Віце-президент Світового банку: Оптимізм щодо України зараз більший, ніж у 2015 році

Віце-президент Світового банку: Оптимізм щодо України зараз більший, ніж у 2015 році

Четвер, 14 лютого 2019, 08:10 -
Фото Світового банку
Як відсторонення Супрун вплине на медичну реформу, на яку суму гарантій може розраховувати Україна у 2019 році, і як буде скасований мораторій на продаж землі.

Минулого тижня Україну відвідав віце-президент Світового банку (СБ) по регіону Європи і Центральної Азії Сіріл Мюллер.

Візит був насиченим: за чотири дні Мюллер зустрівся з прем'єр-міністром, міністром фінансів, іншими членами уряду та представниками НБУ. Мета — оцінити прогрес реформ в Україні, які дозволили Світовому банку у грудні 2018 року схвалити гарантії на політику розвитку в розмірі 750 млн дол.

На перший погляд, візит завершився позитивно. Представник СБ високо оцінив хід реформ, висловив сподівання, що, попри політично турбулентний для країни рік, зміни триватимуть, а економічна стабільність збережеться.

Однак за цими заявами помітне намагання донести головне: у 2019 році Україні слід забути про приватні інтереси і продовжити взятий курс змін.

На розмову з ЕП Сіріл Мюллер і директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен прийшли після зустрічі з відстороненою з посади в. о. глави МОЗ Уляною Супрун. Кредитор її підтримав. "Ми очікуємо продовження нашої співпраці з міністром Супрун", — йдеться у заяві СБ.

Як це відсторонення вплине на медичну реформу? Коли відбудеться земельна реформа? На яку нову суму гарантій може розраховувати Україна?

— Світовий банк очікує погіршення темпів зростання економік країн Європи та Центральної Азії. Якщо у 2018 році ріст становив 3,1%, то у 2019 році очікується зростання на 2,3%. Які основні причини такого прогнозу?

— Наш прогноз погіршився порівняно з тим, яким він був рік тому. Причина не в самому регіоні, а в сповільненні росту світової економіки, його впливі на регіон. За останні кілька років цей регіон зростав швидше, ніж в попередні періоди.

Це був хороший період, але я не песиміст. Так, глобальна економіка сповільнюється, але це нормальний економічний цикл. Це не пов'язано з тим, що щось в цих країнах відбувається неправильно. Це означає, що країнам потрібно знайти способи, як знову запустити свої економічні двигуни.

Ми не прогнозуємо економічної кризи у 2019-2020 роках. Ми очікуємо, що в наступні роки помірне зростання збережеться, що держави та приватні інвестори знайдуть правильний фарватер для проходження цього періоду.

— Уповільнення розвитку глобальної економіки вплине і на Україну. Проблема в тому, що є не менш важливий внутрішній фактор: подвійні вибори. Наскільки небезпечним для України може бути накладання глобального тренду на внутрішні економічні ризики?

— Для України 2019 рік дуже важливий. Те, що парламентські і президентські вибори відбудуться в один рік, створює певну невизначеність. Україна стабілізувала свою економіку. У країні нема великих дефіцитів та розривів, які необхідно терміново ліквідувати, бо в іншому випадку буде криза.

Якщо центральний банк продовжить проводити ефективну монетарну політику, а Міністерство фінансів — фіскальну, то я впевнений, що Україна від глобального уповільнення постраждає не більше, ніж всі інші країни. Ви заклали сильний фундамент для помірного економічного зростання в майбутньому.

 
www.estorilconferences.org

— Згаданий вами "реформаторський фундамент" ризикує не отримати розвитку — ми бачимо уповільнення змін. Якими можуть бути наслідки?

— У багатьох країнах в рік виборів наступає певна невизначеність. Як правило, її наслідок — затримка рішень щодо вкладення інвестицій у країну. Під впливом виборів активність інвесторів уповільнюється.

СБ та МВФ акцентують увагу на необхідності сильного фундаменту, бо саме сильна основа — реалістичний бюджет, система державних фінансів, яка не акумулює надмірний дефіцит або боргові зобов'язання, правильна грошово-валютна політика — допомагає пройти періоди невизначеності.

Я був в Україні рік тому і пам'ятаю, про що говорив з українськими друзями. Мені говорили, що буде вікно для реформ і це вікно буде обмеженим. У 2018 році були ухвалені дуже важливі рішення, включно з ухваленням бюджету.

