Чого чекати від банків: основні тренди 2018

Чого чекати від банків: основні тренди 2018

Вівторок, 8 травня 2018, 11:01 -
Головні тенденції банківського сектору країни — підготовка до валютної лібералізації, розвиток високотехнологічних напрямків та активізація кредитування аграрного сектора і малого бізнесу.

Головні тенденції банківського сектора країни — підготовка до валютної лібералізації, ризики щодо закриття частини банків за участь у тіньовій економіці, а також активний розвиток високотехнологічних напрямків.

ЕП публікує дані щодо активів 30 найбільших банків, розповідає про лідерів кредитування аграрного ринку та харчової промисловості і пояснює, чому банки повинні побоюватися розвитку нової цифрової економіки.

Підготовка до валютної лібералізації

Перша тенденція — підготовка до валютної лібералізації. Україна обіцяла міжнародним партнерам відкрити ринки капіталу. Йдеться про повну зміну концепції регулювання валютного контролю та скасування низки жорстких обмежень, накладених на роботу із зовнішніми ринками капіталу.

Фінансисти жартома називають валютні обмеження внутрішнім ембарго. Ці нормативи ухвалювала номенклатура, яка виросла на радянській ідеології.

Не розуміючи, як можна захистити внутрішній ринок, вона сформувала жорсткий і місцями напівлегальний стиль валютного контролю, коли для проведення звичайних для ЄС або США трансакцій в Україні доводилося вдаватися до схем.

Тепер настав час змінити цю картину. Банкіри прогнозують, що частина змін може бути ухвалена у травні 2018 року — відповідний законопроект уже зареєстрований в парламенті. Лібералізація дозволить банкам заробити на комісіях і трансакціях з обслуговування руху капіталу.

Не чекаючи ухвалення закону, НБУ поступово пом'якшує окремі нормативи.

"Лібералізація дозволяє банкам та їх клієнтам проводити операції швидше і ефективніше. Наприклад, з 1 травня змінився розмір валютної позиції банків, що дає їм можливість торгувати іноземною валютою у великих обсягах.

Це дозволяє міжбанківському ринку ефективніше згладжувати коливання, що виникають, завдяки різниці в обсягах валюти, яка купується і продається", — говорить директор департаменту казначейства "Піреус банку" Ігор Якобчук.

"Успіх України в міжнародній торгівлі пов'язаний з лібералізацією", — переконаний заступник голови правління Укрсиббанку Костянтин Лежнін.

Новий виток боротьби із схемами

Напередодні лібералізації Нацбанк посилює контроль за операціями. Відповідні угоди з Євросоюзом передбачають, що країна залишається під контролем з боку більшості солідних світових організацій через війну і високий рівень корупції.

НБУ почав новий виток боротьби із схемами, який може означати потенційне закриття частини банків за супровід тіньової економіки.

У лютому 2018 року Нацбанк повідомив, що продовжує надавати правоохоронцям інформацію, яка може свідчити про організовану злочинну діяльність, для виявлення, зупинки та попередження порушень у сфері фінансового моніторингу.

У квітні НБУ оприлюднив дані про найпопулярніші схеми шахрайства за участю банків, у тому числі — з відмивання грошей та ухилення від сплати податків. Зазвичай така інформація оприлюднюється для демонстрації успіхів перед міжнародними партнерами і для попередження порушень.

Востаннє так гучно афішував схеми на банківському ринку колишній заступник голови НБУ Олександр Писарук. Восени 2014 року він заявив про готовність закривати банки за участь у схемах на вимогу МВФ і Світового банку.

В результаті було закрито понад десять банків за звинуваченням у співучасті в тіньовій економіці. За наступні два роки з ринку було виведено понад 80 банків.

За перший квартал 2018 року НБУ поінформував правоохоронні органи про масштабні операції клієнтів на суму понад 34,5 млн дол. Ці дані стосувалися підозр у виведенні капіталу, легалізації кримінальних доходів, фіктивного підприємництва, ухилення від оподаткування.

Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів з протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму в січні 2018 року підтвердив, що Україна — надійна юрисдикція в питаннях боротьби з відмиванням грошей і фінансування тероризму.

