Україна на порозі макроекономічної негоди

Україна на порозі макроекономічної негоди

Вівторок, 22 травня 2018, 14:00 -
www.catchnews.com
Слабке економічне зростання, величезні виплати за боргами, зростання загрози дефолту і девальвації. Чим загрожують макроекономічні ризики?

Україна поступово відновлюється після економічного колапсу 2014-2015 років. Економіка країни зросла на 2,4% у 2016 році та на 2,5% у 2017 році.

Такі темпи виглядали б непогано для розвиненої держави, але не для України. Вони занизькі порівняно з сусідніми країнами. Економіки європейських держав, що розвиваються, зросли в середньому на 3,2% та 5,7% відповідно. На жаль, за два роки зростання реальний ВВП України ще не досяг докризового рівня.

Крім того, чинники, які вселили б надію на економічне зростання в найближчій перспективі, відсутні. Показник безробіття вперто тримається на високому рівні — близько 10%. Відновлення промислового виробництва відбувається нерівномірно.

Після періоду швидкого зростання бюджетних доходів, частково завдяки високій інфляції, стан державних фінансів погіршується. У першому кварталі 2018 року консолідований бюджет був зведений з дефіцитом, хоча протягом кількох останніх років у цей період формувався профіцит.

Навіть сприятливий чинник — високі темпи зростання інвестицій в основний капітал, 18.2% у 2017 році — виглядає не надто оптимістично, враховуючи низьку базу порівняння та їхню залежність від імпорту.

Реальний ВВП України

 
Джерело: Державна служба статистики

Без права на помилку

Темпи та глибина економічних реформ в Україні, здійснених протягом останніх кількох років, безпрецедентні. Однак цих перетворень недостатньо для того, щоб країна стала на шлях сталого та потужного економічного зростання.

Країна не змогла залучити капітальні інвестиції в обсязі, необхідному для стрімкого економічного підйому. Приплив прямих іноземних інвестицій скоротився у 2017 році до незначних 2% ВВП. Іноземні інвестори називають основними перешкодами повсюдну корупцію та відсутність довіри до судової системи.

Інвестиції в основний капітал відносно ВВП нижчі за середній історичний рівень: 16% у 2017 році порівняно з 20% на початку 2000-х років та 25% під час економічного буму 2005-2008 років. Як відомо, інвестиції в основні фонди — вирішальний фактор розвитку країн з ринками, що розвиваються.

Інвестиції в основні фонди порівняно з ВВП

 
Джерело: Державна служба статистики

Кілька років економічної стабільності та кволого зростання не слід сприймати як належне. Економіка України залежна від глобальних товарних ринків, кон'юнктура яких протягом кількох останніх років була сприятливою, але це не триватиме вічно.

У найближчому майбутньому влада мусить виплачувати мільярди доларів за державним боргом, а одержати нові позики на міжнародних ринках капіталу, як показує досвід Аргентини та інших країн, що розвиваються, буде нелегко.

Хоча в останні роки українська влада отримала суттєву фінансову підтримку від західних партнерів та реструктуризувала зовнішній борг, залучення зовнішнього фінансування залишається критичним для утримання економіки на плаву.

Поточна програма МВФ на 17,5 млрд дол, з якої Україна одержала 10 млрд дол, завершується у березні 2019 року, якраз напередодні довгого виборчого циклу, що складається з президентських виборів у березні 2019 року та парламентських виборів у жовтні 2019 року. Однак влада не має часу до березня — чималі виплати за зовнішнім боргом потрібно зробити вже у 2018 році.

Уряд повинен виплатити понад 10 млрд дол за зовнішнім боргом у 2018-2019 роках, включаючи тіло позики та відсотки. Виплати офіційним кредиторам — МВФ, Світовому банку, США — становлять майже дві третини цієї суми.

Уряд мав достатньо ресурсів для здійснення виплат у першому кварталі 2018 року, але до кінця 2019 року треба сплатити ще 8,5 млрд дол, що становить майже половину міжнародних резервів Нацбанку — 18,4 млрд дол у кінці квітня.

Без нових валютних позик резерви НБУ до кінця 2018 року впадуть нижче загальноприйнятого порогу безпеки — трьох місяців імпорту. Постійне виснаження резервів на тлі посиленої невизначеності напередодні виборів та несприятливих сезонних факторів можуть сильно підштовхнути девальваційні очікування.

Тиск на національну валюту зросте, створивши загрозу стрімкого знецінення гривні. НБУ буде змушений реагувати на це підвищенням облікової ставки, повторним запровадженням валютних обмежень та інших антикризових заходів.

Чи зможуть такі кроки ефективно запобігти валютній кризі, залежатиме від багатьох факторів, у тому числі від цін на світових товарних ринках.

У будь-якому випадку антикризові заходи негативно вплинуть на слабке економічне зростання, що, вірогідно, підриватиме європейський курс України та вкладе нові козирі до рук проросійських та популістських сил.

Виплати зовнішнього суверенного боргу, млрд дол

 
Джерело: державні органи, оцінки Dragon Capital

Втім, Україна може опинитися на порозі дефолту ще раніше, оскільки більшість запланованих виплат зовнішнього боргу повинна здійснюватися з рахунків уряду, а не Нацбанку. До кінця 2019 року уряд повинен виплатити 6,7 млрд дол.