Візьмімо освіту, банківський сектор, пенсійну систему. Це сфери, рішення у яких привели до виділення Світовим банком гарантії на 750 млн дол. В основі цього рішення — сильна економічна програма, розроблена й ухвалена у 2018 році.

Сподіваюся, цієї основи буде достатньо, щоб пройти певний період невизначеності та економічного сповільнення. Цей запас потрібно зберегти. Сподіваюся, уряд та приватний сектор продовжуватимуть тримати в голові саме цю середньострокову перспективу, а не короткострокові інтереси.

— За моєю інформацією, зараз між Міністерством фінансів та Світовим банком ідуть переговори щодо подальших планів, обговорюється наступний транш гарантій. Що є запорукою для продовження співпраці?

— Світовий банк останні чотири роки працював з Україною у кількох ключових секторах: банківський та енергетичний сектори, надання державних послуг, у тому числі медичних та освітніх, реформа пенсійної системи. Ще один напрямок — створення бізнес-середовища, яке сприяє розвитку підприємців.

Цього разу я приїхав не для того, щоб визначати конкретні напрямки роботи, а для того, щоб подивитися, зафіксувати, на якому етапі ми перебуваємо, і підтвердити пріоритети на майбутнє за цими напрямками.

Для нас залишається важливою співпраця в енергетичному секторі, розвитку приватного сектору, особливо з акцентом на сільське господарство та земельну реформу. Ще один пріоритет — розвиток людського капіталу через зміни у сферах освіти та охорони здоров'я.

Важливо зробити все, щоби в Україні була можливість підвищити потенціал економічного росту. Україні потрібно вийти на рівень добробуту Польщі. Це було основною темою наших розмов.

— На яку суму гарантій може розраховувати Україна? Коли, за вашими прогнозами, можуть бути досягнуті ці домовленості?

— У Світового банку є свій фіскальний рік — з 1 липня до 30 червня. Ми розраховуємо суму, яку можемо виділити за цей період. Наш поточний фіскальний рік почався 1 липня 2018 року і завершується 30 червня 2019 року.

За цей період ми виділили Україні гарантію у розмірі 750 млн дол. Плануємо ще запустити програму на 200 млн дол для підтримки росту сільського господарства в Україні. Ми намагаємося зробити так, щоб завдяки цій гарантії протягом цього фіскального року Україна залучила 1 млрд дол.

Наступного року плануємо виділити стільки ж, а можливо, й більше. Зараз важко сказати конкретно, у який сектор економіки і який кредит. Це ми будемо обговорювати пізніше. Якщо ж говорити про наші амбіційні плани, то зараз ми плануємо більший обсяг допомоги, ніж в попередні роки. Збільшення фінансування з нашого боку допоможе країнам в майбутньому.

— Ви акцентували увагу на важливості збереження "реформаторського фундаменту". Минулого тижня ми стали свідками судового рішення щодо відсторонення Уляни Супрун з посади в. о. міністра охорони здоров'я. Чи означає це відсторонення зупинку медичної реформи в Україні?

— Судові спори ще тривають. Я із задоволенням зустрівся з в. о. міністра Уляною Супрун — не знаю, як її називати в цей період після судового рішення.

СБ та інші партнери підтримували реформи у сфері охорони здоров'я не просто заради реформ. Мова йде про те, як громадяни України можуть отримувати якісні послуги. Ми будемо продовжувати працювати в цьому напрямку.

Ми чуємо зворотний зв'язок від громадян про ключові кроки, які були зроблені в рамках медичної реформи і ми дуже вражені. Тепер люди можуть вибирати сімейного лікаря при доступі до первинної ланки медицини. Ситуація змінилася. Після початку реформи смертність людей з інфарктом в Україні зменшилася майже на 20%. Концентрація зусиль на результатах, сподіваюсь, залишиться.

Можливо, "реформа" — нехороше слово. Реформи часто асоціюються з болем, труднощами. У багатьох цих сферах мова йде про перетворення і робиться воно не для того, щоб комусь було боляче, а для того, щоби було краще.

Я зустрічався з командою Міністерства освіти. Коли ми говорили про реформи, то мова йшла про намагання змінити надання освітніх послуг, щоб громадяни сповна використовували свій основний капітал, щоб вони могли побудувати вищий рівень добробуту і конкурувати із своїми сусідами.

— Гарантія СБ виділялася для проведення низки реформ, у тому числі антикорупційної та монетизації субсидій. Як ви оцінюєте їх темпи?