Кілька банкірів з найбільших банків уже втратили право працювати на високих посадах за звинуваченням в участі у тіньових операціях. Можна припустити, що частина банків буде використана як ширма: їм дозволять провести низку трансакцій з виведення капіталу за кордон, після чого їх закриють за схеми.

Повернути ці гроші в Україну звичайним шляхом не вийде — таких випадків досі не було ні в Україні, ні за кордоном. Цей капітал може зайти в державу лише у вигляді прямих іноземних інвестицій при прозорій економічній політиці влади.

Нова цифрова економіка

Цифрові технології стають для банків стратегічними. Банківські комісії — одна з найбільш прибуткових частин фінансового бізнесу, яка приносить банкам близько третини доходів. ІТ-компанії, мобільні оператори та інші гравці ринку технологій поступово забирають частину цих грошей собі.

Експерти говорять про можливий максимальний вихід банків з роздрібного сегменту. Функцію кредитування візьмуть на себе виробники товарів і послуг або торгові мережі, як це вже відбувається в автомобільній промисловості. Більшість трансакцій будуть проводити оператори, платіжні системи та high-tech-компанії.

Глава інвестиційного бізнесу Deutsche Bank Маркус Шенк припустив, що через 20 років банківські рахунки будуть замінені індивідуальними електронними гаманцями, а посередницька роль банків у збереженні грошей зникне. Через такі перспективи роздрібний фінансовий ринок змінюється вже зараз.

В Україні банкам вже зараз доводиться конкурувати з електронними гаманцями платіжних систем і мобільних операторів. На вітчизняному ринку доступні платіжні технології Google Pay та Android Pay. У 2018 році в Україні може з'явитися Apple Pay. Банкам доводиться все більше інвестувати в технології.

"Наш ринок розвивається в напрямку digital. У деяких аспектах він трохи відстає від світових лідерів, але не суттєво: впроваджуються розрахунки в транспорті карткою або за QR-кодом, ідентифікація за допомогою Touch ID і Face ID, smart-рішення для міст", — каже заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн.

За його словами, банківська система в Україні розвивається в активній синергії з фінтех-компаніями — найбільші банки намагаються стежити за всіма новинками.

Про актуальність технологічних перетворень у фінансовій сфері свідчать і дії НБУ. Слідом за фінансовими регуляторами Німеччини і Росії український центральний банк заявив про розробку закону про криптовалюти і блокчейн. Цю новину повідомив керівник проектів департаменту відкритих ринків НБУ Емал Бахтарі.

Кредитування агросектору та малого бізнесу

За даними НБУ, до 1 квітня 2018 року банки видали юридичним особам понад 1 370 млрд грн, тоді як 1 січня 2018 року цей показник становив 1 322 млрд грн.

Передусім банки цікавляться аграрним ринком і малим та середнім бізнесом. Невеликі підприємці — основа добробуту держав ЄС і США, і підтримка цього сектору стає стратегічним завданням для української економіки і банків.

Читайте також
Валютна свобода: як змінить життя українців закон "Про валюту"
Розморозили: як з банку Януковича зникли 2 мільярди

Так, Кредобанк, який входить до групи польського PKO BP, одним із своїх пріоритетів бачить кредитування малого та середнього бізнесу. У цьому ж сегменті розвиваються Укрсиббанк, "ОТП банк", Мегабанк, "Піреус банк".

"ОТП банк" пропонує середнім і малим компаніям овердрафт із спрощеним процесом ухвалення рішень і без застави. Фірми з річними продажами до 100 млн грн можуть профінансувати оборотний капітал до 40% від середньомісячних надходжень від продажів з максимальною сумою ліміту до 2,5 млн грн.

Це популярний продукт. За півтора року ми профінансували понад 800 клієнтів, і їх число постійно зростає", — говорить директор департаменту продажів середнім і малим корпоративним клієнтам "ОТП банку" Ольга Волкова.

