Як українські товари потрапляють до ЄС: все про транспорт та біль експортерів

Як українські товари потрапляють до ЄС: все про транспорт та біль експортерів

Субота, 3 квітня 2021, 10:30 -
Який транспорт везе за кордон найбільше товарів з України та з якими логістичними проблемами стикається український бізнес.

Щороку з України до країн Європейського Союзу мандрують товари на десятки мільярдів доларів. До європейських кордонів вирушають майже 40% усіх продуктів, які експортує Україна: від металів – до курятини і заморожених ягід.

Вітчизняні ЗМІ часто пишуть про те, що експортує країна. Утім, не менш важливим є те, як вона це робить. Йдеться про транспортні шляхи, якими товари потрапляють до клієнтів. Проблеми в логістичній сфері гальмують торгівлю і виконання умов угоди про асоціацію з Євросоюзом.

Отже, який транспорт везе за кордон найбільше товарів з України та з якими логістичними проблемами стикаються українські експортери?

Що в нас купують

За інформацією Держстату, у 2020 році Україна експортувала до країн Євросоюзу товарів на понад 18 млрд дол. Перше місце в експортній структурі посідають товари рослинного походження: зерно, фрукти, овочі та насіння.

 
Натиснути для збільшення

На другому і третьому місцях – недорогоцінні метали і вироби з них, машини, електроніка. Виробники експортують до ЄС і чимало інших товарів: від мінералів до готової харчової продукції. Як вони потрапляють за кордон?

Залізницею, дорогою, водою

Перевезення вантажів залізницеютрадиційно найважливіший спосіб. У 2020 році "Укрзалізниця"допомогла експортувати в ЄС майже 29 млн тонн вантажів. За даними Державної прикордонної служби України, на кордоні з державами Євросоюзу працюють 14 залізничних пунктів пропуску.

На другому місці за обсягами перевезень вантажів – автомобільний транспорт. Він перевозить близько третини вантажів в Україні, а на міжнародне сполучення припадає лише 5% усіх автомобільних перевезень.

Автомобілі найчастіше везуть руди і корисні копалини, продукцію сільського, лісового і рибного господарства, харчові продукти. На цьому ринку відсутній монополіст. Ліцензії мають понад 6 тис українських і закордонних компаній. На кордоні з країнами Євросоюзу працюють 18 пунктів пропуску.

Водним транспортом перевозять переважно будівельні вантажі, зерно, металопрокат, продукти хімічної промисловості. На експорт-імпорт припадають 29% перевезень вантажів річковимтранспортом і більше половини – морським. Державні дозволи на це мають кілька сотень підприємств і ФОПів.

Особливий інтерес до експорту товарів річковим транспортом мають аграрії з центру і півдня України. За розрахунками Української зернової асоціації, для перевезення 4 тис тонн зерна необхідна одна баржа. Якщо цю кількість товару перевозити вантажівками, то знадобиться 200 автомобілів.

Також вантажні автомобілі завдають більше шкоди природі та дорогам. Крім того, за оцінкамиНаціонального інституту стратегічних досліджень, річковий транспорт – найменш енергозатратний з усіх доступних видів перевезень.

В Україні є великі судноплавні річки: Дніпро, Дністер, Дунай і Південний Буг. Після поглиблення певних ділянок і добудови портів та елеваторів цими річками можна було б доставляти вантажі не тільки до чорноморських портів, а й через Дністер та Дунай у Гамбург і до Балтійського моря.

Однак річковий транспорт у країні розвивається повільно. Серед причин – брак інфраструктури, мала кількість флоту та висока вартість водних переведень.

Що таке "зелений курс Європи" і до чого тут транспорт

Європейський Союз до 2050 року збирається стати "кліматично нейтральним", тобто перебудувати свою економіку для суттєвого зменшення негативного впливу на довкілля. Програма відповідних заходів називається "Європейський зелений курс" або European Green Deal.

Крім чистого довкілля, Україна може отримати від європейського курсу іншу користь. Про це під час консультацій з місцевим бізнесом, які проводив Центр спільних дій спільно з Офісом віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, заявляв торговий представник України Тарас Качка.

