Електрика з поля і лісу. Як зробити біоенергетику вигідним бізнесом

Електрика з поля і лісу. Як зробити біоенергетику вигідним бізнесом

Середа, 22 серпня 2018, 08:45 -
www.ordissinaute.fr
Сектор біоенергетики потребує законодавчих змін і може створити додаткові можливості для сотень бізнесів, громад та мільйонів споживачів України.

Сектор відновлюваної енергетики очікує суттєвих змін, пов'язаних з імовірним запровадження аукціонів для сонячних, понад 10 МВт, та вітрових, понад 20 МВт, станцій з 2020 року. Однак ці зміни не стосуються сектору виробництва електроенергії з біомаси та біогазу, який теж потребує законодавчих змін.

Встановлена потужність об'єктів з виробництва електроенергії з біомаси та біогазу в Україні найменша порівняно з іншими об'єктами сектору: біомаса — 43,8 МВт, біогаз — 40,6 МВт, тоді як СЕС — 841,4 МВт, ВЕС — 512,2 МВт.

Європейські здобутки проти українських реалій

За рівнем виробництва електроенергії з біомаси та біогазу Україна суттєво відстає від країн Євросоюзу. В Україні у 2016 році цей показник становив 1,2%, тоді як частка ВЕС — 8,8%, СЕС — 4,5% від всієї електроенергії з відновлюваних джерел.

У ЄС ситуація інша. Зокрема, у 2015 році у структурі виробництва електроенергії з ВДЕ частка струму з біомаси становила 17,9%, ВЕС — 30,3%, СЕС — 10,8%.

Україна за часткою електроенергії з біомаси та біогазу в структурі виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії відстає від середнього показника ЄС у 14,9 разу, за часткою ВЕС — у 4,5 разу, СЕС — у 6,5 разу.

Співвідношення виробництва електроенергії з різних видів ВДЕ у ЄС та Україні

Види ВДЕ

ЄС, 2015 рік

Україна, 2016 рік

ВЕС

біомаса, біогаз[АЗ1]

1,7

7,3

СЕС

біомаса, біогаз

0,6

3,8

Не лише сонце

Установки з виробництва електроенергії з біомаси та біогазу важливі, бо це не лише бізнес, але й енергетична незалежність країни. Паливо для таких станцій росте на українських полях та в лісах. Розвиваючи цю галузь енергетики, країна може створити додаткові точки зростання для аграрної та лісової галузей.

Особливість таких станцій — передбачувана генерація порівняно із сонячними і вітровими електростанціями. Біомасові станції можуть балансувати енергосистему і бути природними партнерами СЕС та ВЕС. Це дозволяє зробити вплив ВДЕ на мережу більш передбачуваним та отримати додаткові балансуючі потужності.

Ще одна перевага електростанцій на біомасі та біогазі — додаткове джерело надходжень для місцевих бюджетів та нові робочі місця. Крім того, реалізація таких проектів дасть поштовх розвитку банківського кредитування.

Причини відставання

Інституційне, законодавче та регуляторне середовище в Україні створює відчутні перешкоди для виробництва електроенергії з біомаси. Передусім — через нижчий рівень "зеленого" тарифу для електроенергії з біогазу і біомаси порівняно з більшістю країн ЄС. Україна на 13 місці серед 15 країн ЄС, що використовують "зелений" тариф як засіб стимулювання виробництва електроенергії з біомаси.

Ще один фактор — державна політика не розрізняє малих і великих гравців: усі об'єкти отримують однаковий "зелений" тариф. Проте менш потужні установки мають вищі питомі капітальні витрати, а отже, потребують вищого тарифу.

Майже в усіх країнах ЄС цей фактор врахований: тариф залежить від потужності об'єктів із зростанням в бік малих потужностей. Це дозволяє створювати більше локальної генерації і залучати в енергетику малий і середній бізнес.

Інший негативний фактор — пониження рівня "зеленого" тарифу для біомаси на 10% у 2020 році і ще на 10% — у 2025 році. Це призведе до збільшення строків окупності проектів, оскільки інвестиції у виробництво струму з цих джерел майже не зменшуються, а вартість сировини та праці постійно зростає. Таким чином, будівництво біомасових та біогазових станцій після 2020 року може припинитися.

Зрештою, не варто випускати з поля зору малий термін дії гарантованого "зеленого" тарифу. Він діятиме в Україні лише до 2030 року, і цього вже недостатньо для повернення інвесторам вкладених коштів.

Середній строк реалізації проектів з виробництва електроенергії з біомаси та біогазу становить три роки. Отже, для об'єктів, які будуть введені в експлуатацію після 2020 року, "зелений" тариф діятиме менше десяти років.

Інвестори не приховують: якщо галузеве законодавство не зміниться, вони добудують проекти, що можуть бути запущені до 1 січня 2020 року. Після цього вони зупинять інвестування сектора, оскільки не бачать у цьому економічного сенсу. Це поганий сигнал, який змушує терміново виправляти ситуацію.

Що необхідно змінити

На думку авторів статті, потрібно зробити кілька простих кроків.

Перший — ввести різні рівні "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з біомаси, залежно від потужності об'єктів. Чинного рівня тарифу, 0,1239 євро за кВт-год, "вистачає" тільки для великих, понад 5 МВт, установок на біомасі. Для установок меншої потужності потрібні більш високі "зелені" тарифи.

