Навіщо викупили журнал БІЗНЕС та хто стоїть за проектом БІЗНЕС 100

У наш стрімкий час, коли підприємець живе в смартфоні, коли на глобальному рівні обговорюються інновації у соціальній сфері, коли розмиваються рамки індустрій, ніхто не може дозволити собі зупинитись у розвитку.

Як казала Королева в "Алісі в Задзеркаллі", доводиться бігти щодуху, щоб залишитися на тому ж місці. А щоб досягти успіху, треба бігти вдвічі швидше: шукати нові формати, нові способи впливу та взаємодії, створювати проекти, націлені не лише на отримання прибутку, а й на позитивні зміни в суспільстві.

У 1999 році Генеральний секретар ООН Кофі Аннан закликав лідерів найбільших світових компаній приєднатися до міжнародної ініціативи з втілення в життя принципів соціальної рівності та збереження навколишнього середовища.

Ініціатива, відома як Глобальний Договір ООН, по своїй суті є добровільним зобов'язанням компаній дотримуватися 10 принципів, що стосуються прав людини, стандартів роботи, охорони довкілля, протидії корупції.

Приймаючи 10 принципів Глобального договору, компанія демонструє свою прихильність до соціальної відповідальності бізнесу. Наразі до Глобального договору приєдналися понад 12 тисяч компаній з більш ніж 170 країн.

У 2013 році засновник Virgin Group Річард Бренсон створив ініціативу B Team. До неї мають право приєднуватися підприємці, для яких важливі не лише прибуток, а й зміна світу на краще. На думку пана Бренсона, до 2020 року членами B Team будуть понад мільйон бізнесменів з усього світу.

Проект такого самого смислового рівня створюється зараз і в Україні. Це БІЗНЕС 100, перше колективне медіа, створене в новому соціальному тренді — імпакт-інвестування.

Зараз БІЗНЕС 100 збирає українських бізнесменів, які сповідують цінності чесного та прозорого бізнесу, розуміють важливість соціального капіталу.

БІЗНЕС 100 хоче зробити правила ведення бізнесу рівними для всіх, змінити ставлення суспільства до підприємництва та підвищити ділову репутацію України в світі.

Чому цей проект необхідний українським бізнесменам, яка роль "білого" бізнесу, що важливіше — надприбуток або позитивні зміни?

Про це ми поговорили з Володимиром Чеповим та Олексієм Чуєвим, співзасновниками та ідейними натхненниками БІЗНЕС 100.

Володимире, почнемо з найголовнішого: навіщо? В країні криза, війна, корупція…

Володимир Чеповий: Якщо й діяти, то саме зараз. Бізнес — це і є рішення всіх проблем. Адже бізнес здатен вирішити будь-які завдання. Прогресивним підприємцям не байдуже, якою буде Україна в майбутньому. Просто їм треба навчитися взаємодіяти в масштабах країни, посилюючи ефективні соціально-економічні проекти один одного. Щоб прискорити закінчення кризи і мати міцний фундамент для стрімкого розвитку.

Існує маса асоціацій і "клубів за інтересами", організацій, які теж хочуть розвивати Україну. Чому саме БІЗНЕС 100, чим ви кращі та чому чесним українським бізнесменам слід стати співінвесторами проекту?

В.Ч.: Ми просто інакші. Вперше створюється колективне ділове медіа як екосистема для взаємодії, а не лише для читання. Це унікально й ефективно.

100 українських бізнесменів з доброю репутацією в бізнесі не просто стають інвесторами журналу з 26-річною історією, вони засновують інтегральну платформу для координації соціальних проектів, обміну досвідом, освіти, захисту бізнесу, просування бізнес-бренда України в світі та зміцнення ділової репутації українських компаній.

Платформою можуть скористатися всі бізнес-асоціації, об'єднання та клуби, а також малий та середній бізнес. Ми відкриті для всіх, хто веде бізнес чесно та прозоро.

Ви дійсно вірите, що в найближчому майбутньому можливо чесно платити податки і стати "білим" бізнесменом? Чи піде бізнес на це? Мені здається, що всіх все влаштовує.

В.Ч.: Перед Україною зараз не стоїть вибір: йти в Європу або куди-небудь ще. Вибір зараз лише один: посилювати та плекати прозорі компанії, які працюють за міжнародними стандартами та сплачують податки до бюджету України. Інший вибір означає скотитися в "чорний" ринок, втративши країну. Бо саме "чорний" ринок вбиває наше майбутнє, породжуючи корупцію, контрафакт та контрабанду.

Українці обирають дешевші товари, часто не розуміючи, що вони можуть ввозитися "по-сірому", в обхід законних процедур, без сплати податків.

Звичайних споживачів це мало хвилює, але ми таким чином підтримуємо компанію, яка не приносить країні ніякої користі, замість того, щоб підтримувати ту, яка сплачує податки й інвестує в розвиток і захист свого персоналу.

"Білий" український бізнес зараз мислить глобально і виходить на світові ринки. А для західних та східних бізнесменів питання прозорості та чесності партнера є вирішальним.

