Бюджет для небайдужих, або Де взяти кошти на божевільні ідеї

Бюджет для небайдужих, або Де взяти кошти на божевільні ідеї

П'ятниця, 1 грудня 2017, 17:00 -
Два роки тому громадська організація SocialBoost за підтримки USAID запустила "Громадський проект" — платформу бюджету участі. Автори чотирьох проектів-переможців розповіли ЕП про свій досвід роботи з цим інструментом.

"Громадський проект" — сервіс автоматизації процесів бюджету участі. Це платформа, яка дозволяє громадянам розпоряджатися частиною міського бюджету. Влада виділяє кошти, жителі подають проекти, громада голосує. Проекти, що набрали найбільшу кількість голосів, отримують фінансування.

У 2015 році перший в Україні інструмент бюджету участі запустила громадська організація SocialBoost спільно з Kyiv Smart City та Open North. Технічно він мав дещо інший вигляд та функціонував лише в Києві.

За рік SocialBoost за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД) запустила "Громадський проект". Зараз платформою бюджету участі користуються понад 50 міст і майже 2 млн громадян, що віддали за проекти 1,2 млн голосів.

У 2017 році через "Громадський проект" було подано понад 3 тис проектів. Більшість з них стосуються спортивної інфраструктури, шкіл і дитячих садків.

У 2016 році "Громадський простір" проаналізував проекти, подані в Києві. Майже 18% припало на категорію "Спорт", понад 15% — на "Освіту", 13% — на "Культуру і туризм", 12% — на "Комунальне господарство". Громадяни подають різні проекти — від планів ремонту доріг до унікальних арт-об'єктів.

"Громадський проект" у Львові: Замарстинівський парк

Один з проектів, що отримав фінансування у Львові, — відновлення центральної алеї та прилеглих територій парку "Замарстинівський".

Автор ідеї Оксана Луцко оселилася біля парку за місяць до подання проекту. Його стан був незадовільним: купи сміття, повалені дерева, зруйновані сходи, відсутність освітлення та пандусів, залишки дитячого майданчика.

Про "Громадський проект" ініціаторка дізналася з Facebook. Вже за кілька днів вона була учасницею тренінгу. Для просування проекту активістка створила групу Замарстинівського парку у Facebook, почала шукати однодумців в мережі.

"Без команди виграти такий проект неможливо. Я гадки не мала, як виміряти площу доріжки чи порахувати вартість проведення освітлення. На тренінгу нам дали листівки з орієнтовними цінами на деякі роботи. Крім того, я звернулася до "Львівсвітла", вони порахували мені приблизний кошторис.

Ходила і в ЛКП "Зелений Львів", на балансі якого перебуває парк, і в управління екології міськради. Повідомила, що планую подати такий проект. Мені допомагали експерти з відділу громадського партнерства міської ради", — розповідає Луцко.

Агітацію ініціативна група почала ще до початку голосування: активісти вели сторінку у Facebook, організували толоку на 100 людей, зняли мотиваційний відеоролик. Згодом вони провели серію зустрічей у закладах освіти.

"Ми об'єдналися з кількома малими проектами, адже можна голосувати за один великий і один малий проект, тому ми з великим проектом не були конкурентами для малих. Стратегія виявилася вдалою, і ми посіли перше місце у Львові серед великих проектів", — ділиться досвідом Оксана.

Проект повинне реалізувати управління екології департаменту містобудування міськради. У команди вже є документація, проект пройшов державну експертизу.

Перший аукціон на ProZorro на визначення виконавця не відбувся, бо подався лише один підрядник. Другий аукціон, за словами ініціаторки, було скасовано через зловживання тендерної комісії. Тепер активісти чекають на створення нового тендерного комітету. Роботи повинні початися у 2018 році.

"Ми багатьох надихнули своєю активністю і перемогою. Було б чудово, якби встигли зробити ремонт цьогоріч, але не сталося. Наступного року плануємо показати фото відремонтованого Замарстинівського парку.

Тимчасом ми організували фестиваль біля парку, відбулося дві екскурсії з дендрологом-орнітологом. Парк ожив, сюди ходить більше людей. Ще трохи комфорту — і він стане осередком сімейного дозвілля", — кажуть організатори.

"Громадський проект" у Києві: скейт-парк

 
Кадр з відео Askroller

У столиці вже реалізували проект "Скейт-парк на березі Дніпра", біля станції метро "Лівобережна". За словами авторки проекту Олени Медведенко, її надихнув скейт-парк у Броварах. Жінка знала про "Громадський проект", тому одразу звернулася до професіоналів, які допомогли розробити проект і написати технічні умови.

