Вперед у 90-ті: НБУ закликають друкувати гроші, чому це небезпечно

Вперед у 90-ті: НБУ закликають друкувати гроші, чому це небезпечно

П'ятниця, 10 квітня 2020, 09:15 -
фото нбу
Рада НБУ закликає правління Нацбанку надрукувати гроші, а потім позичити їх державі та роздати через банки. До чого це може призвести?

На тлі новин про епідемію коронавірусу мало хто звернув увагу на те, що 31 березня Рада НБУ вирішила змінити "Стратегію монетарної політики" та затвердити нові рекомендації правлінню Нацбанку.

Мабуть, багато з цих змін та рекомендацій корисні. Проте основні з них створюють серйозні ризики для економіки.

Схоже, Рада має на меті схилити правління до фінансування Нацбанком дефіциту державного бюджету, що фактично означає друк грошей.

Хоча у рішенні Ради йдеться про "рекомендації", вона вимагає їх виконати. Рада не просить правління висловити свою думку, а вимагає прозвітувати через три місяці, підкріпивши звіт документами, які підтверджують виконання рекомендацій.

Фінансування держбюджету та роздача кредитів

Що ж вирішила Рада НБУ?

По-перше, виключити зі своєї "Стратегії монетарної політики" ключові пункти 2 і 3, у яких раніше було сказано таке.

"Утримуватися від проведення операцій, що можуть мати ознаки прямої або непрямої підтримки бюджетних видатків".

тримуватися від здійснення операцій з купівлі державних цінних паперів, а також встановити параметри щодо верхньої межі обсягу державних цінних паперів у портфелі Національного банку України".

По-друге, Рада підкріпила ці зміни рекомендаціями розширити фінансування держбюджету через купівлю Нацбанком облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) та мало не пряме кредитування бізнесу.

Зокрема, Рада рекомендує "розглянути можливість" запровадження цільового довгострокового рефінансування банків з метою кредитування інвестпроєктів, малого та середнього бізнесу, послабити вимоги до застави за такими позиками.

Іншими словами, Рада закликає правління НБУ надрукувати гроші, а потім позичити їх державі та роздати через банки під сумнівну заставу.

Якщо провести медичну аналогію, то основний принцип лікаря — не нашкодити. В умовах пандемії та карантину багато українців потребуватимуть не лише медичної, а й економічної допомоги. Проте, як і в медицині, важливо, щоби побічні негативні ефекти від застосування економічних ліків не перевершили їх переваги.

Loading...

Перший негативний наслідок: інфляція

Потенційні побічні ефекти від такого "лікування" у вигляді зростання цін суперечать основній меті НБУ — інфляційному таргетуванню.

Є дві речі, які турбують кожного українця з економічної точки зору: ціни та власний дохід. Усі громадяни хочуть, щоб ціни були низькими, а їх доходи — високими. Коли економіка зростає, доходи зростають швидше за ціни, і всі задоволені.

Під час кризи доходи починають падати. Політики хочуть підтримати громадян, які втратили дохід, та збільшують державні витрати. Однак під час кризи падають і надходження до держбюджету, тож виникає питання, де брати гроші.

Складний, іноді неприємний, але правильний рецепт — позичати. Чому складний та неприємний? Бо за позику треба платити відсотки або, якщо гроші позичають МВФ та інші донори, робити реформи. Простий, але неправильний рецепт — друкувати гроші, бо друк грошей — це зростання цін.

У чому різниця між двома рецептами?

Коли держава, випускаючи ОВДП, позичає гроші, наприклад, у населення, такий кредитор не зможе на них купити мішок гречки або десять рулонів туалетного паперу.

Натомість, їх зможе купити пенсіонер або безробітний, якому ці гроші заплатили з держбюджету. Але коли гроші надрукували, то за гречкою та папером прийдуть обидва. Відповідно, значно зростуть ціни на гречку і туалетний папір.

Можна сперечатися про теорію, але легше згадати, що так уже було. Україна має гіркий досвід 1990-х років, коли ціни зростали швидше, ніж можна було збагнути. Чому? Нацбанк друкував гроші. Товарів не ставало більше, а грошей — ставало.

Другий негативний наслідок: проблемні кредити

Крім того, рішення Ради НБУ може спричинити побічні ефекти шляхом послаблення умов видачі кредитів. По-перше, може зрости частка проблемних позик. По-друге, зростуть корупційні ризики. Коли розширюється простір для маневру при видачі кредиту, ці гроші можуть банально вивести та вкрасти.

Це також ризик часткової підміни центробанком функцій банківської системи. Саме банки повинні вирішувати, які проєкти фінансувати та яким позичальникам давати гроші. НБУ таких компетенцій не має. Це все одно, що відправити міністра охорони здоров'я безпосередньо вирізати пацієнтам апендицит або лікувати астму.

Глобальна криза 2008-2009 років була наслідком необдуманого кредитування. Роздати гроші — замало, треба ще створити умови для їх повернення.

Україна має прикрий досвід банків-пилососів, які залучали депозити, а потім просто розкрадали ці гроші через підставних осіб. Чому це було можливо? Тому що до 2014-2015 років НБУ мав дуже слабкі вимоги до кредитування пов'язаних осіб, і банкам було легко виводити залучені гроші під виглядом позик.

У результаті Нацбанку у 2014-2015 роках довелося безпрецедентно очистити банківську систему: вивести з неї більше половини банків, а боротьба за повернення вкрадених мільярдів доларів триватиме ще довго.

Дивні рекомендації Кабміну

Також Рада НБУ надає кілька рекомендацій Кабміну.

Розширити коло позичальників, зокрема завдяки небанківським фінансовим установам та населенню.

Випускати цільові ОВДП під конкретні проєкти.

Розробити програми часткової компенсації відсотків за кредитами бізнесу.

Активніше залучати державні банки до розвитку економіки.

Налагодити роботу Експортно-кредитного агентства.

Можливо, такі дії Кабміну і мають сенс. Проте запровадження більшості цих рекомендацій вимагає деталізованого обґрунтування та розрахунків. Лише після цього можна зрозуміти, чи будуть вони ефективними. Тимчасом рекомендації Ради Нацбанку не містять обґрунтування та розрахунків.

Крім того, незрозуміло, на яких підставах Рада НБУ дає формальні рекомендації Кабміну або як планує їх донести уряду.

Який рецепт обрати

Можна припустити, що Рада НБУ мала найкращі наміри щодо порятунку економіки, коли складала ці рекомендації. Документ містить і корисні рецепти. Однак слід зважити побічні ефекти від деяких з них, аби не нашкодити економіці.

Необхідно максимально мобілізувати ресурси для кредитування дефіциту держбюджету та стимулювання економіки. Проте для цього потрібно не друкувати гроші, а спрямувати зусилля на виконання вимог МВФ. Це відкриє шлях до отримання позик від фонду та інших міжнародних фінансових організацій.

Намагаючись пом'якшити кредитування бізнесу, необхідно пам'ятати, що майже половина (48%) банківських позик залишаються проблемними, причому у державних банках їх майже дві третини (64%). Суттєве зростання цієї частки спричинить нову банківську кризу.

Дмитро Яблоновський, заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії

Андрій Бойцун, експерт з корпоративного управління держпідприємств та приватизації, Стратегічна група радників з підтримки реформ (SAGSUR)


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!