Бюджет без гарантій. Що Верховна Рада ухвалила в першому читанні

Бюджет без гарантій. Що Верховна Рада ухвалила в першому читанні

П'ятниця, 19 жовтня 2018, 09:15 -
persona.top
Підготовка бюджету на рік подвійних виборів відбувається без вирішення питання про перегляд ціни на газ, без розуміння перспектив співпраці з МВФ та з низкою спірних питань, які можуть стати предметом торгу з депутатами.

Верховна Рада прийняла проект бюджету на 2019 рік у першому читанні.

За місяць перебування проекту кошторису в парламенті депутати згенерували до нього 2 171 поправку, на яку потрібно додатково 2,2 трлн грн. Щоправда, більшість з них не була ухвалена.

Збалансований бюджет — це запорука подальшої співпраці України з МВФ. У Мінфіні запевняють, що документ, поданий у Верховну Раду, цій вимозі відповідає.

У першому читанні проект бюджету не зазнав суттєвих змін — урядовцям вдалося утримати свої позиції. Однак вже зараз зрозуміло, що компроміси доведеться шукати. Уже помітні лінії дискусій та змін, які чекають проект бюджету при підготовці до другого читання.

ЕП проаналізувала, які питання можуть стати предметом конфліктів при розгляді кошторису країни під час другого читання.

Про доходи

Податок на виведений капітал. Мінфін розрахував бюджет без податку на виведений капітал, оскільки його запровадження передбачає суттєві бюджетні втрати і суперечить позиції МВФ та Світового банку.

Проте переговори про можливий формат запровадження ПнВК тривають. Зараз Мінфін та МВФ обговорюють варіант розширення бази оподаткування. Це ЕП підтвердили голова податкового комітету Верховної Ради Ніна Южаніна та заступник міністра фінансів Сергій Верланов.

"Зараз 277 тис підприємств мають оборот до 20 млн грн. Увівши податок на виведений капітал для підприємств з оборотом до 200 млн грн, ми покриваємо малий та середній бізнес. Для великих залишаємо звичайний податок на прибуток", розповів ЕП Верланов.

Заковика може виникнути при запровадженні цієї моделі для великих підприємств. Вони структуровані через іноземні холдинги, тобто працюють за угодами про уникнення подвійного оподаткування, а отже, платять занижену ставку дивідендів на рівні 5%. Навряд чи їм сподобається ідея перейти на податок з прибуткку за ставкою 15%.

"МВФ не вперше перевіряє ці розрахунки. Сьогодні Сергій Верланов і Оксана Маркарова пішли далі. В чому ідея? Якщо встановити обмеження за оборотом до 200 млн грн, ПнВК стосуватиметься 95% компаній", пояснює Южаніна.

За її словами, такий підхід дозволить уникнути фіскальних втрат. Головне, за словами Южаніної, щоб модель з ПнВК підтримував бізнес і вона забезпечила очікувані результати стимулювання підприємств, нівелювала практику ухилення від сплати податків.

Читайте також
(Не) Домовились: чи може Україна ще розраховувати на гроші МВФ
Сату Кахконен: За такого росту ВВП Україні знадобиться 100 років, щоб наздогнати Польщу

За її словами, її персональний голос за балансові зміни до Податкового кодексу у тому числі залежатиме від того, чи буде готовий уряд змінити проект бюджету-2019 між першим і другим читаннями з урахуванням запровадження ПнВК.

Можливий варіант, за якого депутати не проголосують за бюджет, якщо не буде ухвалений закон про ПнВК.

"Якщо Верховна Рада ухвалить законопроект про введення податку на виведений капітал, а президент його підпише, ми будемо зобов'язані перерахувати бюджет", наголошує Верланов.

Акцизи. Цього разу зміни до Податкового кодексу у балансовому законопроекті мінімальні на рівні індексації на інфляцію на 9% та 10,3% (індекс споживчих цін та цін виробників відповідно).

Представники галузей і депутати виступили проти або з критикою закладеної Мінфіном індексації акцизів на алкоголь, тютюн та радіочастотний ресурс. Аргумент такий: індексація необгрунтована і не принесе очікуваних фіскальних надходжень.

"Індустрія мобільного зв’язку проти індексації ставок на використання радіочастотного ресурсу. У 2018 році на аукціонах 4G держава отримала близько 8 млрд грн за продаж ліцензій, що на 1,5 млрд грн більше плану.

Зараз галузь працює над реорганізацією діапазону 900 МГц, щоб забезпечити зв'язок абонентам у сільській місцевості і покрити зв'язком 3G/4G автомобільні та залізничні шляхи. Держава отримає завдяки цьому значно більше, ніж завдяки індексації ставок", заявив ЕП директор з регуляторного забезпечення "Київстару" Олександр Когут.

"За 2013-2017 роки виробництво пива скоротилося на 34%, тоді як ставка акцизного збору зросла на 220%. 2018 рік, у який акцизи не були підвищені, — єдиний рік, коли виробництво не впало", —  наголосив в. о. генерального директора компанії "САН ІнБев Україна" Денис Хренов.

За його словами, збереження ставки акцизу на пиво на поточному рівні дозволить наростити виробництво на 2,1% та збільшити надходження від пивоваріння на 4%, тоді як підвищення ставки з 2,78 грн/л акцизу до 3,03 грн/л призведе до скорочення і виробництва, і податкових надходжень.

За словами директора з корпоративних зв'язків компанії "Філіп Морріс Україна" Наталії Бондаренко, у тютюновому сегменті ситуація така.

