Гройсман Всемогутній. До чого призводить підвищення зарплат вчителям перед виборами

Гройсман Всемогутній. До чого призводить підвищення зарплат вчителям перед виборами

Четвер, 18 липня 2019, 08:30 -
Facebook Володимира Гройсмана
Напередодні виборів глава уряду та міністр освіти анонсували значне підвищення зарплат педагогам. Це рішення призведе до зростання інфляції та посилить соціальну несправедливість, кажуть економісти.

За тиждень до парламентських виборів прем'єр-міністр Володимир Гройсман та міністр освіти Лілія Гриневич оголосили про значне підвищення зарплат учителям.

Ухвалене перед виборами рішення без огляду на економічні й фіскальні наслідки уже називають популістським. Так, Гройсман хоче добрати електоральних балів, а Гриневич балотується за списком його партії і є політичним соратником прем'єра.

За задумкою урядовців, оплата праці освітян зросте на 20-70% у 2020 році. Крім того, зарплати поетапно зростатимуть до 2023 року. Найменший посадовий оклад освітян зросте у 2023 році до чотирьох прожиткових мінімумів, як це передбачає закон "Про освіту". 

Інші деталі стали відомі ЕП із проекту постанови, який є в розпорядженні ЕП. Наразі рішення допрацьовують, тож воно ще може змінитися, але навряд чи зазнає суттєвих змін.

Як оновиться система оплати праці в освіті, чи виграють вчителі і яке це підвищення матиме наслідки для економіки країни?

У чому реформа

У 2020 році підвищення посадових окладів буде несинхронним.

Для педагогічних працівників воно відбудеться з 1 січня, для науково-педагогічних та наукових — з вересня 2020 року. Крім того, пропонується змінити підхід до групування професій та системи оплати праці. Зараз існує 25 тарифних розрядів, і розмір зарплати залежить від того, до якого розряду належить працівник.

За новими правилами робота освітян та науковців оплачуватиметься з огляду на те, до якої групи та підгрупи вони входитимуть. Буде три категорії з підгрупами. Категорія педагогічних працівників матиме сім підгруп, категорія науково-педагогічних працівників — п'ять, категорія наукових працівників — чотири.

Посадові оклади визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня на відповідний коефіцієнт. Залежно від  категорії та підгрупи коефіцієнти будуть такі.

Щоб подивитися таблицю повністю в мобільній версії, проведіть по ній пальцем вліво-вправо