Співінвестори нашого проекту можуть це підтвердити, адже деякі з них мають партнерів та інвесторів зі світовими іменами. Ми хочемо, щоб їхній приклад надихнув інших українських бізнесменів, показав їм переваги, які дає прозоре ведення бізнесу. Лише після цього можна думати про спільне подоланні глобальних викликів.

Олексію, це — красиві слова, правильні. Але мені здається, що бізнесмени не готові, просто люди не готові до таких змін.

Олексій Чуєв: Наше завдання не в тому, щоб вимірювати готовність або неготовність до цивілізованого ведення бізнесу. Ми пропонуємо таку можливість і віримо, що значна частина підприємців якщо навіть і не "дозріла" до такого підходу, то, щонайменше, вже замислюється про це.

Ми показуємо важливість трансформації та розвитку. Вже зараз бізнес сам ініціює подібні проекти в таких напрямках, як безпека, репутація, інтеграція. А ми їх підсилюємо журналом БІЗНЕС і підтримкою учасників БІЗНЕС 100.

Чи не здається вам, що якщо бізнесмен "білий" й успішно працює, він якось сам впорається. Навіщо йому з кимось об'єднуватися?

В.Ч.: Досвід показує зворотне. Навіть галузеві об'єднання часто не здатні впоратись з проявами корупції та рейдерства. Адже ми говоримо про ринок, де "тінь" займає 40-60%.

В Україні дуже мало хто вирішує такі завдання системно, тому і результат відповідний. "Тінь" дуже боїться публічності. Потрібно навчитися "включати світло" миттєво й ефективно. І в нас вже з'являються такий досвід і реальні кейси.

Десять тисяч доларів разового внеску: чи не забагато і куди вони підуть?

О.Ч.: Разовий внесок йде на викуп інтелектуальних і майнових прав журналу, на оновлення команди та всебічний перезапуск проекту як цілісної екосистеми. Ця екосистема захищає бізнес та організовує комунікацію та взаємодію, що допомагає залучати інвестиції.

Ми апріорі говоримо, що зароблені кошти підуть на програми та проекти розвитку малого і середнього бізнесу в нашій країні. Які саме — вирішуватиме "сотня" співінвесторів. Це і є модель імпакт-інвестування, коли бізнесовий проект передбачає передусім позитивний соціальний вплив (impact).

Незабаром президентські вибори, потім — парламентські. Всім відомо, що великий український бізнес і політика перебувають у симбіозі. Хтось підтримує владу (а хтось і є частиною влади), хтось опозицію, хтось навіть відверто симпатизує проросійським силам. Як ваші співінвестори з різними політичними поглядами уживаються разом у рамках БІЗНЕС 100?

О.Ч.: Усіх учасників об'єднує бачення майбутнього України як незалежної, економічно високорозвиненої країни. Ми самі разом окреслили масштаб завдання, яке вирішує БІЗНЕС 100.

Ми пропонуємо учасникам проекту інші точки консолідації, не пов'язані з політикою та виборами. Ми говоримо про соціальну відповідальність, моральні орієнтири у веденні бізнесу та концентруємось на відповідях на суспільно важливі виклики, такі як економічна безпека країни, підтримка провідних університетів, розвиток середнього та малого бізнесу, поліпшення інвестиційного клімату.

Чи намагався хтось з політиків стати співінвестором?

О.Ч.: Поки ні. Ми публічно проголосили, що БІЗНЕС 100 — це проект підприємців для розвитку бізнесу в країні. Для входження до пулу співінвесторів потрібно отримати рекомендації від існуючих учасників. Тут мало бажання стати інвестором, треба розділяти цінності, ініціювати проекти. Така модель не приваблює політиків.

А все ж, якщо стануть і спробують використовувати проект у своїх інтересах, наприклад, під вибори?

В.Ч.: Інші учасники цього не допустять. Про це ми домовилися "на березі". Подібних спроб не було, що, до речі, багато про що говорить. Ми і надалі будемо дуже уважно вивчати бізнеси, які хочуть приєднатися до платформи. Наша система відкрита, вона жива і ціннісна. Всередині бізнес-спільноти всі один одного знають.

Від президента не приходили?

В.Ч.: Ні.

Чому БІЗНЕС 100? Вам подобаються нулі й одиниці?

О.Ч.: Ми не приховуємо, що під час пошуку самої моделі та підходів нас дуже надихнув проект URBAN SPACE 100 Юрія Филюка з Івано-Франківська. На нашу думку, це критичне число учасників, яке дозволяє платформі стати самодостатнім живим суб'єктом, коли навіть окремі учасники не зможуть порушити життєздатність системи. А це означає, що через сам факт існування платформи ми з вами гарантовано матимемо сотні проектів, що розвивають та просувають Україну!

До речі, хто вони, ваші співінвестори? Назвіть кілька імен.