— Почну із субсидій. Коли у 2016 році була підвищена ціна на газ, уряд розширив програму комунальних субсидій. На той момент було важливо зробити так, щоб усі люди, яким могла знадобитися допомога, мали можливість скористатися субсидією. Це дозволило досягти двох цілей.

По-перше — коли ціни на газ підвищилися, були побоювання, що люди дуже сильно збідніють. Цього не сталося. По-друге, підвищення ціни також допомогло енергетичному сектору стати більш самодостатнім. Компанії, які надають послуги, можуть оновити свої інвестиційні фонди.

Зараз уряд ухвалив рішення щодо монетизації субсидій. Ці заходи зводяться до того, щоб з часом ця допомога надавалася та використовувалася максимально цільовим способом. Коли люди отримають готівку, вони можуть витратити її на оплату своїх комунальних рахунків. Таким чином система переходить до більш ефективного формату з точки зору витрат коштів і робить сталим сам сектор.

 
www.estorilconferences.org

— Нема гарантій, що люди витратять ці кошти на оплату комунальних послуг. Сумніваюся, що Мінфін та Світовий банк не бачать цього ризику.

— У нашій команді була хороша дискусія про плюси і мінуси, ризики і переваги монетизації субсидій. Людям потрібно розуміти, що ті переваги, які вони отримують при готівковому варіанті, несуть і певні зобов'язання. Якщо громадяни не платитимуть за послуги, вони не зможуть отримувати субсидію.

Це питання самодисципліни і це стимул. Людина повинна розуміти: якщо зекономить на споживанні, то теоретично зможе залишити частину цієї субсидії собі. Але я бачу, що ви сумніваєтеся в ефективності цього рішення.

— Цей експеримент може завершитися нецільовим спрямуванням бюджетних коштів, ростом заборгованості за оплату комунальних послуг.

— Звичайно, є ризик — заплатять люди чи ні. Я, мої колеги, як і багато людей в Україні, чекають, як це спрацює. Важливо, аби була комунікаційна кампанія.

Якщо це спрацює, це буде краще, ніж те, що ви мали раніше, коли за вас все вирішували комунальні підприємства. Вони ж отримували від держави гроші. У такому випадку у людини нема стимулу ефективніше витрачати енергоносії.

— Вас задовольняє прогрес антикорупційної реформи?

— Стосовно боротьби з корупцією — дуже амбіційні цілі. Створення окремої системи боротьби з корупцією — це правильний для України підхід.

Ми побачили, що на початку у сфері розслідувань був великий прогрес. Потім почалися певні труднощі з подальшим проведенням цих справ через прокуратуру і передаванням їх в судові органи. Але нам приємно відзначити, що процес відбору нових суддів в Антикорупційний суд був публічним і ретельним.

Антикорупційний суд є ключовим елементом антикорупційної системи. Ми очікуємо, що його буде запущено протягом кількох місяців. Коли він запрацює, то і ми, і громадяни України побачать, як слідство, прокуратура і суди зможуть вирішити глибоко укорінені проблеми корупції в Україні.

— Світовий банк завжди підтримував земельну реформу, однак зараз складається враження, що це питання відсутнє в порядку денному МВФ та Світового банку. Можливо, варто озвучити більш жорстку позицію? Відсутність "батога" лише розхолоджує реформаторські наміри влади.

— Я б не сказав, що серед наших умов співпраці з Україною нема земельної реформи. У цьому напрямку багато зроблено. Ми допомагали створювати законодавчу базу для запуску ринку землі. Зараз ця робота триває.

Ми продумали інструменти для ефективної роботи ринку землі: кадастр, реєстр, фінансові інструменти. Це відображено у нашій програмі співпраці.

Наприкінці 2017 року ми справді переглядали, як змінити акценти та скільки уваги треба приділяти цьому питанню. З боку Світового банку це дуже важлива сфера, ми будемо продовжувати очікувати прогресу.

— Відкриття ринку землі буде умовою виділення наступної гарантії СБ?

— Земельна реформа є важливою частиною нашого діалогу з державою. Вірю, що такою вона і залишиться. Питання в тому, якою буде реформа, адже є різні варіанти відкриття ринку. Приміром, яку землю включати в обіг. Можна зняти мораторій з обігу державних земель і подивитися, як це працює.

Ми не плануємо здаватися. Україні треба економічно рости, покращувати стандарти життя, а цей ріст прив'язаний до підвищення економічної діяльності.

Підвищення економічної діяльності напряму залежить від продуктивності праці.