З них близько 2 млрд дол слід погасити до кінця 2018 року, тоді як валютні залишки на рахунках уряду в кінці першого кварталу становили лише 1,4 млрд дол. Цього вистачить для дотримання графіку виплат тільки до серпня-вересня за умови, що виплати за внутрішнім валютним боргом будуть рефінансовані.

Уряд може придбати іноземну валюту в Нацбанку, якщо матиме достатньо гривні. Це "якщо" важливе, адже темпи бюджетних доходів відстають від плану.

Уряд може поборсатися ще кілька місяців, залучаючи кошти на внутрішньому ринку шляхом розміщення валютних облігацій, але зрештою опиниться на межі дефолту, можливо, навіть перед офіційними кредиторами — МВФ або США. Чи означає це, що Україна загрузне в болоті низького економічного зростання?

Не обов'язково. Україна має невикористані резерви росту. Наприклад, ідея зняття мораторію на продаж землі, хоч і непопулярна серед населення, має величезний потенціал для того, щоб підживити економіку та принести вигоди українцям.

Це могло б генерувати фіскальні надходження, збільшити продуктивність, сприяти припливу кредитних коштів та залученню прямих іноземних інвестицій. Іти проти думки громадськості складно, але змінити помилкові суспільні уявлення і зробити те, що правильно для країни, все ж можливо.

Це ж стосується і захисту майнових прав, який залишається слабким через корупцію. Хоча уряд вклав значні ресурси в антикорупційні інституції, це не розвіяло скептицизм інвесторів. Навряд чи вони очікуватимуть стрімкого прогресу в цій сфері, поки не побачать реальних вироків посадовцям високого рівня.

Більшість українців переконані, що правоохоронна система тут беззуба. Можна сперечатися про оптимальну структуру антикорупційного суду, який є ключовою вимогою для наступного траншу МВФ, але необхідність нової інституції очевидна. Громадська підтримка нового суду достатньо сильнащоб подолати спротив.

Приватизація — ще одне складне завдання в умовах економічного спаду. В ідеалі це слід робити, коли вартість майна найвища, але після років зловживань лише деякі держані підприємства можуть похвалитися міцним фінансовим становищем.

Читайте також
Бюджетні ігри з електоратом: чи переживе економіка вибори 2019 року
Економічні міфи-2017: про що найбільше брехали політики
Заступник міністра фінансів: чотири транші від МВФ — так далеко ми ще не заходили

Очікування слушного моменту для приватизації може обійтися дорого.

Недавно ухвалений закон про приватизацію може прискорити процес і залучити більше покупців, що допоможе підняти ціну виставлених на продаж об'єктів.

Приватизація повинна виправити економічні перекоси та викоренити джерела корупції.

У численних галузях економіки України зберігається концентрація ринкової влади в окремих учасників ринку. Ці монополії не тільки спричиняють економічні викривлення, але й створюють політичні ризики. Гравці сектору можуть спробувати підкупити політиків, щоб захистити свої рентні доходи.

У новітній історії України навряд чи можна знайти успішний випадок ліквідації монополії. При цьому створення конкурентнішого середовища сприятиме більшій динамічності економіки. Передумови для впровадження елементів конкуренції в енергетичному секторі вже існують — закони про ринок газу та електрики.

Впровадження цих законів разом із збереженням єдиної для всіх споживачів ринкової ціни на природний газ не тільки посилить конкуренцію, а й сприятиме збільшенню виробництва енергії та підвищенню енергоефективності.

Залишається неефективною система соціального забезпечення — від субсидій на комунальні послуги до допомоги на дітей. Кошти, витрачені на субсидії людям, які їх не потребують, можна було б витратити на енергоефективність, освіту, охорону здоров'я чи інфраструктуру. Однак реєстр бенефіціарів соціальної допомоги досі не готовий, попри витрачені на це час та донорські кошти.

Заключні коментарі

Величезні боргові платежі, можливі макроекономічна і валютна кризи потребують термінових дій. Якщо ці ризики реалізуються, уряд не зможе виконати свої зобов'язання. Це призведе до політичної кризи напередодні виборів.

Якщо ці ризики будуть попереджені, Україна має чимало можливостей для прискорення економічного зростання. Під час використання кожної з них владі доведеться подолати спротив секторальних гравців та тіньові інтереси. Щоб досягти успіху, влада повинна показати рішучість та лідерство у реформах.

Редколегія VoxUkraine: Олена Білан, Dragon Capital, Юрій Городниченко, UC Berkeley, Ілона Сологуб, KSE, Тимофій Милованов, KSE, Олександр Жолудь, НБУ, Олена Нізалова, University of Kent, Олександр Талавера, Swansea University, Зоя Милованова, VoxUkraine Law, Володимир Білоткач, Newcastle U, Борис Давиденко, головний редактор VoxUkraine, Вероніка Мовчан, IER, Олександра Бетлій, IER,  Алекс Микільсько-Ржевський, Lehigh University, Денис Нізалов, KSE, Наталія Шаповал, KSE.

powered by lun.ua