Ламати — не будувати. Як розвивати міста на користь людей і довкілля
"Знесення — це марне витрачання величезної кількості речей: енергії, матеріалу й історії", — говорить архітектор Анн Лакатон.
Більшу частину своєї кар’єри вона присвятила трансформації наявних споруд у будинки з новими ідеями та смислами.
А цього року отримала найпрестижнішу премію в галузі архітектури, Pritzker Architecture Prize, за "уважний, новаторський і стійкий підхід".
Разом з ANDRIYIVSKY City Space розповідаємо, як міста можуть розвиватися етично та екологічно — і що для цього можуть зробити забудовники.
Повторне використання
У Швейцарії працює організація Projekt Interim, яка допомагає малому бізнесу знаходити невикористані споруди з невеликою орендною платою.
Завдяки компанії тимчасові офіси знайшли десятки місцевих стартапів, турагентств, спортивних організацій та виробництв.
Мета Projekt Interim — стати мостом між тимчасовими орендарями та вільними просторами.
Так малий бізнес отримує більше варіантів для розвитку, а місцеве ком’юніті — стабільне міське середовище: робота з незайнятими приміщеннями дає змогу уникнути вандалізму й неприпустимого поводження з такими будинками загалом.
Схожа ініціатива працює у Великій Британії.
Організація Open Doors надає вільні приміщення місцевим жителям, щоби допомогти британцям, особливо молодим, частіше об’єднуватися та створювати нові проєкти.
Кооперація локального ком’юніті тут — важливий виклик.
Зростання рівня насильства в тому ж Лондоні пов’язують саме з розрізненістю й нестачею молодіжних клубів і центрів.
Реконструкція замість знищення
Не всі недобудовані та закинуті будинки можна використовувати повторно без реновації чи реконструкції.
Водночас працювати з такими спорудами необхідно — інакше вони стають проблемою для міста.
За даними Міністерства житлового будівництва й міського розвитку США, занедбані споруди сприяють зниженню вартості сусідньої нерухомості на 2–8%.
Недобуди найчастіше стають об’єктами для підпалів, а райони, де вони розташовані, асоціюються з криміналом і неблагополуччям.
Крім того, у США з’ясували, що такі споруди підвищують витрати на поліцейських та пожежників.
Знесення недобудованих будівель і будівництво нових — також неоднозначний крок.
Влада Чикаго підрахувала, що ці процедури "відповідальні" за генерацію 25% твердих відходів у США.
Є й непрямі наслідки: на будівництво йде велика кількість енергії, яка витрачається даремно, коли споруду руйнують.
За даними американського фонду National Trust for Historic Preservation, повторне використання вільних будівель може заощадити до 46% природних ресурсів.
Зберегти й доповнити
З кінця минулого століття багато держав і приватних забудовників почали усвідомлювати потребу в повторному використанні недобудованих споруд.
ООН додатково закріпила важливість сталого розвитку міст, щоби скоротити відходи та споживання енергії.
Тому останніми роками дедалі більше девелоперів почали звертати увагу на незавершені проєкти й реанімувати їх.
Наприклад, у Детройті бюро Neumann/Smith Architecture переобладнало 100-річну будівлю на сучасний офіс для рекламного агентства.
Архітектори зберегли бетонний каркас, вибравши формат вільного планування для взаємодії співробітників.
Автори проєкту використовували перероблене дерево для піддонів і перегородок, а також стільці та тканини з екологічних матеріалів.
У китайському селі Юаньхегуань бюро LUO Studio перетворило недобудований приватний будинок на ком’юніті-центр.
Архітектори залишили бетонну основу та доповнили її дерев’яним каркасом. Інтер’єр також виконаний із дерева — з дерев’яними балками, колонами й перегородками.
Усередині будівлі автори проєкту залишили якнайбільше вільного простору, а також додали панорамні вікна та люк для доступу до денного світла.
Такі проєкти називають адаптивним повторним використанням.
Архітектори закінчують будівлі зі збереженням колишніх компонентів — завдяки цьому уникають зайвих екологічних збитків, а також пожвавлюють райони й міста.
Тренд стає все більш актуальним — за даними сервісу RentCafé, за останні десять років кількість реконструкцій старих старих об’єктів у нові комплекси досягла піку.
Стійкий розвиток в Україні
Українські девелопери поступово переймають успішні практики зарубіжних колег.
Один із чудових прикладів — реконструкція комплексу "Мистецький Арсенал", у рамках якої оновили його простір та прилеглі території.
У 2021 році на вулиці Великій Житомирській закінчили редевелопмент занедбаної будівлі початку XX століття, де працюватиме посольство Японії.
У рамках реконструкції девелопер оновив частину колишнього фасаду та доповнив конструкцію сучасною спорудою. Проте будівля зберегла початкову поверховість і обсяг.
Незабаром на вулиці Андріївській з’явиться поліфункціональний комплекс ANDRIYIVSKY City Space.
Це реконструкція недобудованої споруди середини 2000-х.
Попередній забудовник планував звести на цьому місці будинок у псевдоісторичному стилі — з вежами на даху, бельведером та іншими атрибутами.
У новому проєкті архітектор і девелопер відмовилися від цього підходу.
Вони збережуть каркас, але відсічуть зайві елементи.
Водночас фасад залишиться фактурним завдяки іншим прийомам — використанню породи габро, видобутої в Україні, а також чергуванню текстури обробленого й необробленого каменю.
Особливий візуальний стиль ANDRIYIVSKY City Space збереже його актуальність довгі роки, а також делікатно інтегрує в історичний контекст Подолу.
Мета творців проєкту — зробити комплекс новим драйвером розвитку району.
На перших поверхах будівлі з’являться кав’ярні й ресторани, які пожвавлять вулиці, а доповнять розмаїття функцій комплексу апартаменти та офісні приміщення.