Мінстратегпром чи Міністерство з антиутопії Орвелла: Кому належатиме оборонна промисловість України

Мінстратегпром чи Міністерство з антиутопії Орвелла: Кому належатиме оборонна промисловість України

Середа, 18 листопада 2020, 13:30 -
Фото Укроборонпром
В Україні триває реформа оборонно-промислового комплексу. Створення Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості та трансформація "Укроборонпрому" – це пан чи пропав для безпеки та оборони України в майбутньому.

22 липня 2020 року було створено Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості (МСП). Як випливає з назви, до сфери його відповідальності входить стратегічний розвиток стратегічних галузей України.

Нещодавно призначений віце-прем’єр-міністр Олег Уруський запевнив, що МСП "забезпечуватиме сталий розвиток стратегічних галузей, створить нові робочі місця, збільшить доходи держбюджету та сприятиме регіональному розвитку".

Жорсткий громадський нагляд та контроль у поєднанні з громадським моніторингом та оцінюванням мають життєво важливе значення для того, щоб МПС не перетворилося на "Міністерство достатку".

В антиутопії Орвелла "1984" "Теорію і практику олігархічного колективізму" уособлює міністерство, яке контролює економіку "Великого брата", наказуючи плебсу постійно виробляти непотрібну зброю без будь-яких засобів виробництва.

МСП є комуністичним конструктом, успадкованим від радянських часів. Україна вже мала цей конструктор у вигляді Міністерства промислової політики (МПП). У грудні 2010 року, тодішній президент Віктор Янукович реорганізував його в Державне агентство з управління корпоративними правами та майном. Проте згодом МПП відновило діяльність.

У 2014 році на тлі Революції Гідності та сепаратизму Росії українські реформатори об'єднали МПП з Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Їхньою метою було підвищення ефективності управління та скорочення витрат.

Незважаючи на значні зусилля, пострадянський зв'язок політики та криміналу існує в Україні й сьогодні. Цей факт яскраво відображено в нещодавно опублікованих заявах зроблених після зустрічі президента Володимира Зеленського з керівником британської розвідки MI6 Річардом Муром.

Ніхто не знає, скільки мільярдів державних коштів розтрачено та привласнено, проте поточна ситуація в економічній, фінансовій та оборонній сферах України свідчить про зв'язок між цими історіями.

Протягом останніх років державний оборонний-промисловий комплекс пережив велику кількість публічних корупційних скандалів. Деякі з них навіть призводили до звинувачень Національного антикорупційного бюро в заангажованості.

Як новітня українська оборонна промисловість може вирватись з радянської системи управління та повернути лідерські позиції на ринку зброї?

Стратегічна реорганізація

Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості делеговано понад 103 актуальних завдання - як загальних, так і конкретних. За таких умов МСП, можливо, доведеться одночасно розробляти стратегії, призначати, керувати, брати участь, контролювати та оцінювати себе ж.

МСП здійснюватиме контроль над оборонною промисловістю (державне оборонне замовлення (ДОЗ), управління та керівництво).

Повідомляється також про плани щодо реорганізації "Укроборонпром" (УОП) та створення в майбутньому компаній "Оборонні системи України" (увійдуть дев'ять холдингових компаній) та "Аерокосмічні системи України" (складатиметься з шести холдингових компаній).

Відповідно до радянських традицій, МСП відоме як Мінстратегпром. Без ефективного громадського нагляду та контролю воно ризикує стати гібридною вертикальною установою, яка не лише аналогічна, але й гірша за "Укроборонпром".

Місія МСП відображає офіційну мету Укроборонпрому, кодифіковану ще в 2010 році, а саме: "...підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами…".

За твердженням експертів, Укроборонпром в грудні 2010 року був спеціально створений як структура для відмивання грошей з кінцевою метою інтеграції оборонного комплексу України з російським ("Ростех"). Менш ніж за десять років концерн зробив дуже мало для розвитку інновацій, розширення можливостей та потужностей чи збільшення експорту.

Сьогодні із 137 оборонних підприємств під парасолькою УОП, 90% прибутку припадає на 10, ще 21 розкрадено російськими силами, а 15 збанкрутували. Менше половини решти визнані державою життєздатними для відновлення та розвитку; їх буде переведено під егіду МСП.

Трансформація "Укроборонпрома"

Мало хто не погодиться з тим, що "Укроборонпром" потрібно ліквідувати, корпоратизувати оборонно-промисловий комплекс України, приватизувати його непотрібні активи, а решту зробити привабливими для інвестицій та проектів міжнародного партнерства.

Настав час метаморфози УОП та відбудови державної та приватної промисловості з виробництва оборонної продукції та товарів подвійного використання.

Команда реформаторів в УОП розробила стратегію, в рамках якої він стає корпоративним центром трансформації. З урахуванням понад 14 запропонованих ключових ролей, зокрема реформи корпоративного управління, автоматизації процесів і цифрових систем, та покращення державного замовлення, трирічний перехідний термін є напруженим.