В.Ч.: Наразі у проект вже увійшли 55 бізнесменів з усієї України. Всі вони представляють різні галузі та бізнеси різного масштабу, проте об’єднані спільними цінностями. Повний перелік наших співінвесторів знаходиться у відкритому доступі. Можна легко дізнатися, хто вони та які бізнеси представляють.

Чи є "чорний список" бізнесменів, які ніколи і за жодних обставин не зможуть стати співінвесторами БІЗНЕС 100?

О.Ч.: Ми не складаємо такий список. Але ми керуємося критеріями такими відбору, як рекомендації учасників, відкритість бізнесу, репутація на ринку. Для затвердження кандидатури потрібне рішення кворуму співінвесторів. Тому ми впевнені, що бізнес, який за жодних обставин не має стати учасником БІЗНЕС 100, їм не стане.

Чи впевнені ви, що серед 100 найбільших бізнесменів країни, існуючих і перспективних співінвесторів, не знайдуться повні антиподи або навіть вороги? Якщо так, що будете робити?

О.Ч.: По-перше, ми об’єднуємо підприємців не за розміром бізнесу, а за спільним баченням та прагненням. Серед співінвесторів БІЗНЕС 100 є й середній бізнес.

По-друге, такі протиріччя нівелюються масштабом завдання платформи. Можна бути конкурентами, навіть ворогами, але є виклики, навколо яких бізнесмени гуртуються.

Ми даємо їм саме такі точки докладання зусиль, де потрібно концентруватися не на конфронтації, а на прагненні вирішити проблему.

"Больових точок" у бізнес-середовищі, особливо в сегменті малого й середнього бізнесу, більш ніж достатньо. І навіть "затяті вороги" можуть знайти в рамках платформи проекти, де вони не перетинаються за діяльністю. А спільна справа від цього лише виграє.

Володимире, ви сказали про майданчик для взаємодії бізнесу, спільний захист від свавілля силових структур, протидію рейдерству. Чи є в журналу БІЗНЕС або, скажімо, у проекту БІЗНЕС 100 реальні важелі, щоб допомогти співінвестору в критичній ситуації? Чи були вже подібні історії та чим ви реально допомогли?

В.Ч.: У нас є реальний досвід публічного захисту учасників БІЗНЕС 100 і компаній наших передплатників від свавілля чиновників, силовиків і рейдерів.

Ми формуємо "Центр ділових журналістських розслідувань". Його очолює головний редактор журналу БІЗНЕС Володимир Полевий, який має 16-річний досвід роботи в спецслужбах країни. Власне функцію БІЗНЕС-ЗАХИСТ додано в нас до одного з пакетів передплати на журнал. Жодне традиційне медіа такого не пропонує — це є наша ключова відмінність.

Тобто малий чи середній підприємець має змогу отримати захист власного бізнесу за допомогою журналу, який він передплатив. Найближчими роками ми плануємо створити по всій країні кореспондентську мережу журналістів-розслідувачів з центром координації у редакції журналу БІЗНЕС.

З чого все починалося?

В.Ч.: Ідея перетворити класичне ЗМІ на засіб масової взаємодії бізнесу для зміни бізнес-клімату з'явилася восени 2014 року, щоб відкрити "другий фронт" захисту країни діловим співтовариством.

Сам процес почався у вересні 2017 року, коли я викупив журнал БІЗНЕС. Фактично першими співінвесторами і співавторами проекту БІЗНЕС 100, як колективного ділового медіа, по праву можна вважати Віталія Антонова (OKKO GROUP), Олену Кошарну (Horizon Capital) і нас з Олексієм Чуєвим.

Віталій Антонов побачив можливість створити колективне незалежне медіа, яке за його словами "дасть в першу чергу велику довіру, рівні правила гри, незалежний комплаєнс у спілкуванні з інвесторами".

Олена Кошарна, співзасновник Horizon Capital, прийнявши рішення про входження до БІЗНЕС 100, сказала, що "коли представники вітчизняного бізнесу на рівних правах входять у суспільний проект та вкладають однакову суму грошей, разом вони мають шанс створити прозору відкриту платформу".

Що вами рухає? Всі впевнені, що медіа — це не бізнес. Що надихає?

В.Ч.: По-перше – впливове колективне ділове медіа, яке читає і передплачує ділова спільнота країни – це реальний прибутковий бізнес.

І по-друге — наша країна має найбільший потенціал для зростання економіки впродовж найближчих десятиліть. Варто лишень "білому" бізнесу навчитися взаємодіяти, і капіталізація активів зросте в кілька разів.

Це моя чисто батьківська мрія — щоб мої діти могли самореалізуватися в Україні та були щасливі саме тут. Але я не хочу про це просто розмовляти. Тому роблю те, що вмію робити, і постійно вчуся новому. На цьому шляху я зустрічаю дивних людей, які мріють про те саме, але мають компетенції у різних напрямках у 100 разів більше за мене. Саме такі люди вже приєдналися до проекту.

Ми неухильно рухаємося до мети і залучили вже більше половини співінвесторів. Ми відкриті до співпраці та з радістю чекаємо на підприємців, орієнтованих на цінності чесного і прозорого бізнесу.