Бджоли не сплять. Як черкаський мед завойовує світ

Бджоли не сплять. Як черкаський мед завойовує світ

Група бізнесменів за 10 млн євро збудувала підприємство, яке може виробляти 16 тис тонн меду на рік. Український продукт уже спробували у 15 країнах, серед яких — США, Канада, Данія, Італія, Німеччина.
Вівторок, 20 листопада 2018, 13:30 -

Пасіка з тисячею вуликів навіть восени, коли бджоли не настільки активні, як навесні чи влітку, може добряче полоскотати нерви міського жителя.

Робочий сезон для бджіл закінчився, вони готуються зимувати. Узимку бджіл підгодовують медом, а вулики накривають пуховою подушкою для збереження мікроклімату.

"Бджоли взимку не сплять. Вони просто стають неактивними", — розповідає ЕП пасічник Олексій Зубко, який опікується промисловою пасікою компанії Beehive. На пасіці він щодня, за будь-якої погоди.

ФОТО 1
 

Сезон 2018 року видався невдалим для пасічників та переробників меду. Весна була холодна та дощова, що зумовило малу кількість акацієвого меду.

Є й нормативні проблеми. За кордоном за запилення полів фермер платить пасічнику, оскільки урожайність більшості культур після цього зростає на 30%. В Україні стосунки бджолярів та фермерів поки не врегульовані.

Останні часто використовують хімічні засоби захисту рослин сумнівної якості. Велика концентрація таких речовин у вулику спричиняє загибель бджіл.

 
 

У 2018 році медіа часто писали про масову загибель бджолосімей, проте жодної статистики щодо цього в Україні нема. Коли відбувається мор, мало хто з господарів про це повідомляє — бджолярі не вірять, що можуть отримати допомогу.

 
 

Завод Beehive з переробки меду в селі Чернявка Черкаської області, на який завітала ЕП, схожий на космічний корабель. Бізнесмени на чолі з Ігорем Ліскі інвестували у підприємство 10 млн євро. Воно може виробляти 16 тис. тонн готової продукції на рік. Експортують мед у 15 країн, серед яких — США, Канада, Данія, Італія, Німеччина.

 

"Медовий завод був цікавий для інвестицій. Крім фінансової складової, він може стати першим міжнародним брендом України. Медова галузь розвивалася в Україні упродовж століть, а сучасні технології та досвід науковців дадуть їй потужний поштовх до вдосконалення", — пояснює Ліскі.

Мед на завод привозять цілий рік. Зазвичай перший мед нового сезону надходить у червні.

"Згідно з процедурою заготівлі, мед потрібно викачувати тоді, коли він зрілий, щоб показники вологості не були зависокими", — пояснює технічний директор компанії Beehive Євген Харченко. На заводі можна зберігати понад тисячу тонн сировини, тому взимку він теж працює.

ФОТО 3

Beehive має п'ять заготівельних пунктів, які дозволяють працювати з пасічниками у дванадцятьох областях України. "Ми співпрацюємо з понад п'ятьма тисячами пасічників. Загальна кількість змінюється, адже іноді бджолярі об'єднуються в кооперативи", — додає технічний директор заводу.

За його словами, якість зібраної продукції перевіряють тричі у найсучаснішій в країні лабораторії. Це унікальне приміщення, схоже на дослідницький центр. Тут мед аналізують на наявність антибіотиків, визначають його кислотність.

ФОТО 4

Лаборант під мікроскопом за кількістю пилку та його розмірами може визначити, який це мед — акацієвий чи квітковий, монофлорний чи поліфлорний.

 
 

Крім того, Beehive має спеціальний пристрій — хроматограф. Він аналізує мед на 74 види антибіотиків в дуже низьких концентраціях — один мікрограм на кілограм меду. Цю машину обманути не можна.

Зразок для аналізу фахівці компанії беруть на пасіці, в зоні приймання меду на заводі та перед відправленням партії експортеру.

ФОТО 6

"Той, хто не погоджується на контроль якості меду, просто його не привозить. Наші правила роботи та відповідальність перед клієнтами не дозволяють іти на поступки пасічникам, які неправильно доглядають за бджолами або ж навмисно нехтують безпекою споживачів", — пояснює технічний директор Beehive.

У пункті приймання кожну бочку з медом стікерують та сканують. Працівники заводу відбирають медові проби для лабораторії. За штрих-кодом на бочці можна простежити шлях меду від пасічника до кінцевого споживача. Потім бочка заїжджає у першу мийку, де з неї змивають пил.

"Один вулик дає 60-80 кг меду на рік. У бочці — 300 кг", — розповідає Харченко.

ФОТО 7
 

Після позитивних висновків лабораторії мед беруть в роботу. За добу Beehive може виготовити 40 тонн продукції. "У кожного меду свої показники, кожна бджола дає свій мед. Ми формуємо купажі. Беремо мед одних показників з одним рівнем кислотності, щоб зробити однорідну партію", — зазначає технічний директор.

Перед початком гомогенізації (змішування) бочки з медом повторно миють, оглядають їх на відсутність пошкоджень. Далі мед потрапляє в камеру розкристалізації. Щоб надати меду текучості і не вбити його корисні властивості, його можна нагрівати до 40-45 градусів.

 

"Коли мед приходить від пасічника, то в рідкому стані може бути лише акацієвий, іноді гречаний. Кристалізація — нормальний процес для меду", — каже Харченко.

У камері розкристалізації твердопаливний котел нагріває воду, яка, своєю чергою, нагріває мед у спеціальних ваннах. Усього їх на заводі чотири. Коли мед стає рідким, він через насоси подається на фільтр. Пропускна здатність фільтрів — 1 тис мікрон. На цьому етапі відфільтровують бджолині лапки, крила.

 

Після фільтру мед потрапляє в гомогенізатор. Це велика бочка з трьома шнековими мішалками. Тут меду надають однорідності, бо це партії від різних пасічників з різних місць. Мед гомогенізується чотири години і довше.

Потім продукт розливають у бочки або в скляні банки. Мед, що наливають у банки, проходить глибшу фільтрацію. Тут відбувається деаерація — вилучення повітря. "Споживачі надають перевагу рідкому меду. Щоб довше зберегти його у такому стані, ми додатково його фільтруємо", — пояснює технічний директор Beehive.

 

Перед розливом банки обдувають зсередини. Лінія дозволяє одночасно наливати мед у шість банок. Далі маркер наносить на банку дату і клеїть етикетку.

Україна конкурує за ціною на мед з Аргентиною, Китаєм та Індією. Попри гарну якість українського меду, ринок доводиться завойовувати. "Завдання експортувати готову продукцію українського походження — не з легких. Ми продовжуємо розвивати різні напрямки продажів, та це займе не один рік", — пояснює Ліскі.

Зараз загальний обсяг продажів Beehive на національному ринку не перевищує 5%. Більшу частину продукції компанія експортує.

ФОТО 11

Матеріал написано за ініціативи редакції. Усі витрати на створення фоторепортажу в усіх без винятків випадках здійснюються лише за рахунок редакції. Якщо у вас є цікаві ідеї для фоторепортажів, які стосуються успішних підприємств та кейсів, надсилайте свої пропозиції на поштову скриньку "Економічної правди": econompravda@gmail.com

Фото Дмитра Ларіна


powered by lun.ua