Категорія працівника Коефіцієнт
2020 2021 2022 2023
Схема посадових окладів педагогів 
Завідувач інтернату, заочних відділень шкіл, фільмотек, асистенти вчителів-реабілітологів, помічники директорів з режиму, музичний керівник в дитсадках, художній керівник та інструктор з фізкультури, праці, слухового кабінету без категорії, першої і другої категорії, асистент вихователя в інклюзивній групі, екскурсовод, культорганізатор, перекладач-дактилолог, методисти.2,533,54
Музичний та художній керівники вищої категорії в дитсадках,  інструктор з фізкультури, праці, слухового кабінету (вищої категорії), керівник гуртка, секції, студії, завідувач майстерні, навчально-методичного кабінету, лабораторії закладів І-ІІ рівня акредитації, завідувач лабораторії, відділу, кабінету позашкільного навчального закладу. 2,75 3,3 3,9 4,4
Вчитель всіх спеціальностей, викладач, вихователь, логопед, педагог з професійного навчання, практичний психолог, педагог-організатор, концертмейстер, соціальний педагог та методист без категорії, другої та першої категорії  3,03 3,63 4,24 4,84
Вчитель всіх спеціальностей, викладач, вихователь, логопед, педагог з професійного навчання, практичний психолог, концермейстер, соціальний педагог та педагог організатор, методист вищої категорії, а також вихователь-методист, завідувач логопедичного пункту, майстер виробничого навчання 3,33 3,99 4,66 5,32
Директор закладів загальної середньої освіти, філій опорних шкіл, та закладів профтехосвіти, закладів вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації з кількістю учнів/студентів до 300 осіб, міжшкільних закладів усіх типів 4,5 5,4 6,3 7,2
Директор закладів загальної середньої освіти з кількістю учнів  до 1000 осіб та закладів профтехосвіти, закладів вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації з кількістю учнів/студентів до 800 осіб,  керівник ресурсно-інклюзивного центру, завідувач дитсадка, директор навчально-методичного закладу. 5 6 7 8
Директор закладу загальної середньої освіти з кількістю учнів 1000 осіб та більше, закладів профтехосвіти, закладів вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації з кількістю учнів/студентів 800 і більше осіб 7,5 9 10,5 12
Схема посадових окладів науково-педагогічних працівників
Завідувач аспірантури, докторантури, інтернатури, викладач стажист 3,13 3,75 4,38 5
Викладч, асистент. Вчений секретар, старший викладч, керівник навчально-наукового або наукового виробничого центру 3,76 4,5 5,26 6
Доцентр, професор 4,51 5,4 6,31 7,2
Керівник інституту, керівник закладу післядипломної освіти, завідувач кафедрою, декан, керівник філії 5,41 6,48 7,57 8,64
Ректор 8,12 9,72 11,36 12,96
Схема посадових окладів керівних, наукових, та деяких інших працівників
Працівники, які проводять науково-технічні та наукові розробки 2,5 3 3,5 4
Завідувач відділу науково-дослідного інституту (центру) та його філіалу, головний інженер, завідувач конструкторського, технологічного, проектного та ін. підрозділів, головні архітектори, металурги, механіки, енергетики, економісти, метрологи та ін. головні фахівці, науковий та молодший науковий співпрробітники. 3,76 4,5 5,26 6
Директор філіалу науково-дослідного інституту, завідувачі науково-дослідних відділів та лабораторій, головний, провідний та старший науковий співробітники. 4,51 5,4 6,31 7,2
Директор науково-дослідного інституту, наукової установи, організації 6,49 7,78 9,08 10,37

Уряд збереже чинні доплати та надбавки. За виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та суміщення посад — до 50% окладу, за роботу вночі — до 40% годинної тарифної ставки, за науковий ступінь кандидата наук (доктора філософії) — 15%, за науковий ступінь доктора наук — 25% окладу.

За вчене звання професора доплата становитиме 33%, доцента і старшого наукового співробітника — 25%, за класне керівництво — 20-25%, за перевірку зошитів та завідування — 10-20% залежно від типу кабінету чи відділення.

Збережуться надбавки у розмірі до 50% посадового окладу за високі досягнення у праці, складність, напруженість роботи, вислугу років, почесні та спортивні звання, викладання іноземної мови, а також щорічна винагорода за сумлінну працю.

Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50% посадового окладу. Це обмеження діє і зараз.

У результаті зарплата молодого вчителя зросте з 5 410 грн у 2019 році до 7 643 грн у 2020 році. Зарплата досвідченого вчителя збільшиться з 8 182 грн до 10 500 грн, зарплата молодого вихователя дитсадка — з 4 173 грн до 6 369 грн.

Наслідки не за горами

Оголошене підвищення зарплат вчителів на 20-70% може мати низку негативних наслідків для економіки. "Це додаткове навантаження на бюджет відволікатиме ресурси від інших важливих проектів, від яких би виграло більше українців", — вважає старший економіст Світового банку Анастасія Головач.

Кошти на підвищення зарплат освітян та науковців на 2020 рік не передбачені.

Loading...

"Оскільки у бюджетній декларації на 2020 рік уже враховані видатки для забезпечення росту соціальних стандартів, на це рішення у 2020 році додатково потрібно знайти 19,7 млрд грн: 14,8 млрд грн — з державного бюджету і 4,9 млрд грн — з місцевих бюджетів", — повідомили ЕП у Міністерстві фінансів.

