"Комуналка" на карантині: як українці платили за послуги ЖКГ та що робити з мільярдними боргами

"Комуналка" на карантині: як українці платили за послуги ЖКГ та що робити з мільярдними боргами

Вівторок, 9 червня 2020, 09:15 -
ua.depositphotos.com
Як населення розраховувалося за "комуналку" в період карантину, що влада планує робити з багатомільярдними боргами і чи можна втратити житло через несплату рахунків.

В період запровадження карантину з боку влади почали з'являтися логічні побоювання щодо можливого погіршення платіжної дисципліни населення.

Сумніви підсилилися після внесення змін, якими було тимчасово пом'якшено відповідальність за несплату комунальних платежів. Хоча в документі не було слів "за послуги ЖКГ можна не платити", чимало українців трактували нововведення саме так.

Насправді ж на період дії карантину та протягом 30 днів після його скасування заборонялося стягнення штрафів та припинення надання комунальних послуг.

Відстрочка, на яку отримали право громадяни, ляже на їхні плечі в майбутньому. Сподіватися, що "держава все спише", не доводиться.

Як населення розраховувалося за "комуналку" в період карантину, що влада планує робити з багатомільярдними боргами за попередні періоди та чи варто українцям боятися за своє житло?

Багатомільярдні борги

Наприкінці березня загальна заборгованість населення із сплати житлово-комунальних послуг становила рекордні 66 млрд грн, свідчать дані Держстату.

Найбільше – 27,3 млрд грн – споживачі винні за постачання та розподіл газу, ще близько 5,7 млрд грн – за електроенергію. За ці напрямки відповідають Міністерство енергетики та "Нафтогаз України".

Ще 22,3 млрд грн українці заборгували за постачання теплової енергії та гарячої води, 5,5 млрд грн – за централізоване водопостачання та водовідведення, 5,6 млрд грн – за управління багатоквартирними будинками та вивезення сміття. Цими платежами опікується Мінрегіон.

Така заборгованість не могла сформуватися за короткий час, однак саме в останні кілька років її рівень зріс майже вдвічі.

 
Дані Міністерства розвитку громад. Без урахування заборгованості за газ та електроенергію

При цьому, як свідчать дані Держстату, протягом поточного опалювального сезону і після запровадження карантинних обмежень платіжна дисципліна населення була на неочікувано високому рівні.

 
У лютому та березні населення розраховувалося за спожиті послуги більш ніж на 100% (з урахуванням погашення боргів за попередні періоди. – ЕП)
Дані Держстату

Підтверджують це і в Мінрегіоні.

"За січень-квітень 2020 року споживачі загалом по Україні розрахувалися за всі житлово-комунальні послуги, включно з газом та електроенергією, на 99,7%", – каже заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Хоцянівська.

Рівень розрахунків за послуги, якими опікується Мінрегіон (усі зазначені, крім газу та електроенергії), становить 94%. У 2019 році цей показник становив 89%.

Найкраще розрахувалися споживачі Вінницької, Сумської та Черкаської областей, там загальний рівень оплати перевищив 100%. Найгірше платили в Харківській та Закарпатській областях.

"Карантин не став фактором накопичення боргів. Навпаки – рівень розрахунків підвищився, якщо порівнювати з 2019 роком. У період дії карантину майже на 2 млрд грн скоротилися борги за тепло і постачання гарячої води", – додає Хоцянівська.

З чим пов'язаний такий рівень розрахунків? Співрозмовник ЕП в Нацкомісії з тарифів бачить дві ключові причини.

"Субсидії стали грошовими, тому в незахищених верств населення не було приводів для несплати "комуналки", – кажуть в НКРЕКП.

Крім того, зменшилася ціна на газ, що позитивно вплинуло на розрахунки.

Попри непогану платіжну дисципліну населення у 2020 році, проблема багатомільярдної заборгованості попередніх років залишається актуальною і потребує негайного вирішення.

Операція "реструктуризація"

Одним із шляхів виходу з кризи в Мінрегіоні бачать ухвалення проєкту закону, який дозволить реструктурувати борги споживачів на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян.

Документ містить й інші зміни, які, на думку розробників, дозволять наблизитися до вирішення боргового питання.

По-перше, пропонується у всіх інстанціях звільнити від сплати судового збору проведення розглядів щодо питань стягнення заборгованості підприємствами. Чому важливо реалізувати це законодавчо?

Щоб скласти і подати позовну заяву до суду на стягнення заборгованості, підприємство тільки за одним позовом мусить заплатити понад 2 тис грн, пояснюють в Мінрегіоні.

Це навантаження лягає на плечі всіх споживачів комунальних послуг, тобто добросовісні платники повинні оплачувати судові збори за стягнення боргів із своїх сусідів, додають в міністерстві.

Інший важливий елемент цього законопроєкту – запровадження до боржників обмежувальних заходів. Вони стосуються виїзду за кордон, керування авто, користування зброєю та полювання.

"Такі моменти як виїзд за кордон або керування транспортним засобом в першу чергу стосуються забезпечених споживачів, які могли б не допускати заборгованості за комунальні послуги", – вважає Хоцянівська.

Законопроєкт уже проходив погодження з центральними органами виконавчої влади, але через недавню зміну складу уряду його необхідно повторно узгодити за складною і тривалою процедурою. Після цього за документ візьметься парламент.

Чи можуть забрати житло за борги

Очільник центрального управління Міністерства юстиції Кирило Міненко зазначає, що в законі "Про виконавче провадження" є обмеження: квартиру можна забрати і продати на аукціоні тільки у двох випадках.

Перший – якщо у боржника є інше житло. Другий – якщо сума боргу перевищує 20 мінімальних зарплат – понад 94 тис грн.

"Борг рахують за попередні три роки, тож для арешту єдиної квартири в середньому щомісяця потрібно накопичувати 2,6 тис грн заборгованості. В інших випадках ніхто не має права позбавляти житла", – пояснює Міненко.

За словами Хоцянівської, стягнення житла в боржника може відбуватися тільки за рішенням суду.

"Таких прецедентів не було, принаймні до міністерства не надходила інформація, що таке відбувалося. Ми чули, що житло забиралося за несплату іпотечних кредитів, але не за комунальні послуги", – каже заступниця міністра.

Вона радить подивитися на питання заборгованості з іншого боку.

"Люди побоюються, що боржників можуть виселити, а чому ми не піклуємося про споживачів, які вчасно сплачують за послуги? Через те, що його сусід не платить, він має менше надії на покращення якості послуг", – заявила Хоцянівська.

Погоджується з нею і членкиня НКРЕКП Ольга Бабій.

"Якщо говорити з точки зору надавачів послуг, то через низький рівень розрахунків підприємства не можуть повноцінно працювати. Це позначається на якості послуг, своєчасності виплати зарплат та проведення ремонтів", – підсумувала Бабій.

Фото на головній: ua.depositphotos.com


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!