Після узгодження деталей ідея еволюціонувала: тепер це універсальний майданчик, де катаються також на роликах та велосипедах.

"Найскладніше було написати технічні умови для тендеру, щоб підрядна організація гарантувала технічний нагляд і надала гарантійний термін не менше трьох років. Також слід надати статус ділянці, вона досі не передана на баланс комунального підприємства — виконавця проекту", — каже Медведенко.

Цього року активісти разом з колегами з інших районів проводили лекції та майстер-класи для нових учасників. Це дало значні результати: було подано майже вдвічі більше проектів, а в голосуванні взяло учать понад 130 тис киян.

Жінка має досвід роботи над іншим проектом-переможцем — "Реконструкція зони здоров'я". Її команда також перемогла з проектом "Інклюзивна зона здоров'я". "Не можна зупинятись ні на день, якщо бажаєш перемоги", — радить вона.

Медведенко підкреслює, що бюджет участі не є грантовим конкурсом. Автор не отримує коштів, всі роботи виконують комунальні підприємства, наймаючи підрядні організації через ProZorro. Автор має право авторського нагляду і може призупинити реалізацію проекту, якщо його не влаштовує якість робіт.

"Громадський проект" у Дніпрі: музейна експозиція

 

Фото: "Громадський проект"

У Дніпрі одним з проектів-переможців стала музейна експозиція, присвячена місцевому композитору та поету Володимиру Скуратовському. Виконавці проекту вже закінчили ремонт приміщення і незабаром почнуть створювати музей.

"Громадський проект" у Рівному: сонячні дерева

У Рівному встановили три "сонячні дерева" — конструкції із сонячними батареями, які дають можливість скористатися Wi-Fi та зарядити мобільні телефони.

Автор проекту "Сонячні дерева" Віталій Орлюк давно популяризує альтернативну енергетику і сам працює у цій галузі. Його надихнули поїздки за кордон, де сонячна енергія активно використовується, а також ухвалення закону про "зелений" тариф.

"Люди не вірять, що такі технології працюють. Коли ми думали, як показати цю технологію, виникла ідея "сонячних дерев". Тоді ж з'ясувалося, що її можна реалізувати через "Громадський проект". Мрія стала реальністю", — каже Орлюк.

На етапі просування він провів невелику кампанію у Facebook. Розповідав про схожі проекти в Україні і за кордоном, популяризував ідею. На відміну від інших проектів, автори "Сонячних дерев" не займалися просуванням активно.

Етап реалізації виявився складнішим. Міська рада передала проект на виконання управлінню транспорту та зв'язку. Команда показала чиновникам власні креслення та розписаний бюджет, але цього виявилося мало. Потрібно було подати детальний проект, тож автори звернулися до професійної проектної організації.

Управління транспорту коригувало проект і запитувало додаткову інформацію. Ініціатори не врахували необхідність технічного та архітектурного нагляду, але чиновники з управління допомогли внести у проект потрібні зміни.

Виконавцем за результатами тендеру стала компанія "Квазар-мікро". "На кожному етапі працівники компанії мене запитували, чи задоволений я виконанням проекту. Я, звісно, казав, що не задоволений, бо треба було робити все швидше, але насправді такий підхід вражає", — коментує Орлюк роботу виконавців.

Його засмучує пасивність людей. "Проект отримав певну частку негативу. Народ не вірить в ідею громадського бюджету. Люди вважають, що гроші на тендерах "розпилюються" і на це неможливо вплинути. Це не так", — переконує Віталій.

Перспективи "Громадського проекту"

Розробники зробили ставку на застосування сучасних технологій. Платформа відповідає українським IT-реаліям. Модуль авторизації працює з BankID, електронними цифровими підписами, ID-картками, картками жителів міст.

Система гарантує прозору та зручну автоматизацію всіх процесів: від подання проектів до звітів за використані кошти. Нею вже цікавляться за кордоном. Систему планують експортувати до країн Балтії та Польщі, а у 2016 році проект був представлений на Smart City Expo World Congress в Барселоні.

Проте проект бюджету участі в Україні ще не можна назвати ідеальним. Наприклад, є ризик використання адміністративного ресурсу для впливу на голосування. Також не працюють на належному рівні системи ідентифікації: у системі BankID можна зіткнутися з неякісними даними користувачів.

"Мета проекту — надати досконалий інструмент електронної демократії, платформу для об'єднання людей і впливу на ухвалення рішень. Залучення 2 млн людей, які її використовують, доводить, що люди готові до використання таких інструментів", — підсумовує засновник платформи Віктор Гурський.

Ная Новак, журналіст

Реклама:
powered by lun.ua