У відомстві додали, що обсяг освітньої субвенції на 2020 рік розраховує Міністерство освіти і науки в рамках бюджетного процесу. Обсяги освітньої субвенції з урахуванням ефекту від цього підвищення будуть відомі у серпні.

Судячи з документів, які є в ЕП, "неінфляційні джерела покриття додаткових видатків відсутні". "Це рішення може негативно позначитися на ціновій стабільності та перспективах економічного зростання", — пояснює Головач.

Підвищені зарплати будуть стимулювати попит, що призведе до росту інфляції. З'явиться інфляційний податковий ресурс, який знову піде на виплату підвищених зарплат. Це замкнений цикл. Чи можна знайти неінфляційні компенсатори?

Це можуть бути кошти від боротьби з контрабандою або великої приватизації. Однак ці джерела в Україні не працюють десятиліттями і нема жодних гарантій, що вони спрацюють у 2020 році. За даними джерел ЕП, можливий варіант ревізії сітки доплат та грошових винагород, оптимізації навчальних закладів.

Крім того, це посилить соціальну несправедливість. Річ у тім, що у 2017 році після підвищення мінімальної зарплати підвищення зарплат в секторі освіти було вищим завдяки додатковим секторальним надбавкам. Їх затвердили окремою постановою. У 2018 році з тієї ж причини зарплати вчителів зросли ще на 30%.

"Ухвалення цього рішення породжує питання: чому саме вчителі, а не інші категорії бюджетників? Приміром, лікарі отримують меншу зарплату, ніж вчителі, а після останнього рішення уряду це співвідношення ще більше зміниться не на користь лікарів. Це тільки один з прикладів", — говорить Головач.

Співвідношення зарплат медиків до зарплат освітян

2013 2014 2015 2016 2017
0,89 0,90 0,91 0,92 0,93

За оцінками Світового банку, зарплата освітян не така вже й низька навіть порівняно з приватним сектором. Так, середня оплата праці вчителів з усіма надбавками відносно середньої оплати праці людей з вищою освітою в Україні вже перевищує аналогічний показник у більш багатих країнах Євросоюзу.

Співвідношення зарплат вчителів до зарплат працівників з вищою освітою

 

Подальше зростання зарплат освітян, на думку міжнародних експертів, слід чітко прив'язати до збільшення продуктивності і проведення структурних реформ у секторі. Крім того, міжнародний досвід показує, що немає чіткої кореляції між зростанням заробітних плат у галузі та покращенням якості послуг.

До того ж, рішення про підвищення зарплат ще більше викривить видатки на освіту.

Читайте також
Освіта по-українськи: 129 мільярдів — марнотратство чи інвестиція?
Податкова реформа шукає жертву. Під ніж підуть соціальні програми або освіта
Джон Тейлор: Якщо хочете щось підтримати — підтримайте освіту

За даними Світового банку, Україна витрачає близько 11% ВВП на оплату праці в державному секторі, що майже на два відсоткові пункти вище, ніж у 2016 році, і значно вище, ніж у більшості країн Європейського Союзу.

"На освіту Україна витрачає стільки ж, скільки розвинені країни. Ми проїдаємо те, що могли б витратити на інвестиції в інфраструктуру", — зауважує економіст.

Навіть якщо неінфляційні компенсатори цих витрат з'являться, чи варто витрачати ці кошти на підвищення зарплат? Можливо, є більш нагальні видатки, позитивний економічний ефект від яких поширювався би не тільки на бюджетників?

Структура витрат державного бюджету свідчить, що видатки споживання домінують над видатками розвитку. Щоразу, коли потрібно зекономити, обрізаються останні, а коли з'являється додатковий ресурс, він іде на споживання.

"Для забезпечення сталого економічного розвитку Україні потрібні інвестиції, у тому числі державні. Видатки на оплату праці в освіті становлять 75%, а після анонсованого урядом підвищення їх частка може зрости", — говорить Головач.

Інвестиції в інфраструктуру освіти потрібні, але їх витісняють видатки на зарплату.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!