10 мільярдів — політ нормальний. Навіщо уряд "подарував" "Борисполю" дивіденди
На аеропорт "Бориспіль" чекає велика реконструкція. Про плани реалізувати низку масштабних інфраструктурних проектів команда найбільшого українського аеропорту заявляла ще 2017 року, однак відкритим залишалося питання фінансування.
Цю проблему частково вирішив уряд. Він зробив "Борисполю" подарунок: на три роки знизив норму відрахування чистого прибутку до бюджету до 40%. Це рішення вивільнить додаткові кошти, які державне підприємство зобов'язане направити на повернення залучених раніше кредитів та розвиток.
Враховуючи стрімке зростання українського авіаринку протягом останнього часу і прогнози на найближчі п'ять років, "Борисполю" треба готуватися до збільшення кількості пасажирів, і робити це треба вже зараз.
Що дасть "Борисполю" останнє рішення та чи виправданий такий крок уряду — у матеріалі ЕП.
Непогані дивіденди
У середу Кабмін ухвалив важливе для "Борисполя" рішення: знизив норматив відрахування частки прибутку підприємства до бюджету до 40%. Інші компанії, у яких держава володіє мінімум половиною акцій, повинні платити до бюджету 75% своїх дивідендів, хоча ще у 2016 році вони ділилися тільки половиною своїх прибутків.
Такий привілей аеропорт отримав за однієї умови: 35%, що залишаються, він повинен направити на виконання міжнародних зобов'язань і капітальні інвестиції. Враховуючи кон'юнктуру ринку та фінансові результати, які "Бориспіль" показує в останні кілька років, таке рішення виглядає цілком логічним.
Передусім на фінансові успіхи підприємства вплинули зростання авіаринку та суттєве збільшення числа пасажирів. Так, за підсумками 2017 року "Бориспіль" отримав рекордний для себе дохід — понад 4 млрд грн.
Чистий фінансовий результат підприємства у 2017 році становив 1,73 млрд грн. З цієї суми було сплачено майже 1,3 млрд грн дивідендів на користь держави. За підсумками 2018 року завдяки останньому рішенню уряду "Бориспіль" планує направити до бюджету значно меншу частку чистого прибутку — 760 млн грн.
На капітальні інвестиції піде 2,2 млрд грн, на погашення кредитів — 411 млн грн.
Велике будівництво
У 2017 році "Бориспіль" завдяки запровадженню "хабової" стратегії розвитку, яка передбачає залучення трансферного пасажиропотоку, обслужив на 22% більше пасажирів, ніж у 2016 році. У 2018 році очікується приблизно такий же результат.
За умови збереження такої динаміки через п'ять років пасажиропотік може сягнути 25 млн осіб на рік. Це змушує компанію дбати про розширення інфраструктури. Цілі у аеропорту амбітні. У 2017 році він повідомив про сім ключових об'єктів, на яких планує зосередитися протягом найближчих п'ятьох років.
Загалом на реалізацію цих інфраструктурних проектів, більшість з яких вже розпочато, керівництво аеропорту хоче витратити понад 10 млрд грн.
На думку авіаційного експерта Андрія Гука, рішення уряду про розподіл коштів правильне. "Бориспіль" в останні роки показує результат, який заслуговує на такий перерозподіл. Авіалінії, залучені в аеропорт, вимагають суттєвих вливань у розвиток. В іншому випадку "Бориспіль" не витримає конкуренції", — каже він.
Експерт вважає, що пасажиропотік кожного року може зростати щонайменше на 20%, тому аеропорт справді потребує таких інвестицій. Погоджується з ним і транспортний експерт Богдан Долінце. На його думку, вітчизняний ринок авіаперевезень має потенціал для зростання мінімум утричі в найближчі п'ять-десять років.
"До зростання пасажиропотоку треба готуватися завчасно. Злітна смуга та аеропорт не будуються за сезон. Необхідно тривалий час планувати і, як конструктор, будувати ці об'єкти, збільшувати пропускну спроможність", — розповідає Долінце.
Ласкаво просимо до клубу
"Бориспіль" — не єдине державне підприємство, яке останнім часом отримало привілей. До клубу обраних у 2017 році уряд зарахував державний Ощадбанк та найбільшого в країні виробника електроенергії з води компанію "Укргідроенерго".
Кабмін надав їм ще більші привілеї, дозволивши платити до бюджету тільки 30% від свого прибутку. Проте у цьому випадку знижки були, скоріше, вимушеними і жодного стосунку до розбудови інфраструктури не мали.
"Укргідроенерго" отримала пільгову норму відрахування дивідендів, аби не допустити зростання тарифів на електроенергію для населення. Це могло б призвести до збільшення кількості громадян, які отримують субсидії, і вдарити по бюджету.
Ощадбанк, який входить до трійки найбільших українських банків, отримав пільгу через необхідність виконання умов кредитних договорів з іноземними установами.
"Зростання норми відрахування може стати підставою для кредиторів вимагати дострокового погашення заборгованості разом з нарахованими відсотками. У жовтні 2017 року цей показник перевищував 1,5 млрд дол", — пояснювали урядовці.
Тож наразі в Україні тільки три державні компанії мають привілейовані умови відрахування частини прибутку до бюджету. Чи зросте їх кількість? За словами Гука, на знижку можуть розраховувати тільки прибуткові підприємства.
"Випадок з "Борисполем" унікальний. Компанія показує гарний фінансовий результат, тому це рішення на часі. Інших таких випадків я поки не бачу", — підсумував експерт.