницької діяльності в Україні дуже втішні: у нашому центрі в Черкасах вакциновано 90% пацієнтів, у Чернігові – 80%. У Харкові – 70%, там показник поки що менший, адже цей центр відкрився не так давно.

Серед персоналу досягнуто 100-відсоткового рівня вакцинації. На жаль, якщо говорити про невакцинованих пацієнтів в Україні, які хворіють на коронавірус, у таких випадках летальність становить 22-25%.

— З якими ще проблемами стикаються хворі в комунальних закладах охорони здоров'я?

— Є проблеми з якістю надання медпослуг і з наявністю необхідних супровідних медикаментів, оскільки пацієнти потребують не лише діалізної терапії, а й супутньої, медикаментозної.

Наскільки я знаю, не всі заклади охорони здоров’я відповідально ставляться до цього питання і закуповують обов'язкові для цих пацієнтів медикаменти, навіть отримавши компенсацію за лікування хворих діалізом у повному обсязі. Хоч, безумовно, є і відповідальні провайдери.

Я би також виокремив проблеми дуже низької обізнаності населення про хвороби нирок загалом, харчування під час діалізу, логістики і транспорту.

Я хочу, щоб ці два компоненти – харчування і транспорт – держава могла включити до свого до тарифу. Таким чином рівень надання допомоги пацієнтам міг би значно покращитися.

Черги на діаліз – дуже поширена раніше проблема, яка, на мій погляд, є просто нонсенсом.

Якщо людина отримала відповідний діагноз і приходить до закладу охорони здоров'я, який має укладений з Національною службою здоров’я договір, їй зобов’язані надати допомогу, відмовити не мають права.

Директор ТОВ "Фрезеніус медикал кер Україна" Роман Шурдук

— Fresenius Medical Care – німецька компанія. Який інтерес рухав нею, коли вона вирішила освоїти український ринок?

— Великі європейські холдинги з увагою та з надією спостерігають за Україною як за потенційно успішною країною. Проте амбітні поривання великих брендів часто щось стримує.

Україна – це велика країна, яка має все для стрімкого розвитку.

Раніше державно-приватне партнерство в Україні було радше брендом, ніж реальним механізмом. До запуску медреформи юридичних передумов для активного розвитку такого напрямку просто не було.

Зміни стали можливими, коли в Україні запрацювала НСЗУ як дійсно незалежний центральний орган виконавчої влади.

На мою думку, єдина справжня реформа, якої потребує українська економіка, – це її реальна лібералізація. Досі ми спостерігали переважно симуляцію лібералізації.

Безумовно, спрощення адміністративних процедур, зменшення тиску контрольних органів та запровадження ринку медичних послуг має свою специфіку, що пов'язана з безпекою здоров’я пацієнтів.

Основна роль держави в такому випадку має полягати передусім у контролі за якістю медичних послуг, що надаються провайдерами будь-якої форми власності.

На безпеку пацієнтів, перш за все, впливають ліцензування, проміжний та результативний контроль. Решту зробить ринок.

Підлаштуються під такі зміни і комунальні заклади охорони здоров'я, оскільки захочуть бути конкурентними в цьому середовищі.

Ті ж, хто ще до початку реформи працював за застарілими, але часто "класичними" для української медицини стандартами, стануть рудиментами і більше не матимуть економічної ефективності.

Інфраструктура для медицини є відправною точкою. Наступний етап – операційна діяльність. За такою схемою працюють різні країни.

Є пацієнти, за яких відповідає держава. Вона в межах договорів про державно-приватне партнерство залучає провайдерів тієї чи іншої послуги світового рівня для забезпечення потреб цих пацієнтів.

Для України такий вид співпраці – досі ноу-хау, оскільки наше законодавство в сфері державних закупівель застаріле.  Воно не відповідає сучасним трендам у частині державно-приватного партнерства, хоч певні можливості, безумовно, є.

Пацієнти від таких змін мають лише виграти. Як і інфраструктура та держава. Саме тому, як на мене, запорука розвитку медицини – це лібералізація галузі та створення конкурентних умов між провайдерами послуг усіх форм власності.

— Як можна вдосконалити надання послуг пацієнтам завдяки такому державно-приватному партнерству?

— Державна інфраструктура закладів охорони здоров’я давно застаріла.

Капіталовкладення, необхідні для її наближення, як мінімум, до цивілізованих умов, а як максимум, – до європейського рівня, дуже високі. Тому різні формати державно-приватного партнерства оптимальні для вирішення таких ситуацій.

Україні слід залучати більше профільних компаній, які зможуть оновити інфраструктуру та забезпечити власним ноу-хау процедуру лікування. За цим сценарієм рухаються багато успішних країн – від Західної Європи до ОАЕ.

Лікування в наших клініках відрізняється не лише найсучаснішою інфраструктурою і матеріально-технічним забезпеченням. Слід згадати про інший бік: навіть найсучасніше обладнання можна дискредитувати його неналежним застосуванням.

Тому ми дбаємо про рівень підготовки наших фахівців. Вони вдосконалюють свої знання на базі європейських тренінгових центрів, переймаючи досвід колег з клінік мережі в усьому світі.

Ми започаткували співпрацю з кількома закладами середньої профільної та вищої медичної освіти і хочемо стати базою для проходження інтернатури. Молодих спеціалістів треба знайомити з європейськими стандартами надання допомоги.

Директор ТОВ "Фрезеніус медикал кер Україна" Роман Шурдук

— Поділіться професійними планами: як оцінюєте перспективи розвитку вашої компанії у 2022 році?

— Підсумовуючи наші професійні досягнення за цей рік, я бачу багато успіхів.

Це і відкриття приватного діалізного центру в Харкові, і безперебійна робота в умовах коронавірусної пандемії, і поява конкурентних приватних центрів, що також є показником успіху, адже йдеться про створення ринку.

Ми любимо конкуренцію. Дуже важливо, щоб пацієнт міг обирати найкращу з пропозицій на ринку самостійно.

З огляду на те, чого нам вдалося досягти, плани на 2022 рік мають бути не менш амбітними. Безумовно, плануємо і надалі працювати над розвитком мережі та створенням медичних центрів у різних точках України.

Робимо все для того, щоб навіть у найвіддаленіших куточках нашої батьківщини, у тому числі в прикордонних населених пунктах та поряд з лінією розмежування на Донбасі, пацієнти могли отримувати якісні послуги в комфортних умовах.

Задля досягнення цієї мети ми готові підтримувати всіх провайдерів медичних послуг своєю експертизою, обладнанням, технологіями.

Мені надзвичайно імпонує вислів, що солдати на фронті захищають Україну, а наше з вами завдання в цей час – зробити країну гідною того, щоб її захищали. Це і є нашим пріоритетом.