Поговорили. Порошенко розповів бізнесу, чого чекати з 2019 року

Поговорили. Порошенко розповів бізнесу, чого чекати з 2019 року

Четвер, 1 листопада 2018, 11:01 -
Фото president.gov.ua
У підвищенні тарифів винен не Гройсман, від податку на виведений капітал ніхто не відмовляється, а сферу залізничних перевезень регулюватиме новий закон. Про це говорив президент під час зустрічі з бізнесом.

Під час свого двогодинного виступу президент Петро Порошенко жартував, переадресовував питання відповідальним виконавцям та демонстративно ставив давно очікувані автографи під законами про формування наглядових рад у державних банках та про відновлення кредитування.

З риторики глави держави було зрозуміло: масштабних змін та активних реформ у 2019 році очікувати не варто. Основний виклик — вибори.

Тарифи, трамваї та Гройсман, який не прийшов

Разом з Порошенком на зустріч приїхав новий заступник глави Адміністрації президента Сергій Марченко. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман, як говорили у кулуарах, в останній момент скасував свій приїзд на захід. З ключових чиновників не було й міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Зате були генпрокурор Юрій Луценко, голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, в. о. міністра фінансів Оксана Маркарова, міністр інфраструктури Володимир Омелян та голова НБУ Яків Смолій.

Порошенко всіляко демонстрував політичну прихильність і до Маркарової, і до Южаніної. Напруги, яка була у Порошенка та Южаніної з колишнім міністром фінансів Олександром Данилюком, не відчувалося.

Тема, яку ні з економічної, ні з політичної точок зору не можна було оминути, — підвищення тарифів. Порошенко несподівано вирішив відвести удар від Гройсмана і переадресував питання своїм політичним опонентам.

Зобов'язання зрівняти внутрішні і зовнішні ціни на газ Україна взяла на себе ще тоді, коли Гройсман був міським головою Вінниці і займався трамваями та ЖЕКами, але точно не газом, заявив Порошенко.

"Відповідний меморандум з Міжнародним валютним фондом був підписаний 31 жовтня, тільки 2008 року. Рівно десять років тому. День у день. МВФ очолював тоді Домінік Стросс-Кан, а хто на той час був прем'єр-міністром, я називати не буду. Французькою це звучить як "шерше ля фам", — додав президент.

Прем'єром тоді була Юлія Тимошенко. Щоправда, за останні десять років не лише вона на посаді прем'єра обіцяла і не виконала вимогу кредитора щодо встановлення ринкової ціни на блакитне паливо.

Податок на виведений капітал: в очікуванні моделі

"Я не збираюся відмовлятися від введення податку на виведений капітал", — заявив Порошенко. Його публічна твердість пояснюється політичною причиною: саме президент вніс законопроект про ПнВК у парламент.

Ухвалити президентський акт не вдалося через відсутність одностайної позиції бізнесу та неприйняття ідеї МВФ та Світовим банком. Президент певною мірою став її заручником: і відмовитися незручно, і ухвалити неможливо.

Читайте також
Бюджет без гарантій. Що Верховна Рада ухвалила в першому читанні
(Не) Домовились: чи може Україна ще розраховувати на гроші МВФ
Бюджетні ігри з електоратом: чи переживе економіка вибори 2019 року

Уряд зацікавлений якнайшвидше отримати держбюджет на 2019 рік, бо від цього залежить отримання траншу МВФ у грудні 2018 року.

За попередніми планами, Верховна Рада може розглянути проект бюджету в кінці листопада.

Чи встигне парламент вийти на оптимальну модель запровадження ПнВК — ухвалити закон і на його основі розрахувати бюджет, — питання відкрите.

Ситуацію ускладнює відсутність єдиної позиції у трикутнику "бізнес — парламент — Мінфін" щодо моделі запровадження цього податку.

Як відомо, Мінфін пропонує встановити ПнВК для компаній з оборотом до 200 млн грн. Це дозволить охопити податком 95-97% бізнесу. Виконавчий директор СУП Катерина Глазкова озвучила іншу ідею: сплачувати його авансом.

Ідея полягає в тому, щоб "включити до перехідних положень законопроекту про ПнВК умову про обов'язок платників податку на виведений капітал здійснювати авансовий платіж у розмірі 50% від суми податкових зобов'язань з податку на прибуток, задекларованого за результатами 2018 року".

За її словами, такий підхід забезпечить 45 млрд грн гарантованих надходжень в бюджет. Варіант Мінфіну, на її думку, може зберегти можливості для оптимізації податкових зобов'язань та матиме мінімальні інвестиційні стимули.

Авансова сплата податку на прибуток — практика, від якої Україна тривалий час відходила. Вона дозволяла податківцям тиснути на бізнес. У 2016 році Верховна Рада скасувала щомісячні авансові платежі з податку на прибуток. Зараз такий авансовий внесок сплачується при виплаті дивідендів.

Нарікання на УЗ

"Укрзалізниця" погано обслуговує експортні потреби бізнесу, елеваторів для транспортування зерна не вистачає, а гроші, призначені на ремонт локомотивів, йдуть у невідомому напрямку, скаржилися Порошенку підприємці.

"Ми налаштовані на те, щоб запровадити в Україні приватну залізничну тягу. Це можливо, пане президенте?" — запитала гаранта виконавчий директор ЄБА Анна Дерев'янко. Від прямої відповіді президент ухилився.

"Якщо ви мене запитаєте, чи є у мене політична воля підвищувати тарифи на пасажирські перевезення, то ні — її немає. Якщо говорити про політичну волю щодо комплексного вирішення проблеми експортних перевезень, то так, вона є", — відповів Порошенко і доручив протягом місяця розробити законопроект щодо можливих способів залучення у сегмент приватного капіталу.

В. о. голови правління "Укрзалізниці"Євген Кравцов додав: "УЗ має мінус за пасажирськими перевезеннями близько 15 млрд грн. Якщо  вилучити з УЗ прибутковий блок товарних перевезень, то фактично ми поховаємо "Укрзалізницю". Структура тарифу занадто не збалансована".

Ще одна проблема — нестача дозволів для виконання міжнародних перевезень до Польщі, Австрії та Німеччини, нерівномірний розподіл зернових елеваторів та застарілі локомотиви, яких не вистачає для експорту.

"У випадку з дозволами та Польщею — це політичне питання. Польща обіцяла нам збільшити квоту до 300 тис дозволів, але у жовтні 2018 року в односторонньому порядку повідомила нам, що квоти будуть майже в два рази менші", — сказав міністр інфраструктури Володимир Омелян.

Перспективи фіскалізації

Важливий блок питань, які хвилювали бізнес, — тотальна фіскалізація та перспективи появи cаshless-економіки. Підприємці говорили про необхідність скасування застарілих законодавчих актів, які регулюють правила обігу готівки, та про подальшу імплементацію системи E-Receipt.

"Для цього потрібно повністю вичистити законодавство і зробити це через ухвалення закону, а не через розпорядження та точкові постанови. Швидко напрацьовуємо проект закону і подаємо в зал", — сказала Южаніна.

За її словами, певну групу "спрощенців", приміром, селян, що вирощують та продають свою продукцію з доходом до 100 тис грн, можна залишити без фіскалізації. "Не всі можуть скористатися гаджетами. Найменших потрібно забезпечити доступними РРО", — резюмувала Южаніна.


powered by lun.ua