За словами першого заступника директора "Укроборонпрому" Романа Бондаря концерн має на меті "поліпшення якості продукції, залучення талановитих інженерів та підвищення соціальних стандартів; пошук інвестицій і створення спільних підприємств; розробку нових технологій та нових, конкурентоспроможних товарних платформ для стимулювання експорту".

Та чи справляється "Укроборонпром" з цими задачами?

Як учасник Вассенаарських угод, Україна посідає 14-те місце в світі серед країн-експортерів зброї. Але починаючи з 2013 року її позиція постійно знижується. Цей спад частково пов’язаний з де-факто припиненням виконання частини експортних контрактів щодо товарів військового призначення та подвійного використання в 2014 році внаслідок збройної агресії Росії проти України.

Протягом цього періоду, окрім Державної служби експортного контролю для експортних операцій отримувати дозвіл повинно й Міністерство оборони. Обмеження експорту задля забезпечення потреб збройних сил держави цілком логічне. Однак на практиці спостерігаємо ситуацію "сам не гам і другому не дам". Настав час це змінити.

Сьогодні "Укроборонпром" повідомляє про експорт зброї на 500 млн дол. Директор "Укрспецекспорт" Вадим Ноздря нещодавно повідомив, що державний посередник із зовнішньої торгівлі бере участь у 200 контрактах на суму понад 1,5 млрд дол.

В свою чергу експерти, які представляють українських приватних виробників товарів військового призначення, стверджують, що поточна зовнішньоторговельна діяльність є незадовільною, і що експорт може легко вирости на 500-700 млн дол на рік.

За словами керівника Асоціації виробників озброєння та військової техніки України (AUDM) Руслана Джалілова, з прийняттям відповідного законодавства та завершенням транформації УОП, за кілька років ці цифри могли б сягнути понад 2 млрд дол.

Мало хто усвідомлює, що понад 200 приватних українських компаній пов'язані з організаціями-виробниками зброї, такими як AUDM та Ліга оборонних підприємств України. AUDM представляє понад 100 компаній, в яких працює близько 3000 людей.

Колись визнаний в усьому світі лідер у сфері безпеки та оборони Радянського Союзу, Україна здатна ефективно повернути – або й перевершити – свій колишній статус. Але повсюдна корупція та безглузда, неавтоматизована бюрократія заважають руху вперед.

Як наголошує голова виконавчого комітету Національної ради реформ Міхеїл Саакашвілі: "Оборонна промисловість України сповнена великого потенціалу, але часу надзвичайно мало! Україна повинна рятувати та розвивати власну оборонну промисловість. І ... якщо ви запитаєте, де взяти гроші на все це? Продавати! (те що випускається. – ЕП)".

Шлях уперед: реформи та міжнародне співробітництво

Проєкт закону про особливості реформування оборонно-промислового комплексу державної форми власності охоплює питання трансформації.

Його положення повинні розроблятися з урахуванням національних інтересів, зокрема як це передбачено Стратегією національної безпеки України 2020 року. Потрібно вирішити багато інших питань, починаючи від формул ціноутворення радянського типу, що обмежують прибуток, і закінчуючи санкціями проти Російської Федерації.

Серед них:

✘ усунення корупційних ризиків пов’язаних зі зловживанням службовим становищем в структурі нового МСП шляхом перегляду повноважень, які суперечать Принципам корпоративного управління G-20/ОЕСР;

✘ призначення до МСП осіб, які пройшли ретельну процедуру оцінювання та відбору, та не мають жодних конфліктів інтересів і кримінального минулого;

✘ надання можливості реформаторам з УОП здійснювати запропоновану корпоративну трансформацію тим часом як МСП розроблятиме ефективну стратегічну політику;

✘ забезпечення прозорого та ефективного парламентського нагляду та контролю за підтримки громадського моніторингу та оцінювання з боку громадянського суспільства;

✘ забезпечення відповідності реформи управління найкращим міжнародним практикам;

✘ спрощення, диджиталізація та автоматизація закупівель ДОЗ та процедур контролю експорту;

✘ перегляд призупинення експорту зброї 2014 року з метою обмеження експорту лише тих товарів, що їх планує закуповувати держава.

Певний прогрес досягнуто в секторі приватних виробників товарів військового призначення. У квітні президент Володимир Зеленський скасував право "Укроборонпрому" впливати на маркетинг, доступ до ринку та ціноутворення в експортних контрактах. Однак у цій сфері попереду ще багато роботи.

Інновації, виробництво та обмін оборонними технологіями та технологіями подвійного призначення наразі є як ніколи важливими. Саме тому МСП та УОП повинні діяти узгоджено в національних інтересах України, забезпечуючи інституційну цілісність корпоратизації та реалізацію майбутніх, прогресивних та життєдатних, стратегій розроблених міністерством.

Лише в такому разі їхні зобов'язання у сфері міжнародної співпраці з корпораціями та організаціями, зокрема Агенцією ООН з промислового розвитку, НАТО та ЄС, матимуть сенс.

Україні та її стратегічним партнерам потрібно думати, вчитися на власному досвіді, співпрацювати, розбудовувати, а не розпорошувати зусилля.

Лада Л. Рослицька, доктор наук, засновник та керуючий партнер Black Trident, LLC

Стаття надана VoxUkraine


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!