"Підтримка малого та середнього бізнесу — наш пріоритет. У вересні 2017 року банк започаткував комплексну програму підтримки малого бізнесу "Будуй своє", — каже директор департаменту Ощадбанку Наталя Буткова-Ветвицька.

У рамках кампанії банк особливу увагу приділив юридичним особам та фізособам-підприємцям. При оцінці їх бізнесу і застави застосовуються лояльні підходи.

Для цього сектору банк розробив спеціальну програму мікрокредитування. Це прості позики до 5 млн грн з швидким ухваленням рішень і спрощеним пакетом документів. Позика на фінансування оборотних коштів видається на термін до одного року, на придбання основних засобів — до 60 місяців.

Програма діє у 12 областях, а до кінця 2018 року почне працювати у всіх регіонах. Кредитний портфель клієнтів малого та середнього бізнесу Ощадбанку 1 травня 2018 року становив 3 млрд грн. У 2018 році банк хоче його подвоїти.

Аграрний бізнес — ще один пріоритет для банків.

За даними фінансового аналітика Анатолія Дроб'язка, до першої п'ятірки кредиторів аграрного ринку на початку 2018 року входили банк "Фінансова ініціатива", "Райффайзен банк аваль", Прокредитбанк, "Креді агріколь" і Приватбанк. Харчову промисловість найактивніше кредитують Ощадбанк, Укрексімбанк, Промінвестбанк, "Сбербанк Росії" та Укрсиббанк.

За словами Волкової, у 2018 році "ОТП банк" профінансував понад сто аграріїв на 550 млн грн, з яких 300 млн грн були видані під заставу аграрних розписок. До кінця 2018 року банк планує видати підприємствам галузі мінімум 1 млрд грн.

"Кредитування аграрного сектору є одним з пріоритетів для Ощадбанку. Ми пропонуємо фінансування і фермерським господарствам, і великим підприємствам. До послуг клієнтів — повна лінійка кредитних продуктів з привабливими умовами", — розповідає Буткова-Ветвицька.

Топ-30 банків за зобов'язаннями, млрд грн

  1 січня 1 квітня
Приватбанк 233   229
Ощадбанк 202   196
Укрексімбанк 156   151
Укргазбанк 63   69
"Райффайзен банк аваль" 61   56
"Альфа банк" 45 45
ПУМБ 41   44
Укрсиббанк 41   38
"Сбербанк Росії" 37   35
"ОТП банк" 26   27
"Креді агріколь" 27 27
Укрсоцбанк 24   21
"Південний" 23   20
"Фінансова ініціатива" 17 17
Сітібанк 17 17
Прокредитбанк 15   14
Таскомбанк 13 13
Кредобанк 13   12
Промінвестбанк 14   12
"ВТБ банк" 10   9
Мегабанк 8 8
МІБ 9   8
"Кредит Дніпро" 8 8
"Восток" 8 8
"ІНГ банк Україна" 6 6
"Універсал банк" 5   4
А-банк 4 4
"Банк інвестицій та заощаджень" 4 4
"Марфін банк" 4   3
Індустріалбанк 3 3

Топ-30 банків за чистими активами, млрд грн

1 января  1 апреля
Приватбанк 259   256
Ощадбанк 234   227
Укрексімбанк 171   159
Укргазбанк 69   74
"Райффайзен банк аваль" 72   69
ПУМБ 46   49
"Альфа банк" 49   48
Укрссиббанк 46   44
"Сбербанк Росії" 42   39
"Креді агріголь" 31   30
"ОТП банк" 29   30
Укрсоцбанк 29   25
"Південний" 25   22
Сітібанк 19 19
Промінвестбанк 20   18
Прокредитбанк 17   16
Кредобанк 14 14
Таскомбанк 14   13
"ВТБ банк" 11   10
"Фінансова ініціатива" 13   9
"ІНГ банк" 10   9
Мегабанк 9 9
"Кредит Дніпро" 9   8
МИБ 9   8
"Восток" 8 8
"Універсал банк" 6   5
"Правекс банк" 5 5
"А-банк" 4 4
Індустріалбанк 4 4
"Банк інвестицій та заощаджень" 4 4


powered by lun.ua