"Якщо порівняти надходження від акцизного податку за січень-вересень 2017 року та 2018 року, то вони залишаються на тому ж рівні 28,7 млрд грн. При цьому виробництво тютюнових виробів впало на 20%, а рівень нелегальної торгівлі зріс з 1,1% до 3,5%. Ми проти додаткової індексації на 9%".

Податковий кодекс передбачає щорічне підвищення акцизів на тютюнові вироби на 20%, тоді як Мінфін пропонує підвищити ставки на 29%, тобто накласти індексацію на заплановане кодексом підвищення.

Кошти від Нацбанку. Депутати пропонують збільшити суму відрахувань від Національного банку на 2,5 млрд грн.

Проблема в тому, що подана Мінфіном цифра очікуваних доходів від НБУ на рівні 45,6 млрд грн уже на 10,7 млрд грн більша від тієї, яку давав НБУ.

Додаткове її збільшення це посилення ризиків для бюджету-2019, адже Нацбанк переказує стільки, скільки підтвердить аудит за результатами року.

Нереалістичні доходи. Рахункова палата розкритикувала підхід до формування доходів бюджету. Зокрема, у контрольному відомстві показники зростання ВВП вважають завищеними, а інфляцію — заниженою.

Палата пропонує збільшити надходження податку на прибуток підприємств на 13,2 млрд грн, від акцизів з імпорту на 4,4 млрд грн. Надходження від орендної плати та митних платежів також слід скоригувати, вважають аудитори.

Про видатки

Правки до бюджету опрацьовував бюджетний комітет. Його завдання  розділити їх на три групи: враховані, відхилені, віднесені у доручення уряду. Останніми депутати доручають уряду визначитися, чи можливо врахувати певні зміни.

Основні дискусії точаться щодо таких статей видатків.

Субвенція на соціально-економічний розвиток. У проекту бюджету-2019 є одна важлива особливість: Мінфін наступив на болючий мозоль депутатів і взагалі не заклав у кошторис кошти на субвенцію на соціально-економічний розвиток регіонів.

Для депутатів ця субвенція політично важлива, оскільки дозволяє фінансувати проекти розвитку на їхніх виборчих округах. В результаті депутати подали до першого читання понад сотню поправок щодо того, якою повинна бути субвенція. Пропонований обсяг субвенції коливається залежно від переліку інвестпроектів: від 2 млрд грн до 10 млрд грн.

Як уточнила у розмові з ЕП в. о. голови Мінфіну Оксана Маркарова, можливий вихід із ситуації спрямування 50% коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) на субвенцію. Розмір ДФРР 1% доходів загального фонду держбюджету, на 2019 рік це 9 млрд грн, отже, субвенція може становити орієнтовно 4,5 млрд грн.

Депутати пропонують і додаткову опцію: направити на субвенцію на соціально-економічний розвиток та ДФРР по одному мільярду гривень коштів нерозподіленого спецконфікату коштів, отриманих злочинним корупційним шляхом.

За даними Рахункової палати, у 2017 році Мінфін не розподілив спецконфіскату на 268,8 млн дол або 7 544,7 млн грн.

Підтримка аграріїв. Чимало депутатських поправок стосувалося зміни підходів до підтримки аграріїв. Більшість з них комітет відхилив, доручивши Мінфіну передбачити нову програму підтримки сімейних фермерських господарств.

Депутати підтримали ідею збільшити видатки на здешевлення кредитів для аграріїв на 818 млн грн шляхом урізання видатків на підтримку сільгоспвиробників.

"Середній рівень освоєння аграрних дотацій 24%. Так, на програму компенсації витрат на придбання техніки закладено 945 млн грн, використано близько 400 млн грн. Про що це говорить? Про те, що цими програмами мало хто скористався. Механізм розподілу коштів на підтримку аграріїв непрозорий", наголосила в розмові з ЕП народний депутат Тетяна Острікова.

За її словами, є ймовірність, що ця низька вибірка різко підвищиться у бюджетну ніч напередодні розгляду бюджету в цілому.

"За нашими розрахунками, якщо встановити загальну суму компенсації за кредитами в одні руки на рівні 10 млн грн, то на програму звернуть увагу підприємства з кредитами на рівні 100 млн грн, тобто вона стане більш привабливою для бізнесу", пояснює Острікова.

Політично мотивовані винятки. Депутати пропонують внести низку змін, які розширять їхні можливості щодо впливу на розподіл ресурсу на регіональний розвиток та ремонт доріг.

Йдеться про те, щоб надати депутатам право подавати до Мінрегіону перелік інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, які можуть фінансуватися коштом Державного фонду регіонального розвитку, та погоджувати з бюджетним комітетом перелік доріг, які ремонтуватимуться завдяки відповідній субвенції з держбюджету.

Члени бюджетного комітету ініціюють свою участь в розподілі коштів за двома аграрними програмами: фінансової підтримки фермерських господарств та держпідтримки тваринництва. Відповідна поправка передбачає, що депутати бюджетного комітету повинні становити не менше 50% складу відповідної комісії.

Розширення соціальних видатків. Кабмін повинен розглянути можливість підвищення прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати та інших соціальних стандартів. Їх підвищення без відповідних можливостей бюджету це один з головних ризиків бюджету-2019.

Що далі

Підготовка бюджету на рік подвійних виборів відбувається без вирішення питання про перегляд ціни на газ, без розуміння перспектив співпраці з МВФ та перспектив отримання фінансування від ЄС та Світового банку.

Тобто Мінфін розробляє бюджет без гарантій, що у 2019 році він матиме ресурс на покриття дефіциту і на виплати за боргами.

Дискусії, які почалися в парламенті, та відсутність конкретики щодо податку на виведений капітал створюють напругу в переговорах з кредиторами та посилюють фіскальні ризики на 2019 рік.


powered by lun.ua