Монетизація комунальних субсидій та пільг: що далі

Монетизація комунальних субсидій та пільг: що далі

Середа, 24 квітня 2019, 14:30 -
Мінсоцполітики зробило наступний крок з монетизації житлових субсидій: запровадило монетизацію пільг. Що саме змінив уряд, і які ризики містить пропонована схема.

З 1 січня 2019 року повинна була відбутися монетизація житлових субсидій: виплата передбачених законодавством пільг та субсидій споживачам у грошовій формі. Монетизація відбулася частково з лютого, а пільги не були монетизовані.

Проте напередодні з подачі Мінсоцполітики уряд ухвалив рішення саме про монетизацію пільг. Відповідної постанови ще немає на сайті Урядового порталу, але відомо, що Кабмін ухвалив її на засідання 17 квітня, без внесення в порядок денний. 

Про що йдеться? 

За замовчуванням застосовуватиметься безготівкова форма виплати: кошти на рахунок пільговика не надходять, а переказуються на рахунок Мінсоцполітики в Ощадбанку, а відтак — виконавцям комунальних послуг за їхніми "заявками" — реєстрами нарахувань. Тобто пільговик "живих" грошей не бачить.

За заявою пільговика, якщо він не має боргу, може бути застосована готівкова форма виплати: "живі" гроші на рахунок в банку. Якщо ж пільговик матиме борги, він буде переведений на безготівкову форму виплати. На жаль, проект не передбачає можливості вибору форми виплати пільг одразу при їх призначенні.

Субсидіанти, які не мають заборгованості за житлово-комунальні послуги до 1 травня, отримуватимуть монетизовану грошову допомогу. Боржники ж не зможуть скористатися правом на субсидію. Коли претендент на субсидії погасить борги, йому автоматично буде призначена субсидія у безготівковій формі.

Як відомо, монетизація змінює поведінку споживачів. Мільйони українців відчули переваги соціальної допомоги у власні руки та економії ресурсів. На щастя, реформа стартувала, й основне завдання — не допустити її гальмування.

Однак пропонована урядом схема з варіантом безготівкової монетизації, яка пропонується для споживачів, що мають проблеми з платіжною дисципліною та за замовчуванням для пільговиків, містить низку ризиків та загроз.

При цій моделі громадяни-отримувачі субсидій не можуть розпоряджатися коштами на рахунку Мінсоцполітики в Ощадбанку. Гроші автоматично списуватимуться з цього рахунку за "заявками" підприємств-монополістів.

При такому підході у недобросовісних виконавців послуг з'являється спокуса штучно створювати споживачам борги чи повідомляти органам соціального захисту про неіснуючу заборгованість і гарантовано, без контролю споживача отримувати кошти від держави замість налагоджування системи збору платежів.

Отже, що не так з безготівковою формою монетизації?

По-перше, громадянин усувається від розпорядження коштами, які належать йому, адже йдеться про адресну соціальну допомогу. Ощадбанк без відома громадянина від його імені оплачуватиме які завгодно нарахування монополістів.

Часто нарахування за комунальні послуги відбуваються за нормативами. Виконавець вписує у квитанції більші суми, ніж повинен сплатити громадянин. Між громадянином і виконавцем виникають суперечки щодо неправильно проведених нарахувань — приписок — чи непроведених перерахунків.

Цілком імовірно, що нормативні нарахування та приписки стануть масовими, адже система не передбачає жодної верифікації нарахувань. Скільки подав монополіст у реєстрі — стільки і спише Ощадбанк з облікового запису отримувача субсидії.

Ймовірно, що економії споживач не дочекається, а довести свою правоту не зможе. У кінцевому підсумку постраждають субсидіанти та пільговики.

По-друге, система залежить від будь-кого з учасників. Наприклад, субсидіант чи пільговик справно платить внески в ОСББ і не має боргів. Однак достатньо одному з численних виконавців комунальних послуг повідомити про наявність боргу, як пільга чи субсидія переводиться на безготівкову форму виплати.

Виграє підприємство, яке стоїть першим у списку на виплати, програє громадянин.

По-третє, до процесу адміністрування виплати житлових субсидій і пільг у грошовій безготівковій формі повинні залучатися ОСББ, управителі та виконавці комунальних послуг. Мова йде про укладання договорів з Ощадбанком, окремий облік пільговиків і субсидіантів, подання Ощадбанку реєстрів нарахувань.

Такі функції є не лише невластивими і неприродними для них в умовах отримання громадянином соціальної допомоги, а й зайвими і шкідливими. Про яку прозорість взаєморозрахунків між державою та субсидіантом може йти мова, якщо платежі де-факто визначатимуть бухгалтери газзбутів і теплокомуненерго?

Кілька років тому держава де-юре визначилася, що рухається в напрямку побудови енергетичних ринків: українці повинні самі обирати постачальників газу, електрики, а колись — і тепла. Так само в минуле повинні канути неефективні ЖЕКи, а замість них мусять з'явитися професійні управителі.

Із структурами Фірташа, Ахметова, Григоришина та Вілкула повинні конкурувати міжнародні компанії, однак іноземні інвестиції не поспішають приходити в Україну. Причиною є не лише регульовані ціни на енергоносії.

Не дарма МВФ вимагає монетизувати житлові субсидії, щоб соціальну допомогу отримував конкретний споживач у грошовій формі і сплачував рахунки самостійно. Складно уявити, як міжнародний постачальник газу чи електрики щомісяця заповнює реєстри нарахувань, передає їх у різні структури і чекає від них оплати.

По-четверте, обрання для роботи лише одного банку є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Постанова Кабміну не може зобов'язувати укладати договори і платити комісії конкретному банку.

Таким чином, Мінсоцполітики пропонує мати дві форми виплати пільг і субсидій у грошовій формі: допоміжну готівкову та основну безготівкову. Єдиним аргументом на користь безготівкової форми називається необхідність впливати на несумлінних пільговиків, які використовують отримані гроші на інші цілі і накопичують борги.

Читайте також
Субсидія-2019: чим загрожують монетизація і виплати готівкою
Субсидія-2019: все про монетизацію, нові правила виплат і підрахунок доходів
Монетизація субсидій: як "живі" гроші змусять українців економити

Наскільки спроможний цей аргумент?

Завдання пільг і субсидій — дати громадянину можливість платити за житлово-комунальні послуги.

Соціальна підтримка є завданням і клопотом держави, а збирання платежів — завдання не держави, а ОСББ, управителя та виконавця — того, хто перебуває з громадянином у договірних стосунках.

Робота з боржником-пільговиком нічим не відрізняється від роботи з будь-яким іншим боржником.

Її просто треба робити: відстежувати історію неплатежів, з'ясовувати причини несплати, виправляти помилки в нарахуваннях, зрештою, вживати досудові і судові заходи впливу на боржника. Звісно, це важче, ніж просто "виставити рахунок" Ощадбанку й отримати всю суму "на тарілочці".

Тетяна Бойко, громадянська мережа "Опора"


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!