Продуктивність праці в сільському господарстві та суміжних сферах за наявності ринку землі була б вищою. Я собі не уявляю якогось сценарію розвитку в майбутньому, де не використовується такий чудовий актив як земля. У майбутньому фермери повинні мати право розпоряджатися своїми наділами.

 
english.boaoforum.org

— СБ підтримує реформу фінансового сектору. Одним з її елементів є ухвалення законопроекту про СПЛІТ, який передбачає перерозподіл функцій з нагляду за небанківським фінансовим ринком між Нацбанком, НКЦПФР та Нацкомфінпослуг. Яка ймовірність відмови від СПЛІТ і переорієнтації на нову модель? Наскільки мені відомо, це обговорюється.

— Ми позитивно ставимося до ухвалення закону про СПЛІТ. Звичайно, можуть бути й альтернативи. Слід подумати, яку проблему намагається вирішити цей закон. Є банківський сектор, який регулюється строго, і є небанківський фінансовий сектор, у якому нема такої ж дисципліни і захисту прав споживачів.

Для нас важливо не допустити ситуації, коли люди не зможуть довіряти небанківським фінансовим установам. Зараз небанківський сегмент зростає, однак в ньому можуть бути свої піраміди, схеми. Перш за все, у ньому потрібно створити нормальні механізми вирішення спорів і захисту прав споживачів.

Річ не в тім, що Світовий банк, не наполягає на законі про СПЛІТ, а в тім, що СБ вважає за доцільне проаналізувати всі ризики. Один з можливих ризиків фінансового сектору — ріст небанківських фінансових установ без належного нагляду. Потрібен ефективний нагляд і на цьому ми будемо робити акцент.

Я мав приємність зустрітися з представниками Нацбанку, з прем'єр-міністром. Усі розуміють, що така проблема є, її треба вирішувати — як для стимулювання економічного росту, так і для захисту громадян у майбутньому. Звичайно, ми б хотіли, аби закон про СПЛІТ був ухвалений, але якщо його не ухвалять…

— То якою може бути альтернатива?

— СПЛІТ — це система, де використовується законодавча база при розподілі відповідальності й обов'язків. Наприклад, можна створити одного суперрегулятора для всіх. Деякі країни пішли цим шляхом. Хороший регулятор, якому довіряють, і хороший нагляд обов'язково повинні бути.

Питання не в законі, а в тому, що він вирішує і якого результату досягає. Моделі бувають різними. На імплементацію будь-якої з них потрібен час. Візьмімо інший приклад: виведення багатьох банків з ринку, яке відбулося три роки тому і залишається проблемою. Питання активів, які не працюють, не вирішене.

— Рік тому уряд схвалив модель, яка передбачала створення спеціального комітету з роботи з проблемними активами, але про результати його роботи відомо мало. Цей сценарій досі актуальний?

— Це актуальна модель. Питання в тому, щоб зробити її ефективною. У цьому аспекті створення незалежних наглядових рад в банках є важливим інструментом. Думаю, 2019 рік буде ключовим для цього напрямку.

— Які перспективи доступу України до зовнішніх ринків капіталу?

— Якщо подивитися на картину доступу до ринків капіталу, то є два ключові фактори впливу. Перший — ФРС вирішила помірно підвищувати свою відсоткову ставку. Другий — у ЄЦБ заявили про відсутність ризику інфляції.

Читайте також
Сату Кахконен: За такого росту ВВП Україні знадобиться 100 років, щоб наздогнати Польщу
Меморандум МВФ: які зобов'язання взяла на себе Україна
Як будуть продавати та купувати землю: новий законопроект

Зважаючи на це, дуже велика ймовірність, що ринки будуть ліквідними. Якщо ринки будуть ліквідні, то доступ країн залежатиме від сприйняття ризику.

Відсоткова ставка запозичень для країн, що розвиваються,може залишатися високою, але якщо Україна продовжуватиме економічний курс, взятий в останні роки, то покращить довіру інвесторів та отримає зовнішнє фінансування.

З точки зору цих завдань 2019-2020 роки — важкий період, але якщо порівнювати його з викликами, які стояли перед Україною у 2015 році, то це менший виклик. Тоді ви мали великий дефіцит і слабку фінансову систему.

Звісно, зараз інвестори дивляться на Україну як на ризикового клієнта, але ліквідність на зовнішніх ринках є. Якщо Україна продовжить курс своєї економічної політики, то зможе залучити потрібні запозичення.

Мій оптимізм щодо України сьогодні більший, ніж у 2015 році. Україна багато зробила за цей час і показала свою витривалість у дуже складних умовах.


powered by lun.ua