Другий — підвищити тариф для електроенергії, виробленої з аграрної біомаси, в тому числі із збереженням залежності рівня тарифу від потужності об'єктів. Такий досвід є у країнах ЄС. Наприклад, у Швейцарії за використання аграрної біомаси надається бонус до базового тарифу: від 0,042 до 0,168 євро за кВт-год.

Третій — підвищити тариф для електроенергії, виробленої з біомаси на теплоелектроцентралях — ТЕЦ. Зараз інвестори переважно будуть електростанції на біомасі в режимі ТЕС, тобто в "чистому полі", без продажу тепла споживачам При цьому понад 70% енергії палива скидається у вигляді тепла в атмосферу.

Інвестори пояснюють небажання будувати ТЕЦ підвищеною вартістю землі в містах, додатковими витратами на підключення до теплових мереж, підвищеними інвестиційними видатками, зменшенням електричного ККД в разі когенерації.

Стимулювання будівництва ТЕЦ виправить ситуацію і сприятиме зростанню інвестицій у ТЕЦ на біомасі. Це спричинить значне, на 30-40%, підвищення ефективності використання біопалива порівняно з його використанням на ТЕС.

При цьому умовою надання "зеленого" тарифу (ЗТ) на електроенергію, вироблену на ТЕЦ, може стати постачання споживачам певного відсотка виробленого тепла.

Встановлена потужність

"Зелений" тариф для електроенергії із соломи, стебел кукурудзи та соняшника, енергетичних культур

"Зелений" тариф для електроенергії з інших видів біомаси

В режимі ТЕС

В режимі ТЕЦ

В режимі ТЕС

В режимі ТЕЦ

Коефіцієнт ЗТ

ЗТ, євро/

кВт-год

Коефіцієнт ЗТ

ЗТ, євро/

кВт-год

Коефіцієнт ЗТ

ЗТ, євро/

кВт-год

Коефіцієнт ЗТ

ЗТ, євро/

кВт-год

До 1 МВт

3,16

0,17

3,53

0,19

2,79

0,1500

3,16

0,17

1-5 МВт

2,98

0,16

3,35

0,18

2,60

0,1400

2,98

0,16

Понад 5 МВт

2,79

0,15

3,16

0,17

2,30

0,1239

2,79

0,15

Четвертий — ввести різні рівні "зеленого" тарифу для електроенергії з біогазу та біометану залежно від потужності об'єктів.

Біометан — це біогаз, що за своїми фізико-технічними характеристиками відповідає стандартам на природний газ для подачі в газотранспортну та газорозподільні системи або для використання як моторного пального.

Читайте також
СРСР 2.0, або Чому українська енергетика застрягла в минулому столітті
В Україні назріває бум на "зелену" енергію
Між СРСР і СРСР. Якою буде українська енергетика у 2035 році

У розвинених країнах виробництво біометану зростає.

Протягом 2011-2016 років число біометанових заводів у ЄС збільшилося із 187 до 503.

За цей же період виробництво біометану виросло в 23 рази, а середній річний приріст сягнув 87%.

У ЄС активно застосовуються різні схеми підтримки виробництва біометану.

Натомість в Україні виробництво біометану відсутнє, в тому числі — через відсутність будь-якого стимулювання та державної підтримки.

Автори пропонують такі "зелені" тарифи на електроенергію, вироблену з біогазу та біометану, що також залежать від величини встановленої потужності об'єктів.

Встановлена потужність об’єктів, що виробляють електроенергію з біогазу

Коефіцієнт "зеленого" тарифу

"Зелений" тариф, євро за кВт-год

До 200 кВт

3,60

0,195

200 кВт — 1 МВт

2,98

0,160

1 МВт — 5 МВт

2,60

0,140

Понад 5 МВт

2,30

0,124

Встановлена потужність об’єктів, що виробляють електроенергію з біометану

Коефіцієнт "зеленого" тарифу

"Зелений" тариф, євро за кВт-год

До 5 МВт

2,98

0,18

Понад 5 МВт

3,35

0,16

П'ятий — продовжити дію "зеленого" тарифу для компаній, що виробляють електроенергію з біомаси, біогазу та біометану. Строк дії "зеленого" тарифу до 2030 року не забезпечує інвесторам достатніх гарантій повернення інвестицій.

Нова система державної підтримки виробництва електроенергії з альтернативних джерел у формі аукціонів (законопроект №8449) передбачає встановлення державної підтримки на 20 років від підписання договору купівлі-продажу електроенергії, виробленої з альтернативних джерел суб'єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на державну підтримку.

Відповідно, проекти, які не підпадатимуть під аукціони, перебуватимуть у дискримінаційному положенні, оскільки матимуть гарантію дії "зеленого" тарифу максимум на десять років, тобто лише до кінця 2029 року.

У зв'язку з цим автори пропонують подовжити термін дії "зелених" тарифів для суб'єктів господарювання, що виробляють електроенергію з біомаси, біогазу та біометану, на 20 років без зменшення "зеленого" тарифу на 10% кожні п'ять років.

Сергій Савчук, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України

Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України


powered by lun.ua