"У ЄС є великі амбіції щодо вуглецевої нейтральності. Для України це виклик і водночас шанс. Ми близькі до ЄС, тому транспортування з України до ЄС створюватиме менше шкідливих викидів в атмосферу. Якщо купувати руду в далеких країнах, то доставка звідти – це великі викиди", – зазначив він.

Українському бізнесу, зауважив Качка, слід перейматися не лише митами і цінами, а й такими тонкими речами, які надають Україні переваги.

Не без ложки дьогтю

Попри очевидні покращення умов для експорту, які українські підприємці отримали завдяки угоді про асоціацію між Україною та ЄС, існують і суттєві проблеми. Не оминули вони і транспорту сферу.

Наприклад, для експорту зерна надзвичайно важливе залізничне сполучення. Зерно поїздами везуть до морських портів, звідки товар прямує за кордон. Представники бізнес-асоціацій регулярно скаржаться, що після жнив на ринку залізничних перевезень щороку виникає хаос.

Україна вирощує рекордні врожаї, але не налагодила ефективну залізничну логістику до портів. Аграрії стверджують, що на ринку утворився дисбаланс попиту і пропозиції. Його причини – профіцит вагонних парків і відсутність графіків гарантованого забезпечення аграріїв тягою і рухомим складом.

З проблемами стикаються і підприємці, які користуються автотранспортом. Наприклад, не кожен товар можна перевезти через будь-який пункт пропуску. Зокрема, дикі ягоди не можна перевозити до Польщі через пункт пропуску "Ягодин" на Волині, бо там нема обладнання для перевірки рівня радіації.

Місцеві підприємці вимушені транспортувати цей товар до польського кордону через Львівщину, що збільшує собівартість перевезень.

Інша проблема – нестача дозволів на перевезення вантажів до інших країн. З 2019 року ця проблема – серед ключових. Річ у тім, що в держав ЄС існує практика видавання визначеної кількості дозволів на перевезення вантажів. Кількість дозволів не фіксована і може змінюватися щороку.

Найбільш болюча ця ситуація для експортерів, які перевозять вантажі через автомобільні пункти пропуску на польському кордоні. Нерідко квоти на перевезення закінчуються ще до кінця сезону. Українські водії змушені перереєстровувати транспорт у Польщі і там же сплачувати податки.

Скільки дозволів на перевезення отримає Україна – результат домовленості влади з конкретною державою. Підприємці заявляють, що Україна повинна ставити це питання в переговорах з Польщею жорсткіше. За словами Качки, українська влада робить усе можливе, щоб домовитися з польською стороною.

Окремої статті заслуговують проблеми водних перевезень. На 2018 рік вартість транспортування тонни вантажу з Кременчука до Миколаєва залізницею становила 208 грн, річкою – 302 грн. Така суттєва різниця була пов'язана, зокрема, з великою кількістю зборів на річкові перевезення.

На думку урядовців, розвитку річкового транспорту сприятиме ухвалений у 2020 році закон "Про внутрішній водний транспорт". "Закон повинен покращити конкуренцію на ринку і збільшити інвестиції завдяки рівним умовам і прозорим правилам", – стверджує міністр інфраструктури Владислав Криклій.

Цей закон – позитивний сигнал для експортерів, адже він імплементує норми п'ятьох європейських директив і приводить українське законодавство у відповідність до законодавства Євросоюзу. Як відомо, відновлення ефективних внутрішніх водних шляхів – одне із зобов'язань України для вступу в ЄС.

Замість висновку

Ефективна транспортна система – один з ключових факторів успішного експорту. Україна має великий потенціал: протяжні залізничні шляхи, судноплавні річки та кордони з чотирма країнами-членами ЄС. Близькість до Євросоюзу робить Україну привабливою і з точки зору "зеленого" курсу.

Однак щоб скористатися цим потенціалом, потрібно подолати проблеми, які стоять на заваді експорту вітчизняних товарів за кордон.

Марія Очеретяна, Олексій Півторак, Центр спільних дій


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!