Брехня, маніпуляція чи правда. Як політики "гралися" з пенсійною реформою

Брехня, маніпуляція чи правда. Як політики "гралися" з пенсійною реформою

Майже всі політичні партії висловилися з критикою пенсійної реформи. Наскільки вона була обґрунтованою?
Четвер, 26 жовтня 2017, 08:30 -

3 жовтня 2017 року парламент проголосував за пенсійну реформу, яку намагалися провести ще з 2000-х років.

Передумов для реформування пенсійної системи в Україні назбиралося більш ніж достатньо: низький розмір пенсій, дефіцит Пенсійного Фонду, значні видатки з держбюджету на соціальні доплати, несправедливі умови для різних категорій пенсіонерів.

З поміж іншого, пенсійна реформа була прописана в Меморандумі з МВФ. Тим не менш, рік за роком її проведення переносилося через відсутність явних вигод для політиків. 

Навесні законопроект про пенсійну реформу не надто активно обговорювався в парламенті, хоча прем'єр Гройсман періодично нагадував депутатам про необхідність реформи. Влітку Верховна рада пішла на канікули - було не до реформ. Але, оскільки у законопроекті була зазначена дата початку реформи - 1 жовтня - у вересні-жовтні почалися запеклі дебати про пенсійну реформу майже на всіх ток-шок.

Ми нарахували 41 цитату про пенсійну реформу з початку червня по кінець вересня. І це тільки по 17 топ-політикам, яких VoxCheck моніторить щотижнево (див. проект VoxCheck Impact-17). Звісно, брали до уваги тільки ті цитати, що містять факти та які можна перевірити.

Згідно з нашим аналізом, 13 цитат - правдиві, у 12 випадках перебільшення. Також є 8 неправдивих тверджень та 8 маніпуляцій. У класифікації VoxCheck перебільшення - звісно гірше, ніж правда, але в таких випадках відсутнє значне викривлення інформації - як при маніпуляціях або неправдах.

Правда йшла в основному від прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та депутата Олексія Гончаренка (БПП) - переважно у позитивному контексті: політики хвалили реформу та закликали голосувати за неї.

Опозиція критикувала та розповсюджувала міфи, які не мали нічого спільного з реальністю.

Протагоністи реформи: Гройсман та Гончаренко

Стратегія публічних виступів Гройсмана - говорити про позитив і не брехати. Це безпрограшна позиція: майже у будь-якій дії уряду або реформі можна знайти позитивні моменти, далі про них треба просто нагадати слухачам. Інший підхід - звернути увагу на проблеми, з якими бореться певна реформа - і знову сказати правду. Саме це робив Гройсман, коли говорив про пенсійну реформу впродовж червня-вересня.

Володимир Гройсман, прем’єр-міністр, пост на Facebook, 9 жовтня

 

8 млн пенсіонерів справді отримують мінімальну пенсію. За даними Держстату, у 2017 році обліковується 11,9 млн пенсіонерів.

Володимир Гройсман 1, прем’єр-міністр, інтерв’ю П’ятому каналу, 24 жовтня (07:10 – 07:33)

 

У 2012 році перерахунок пенсій відбувався на основі середньої зарплати за 2007 рік - 1197,91 грн.

Відповідно до прийнятих змін, з 1 жовтня 2017 року пенсії перераховуються на основі середньої зарплати за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн.

Володимир Гройсман, прем’єр-міністр, пост на Facebook, 4 липня

 

За 4 місяці 2017 року надходження до бюджету від ЄСВ склали на 37,6% більше, ніж за аналогічний період 2016 року. За 6 місяців – на 42,5% більше.

Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України, пост на Facebook, 20 червня

 

У 2017 сума коштів з державного бюджету на потреби Пенсійного фонду зменшилася на 1,3 млрд грн - з 142,6 млрд грн до 141,3 млрд грн. Cума позики, наданої Фонду Державним казначейством склала 48 млрд грн (діаграма 10, стор. 50). Цей борг утворився у 2007-2014 рр і поступово гаситься.

Олексій Гончаренко 2, заступник голови фракції "БПП", ефір на "Вечер на Думской", 28 серпня, (16:25-16:30)

 

Осучаснення за пенсійною реформою підвищує розмір пенсій для 9 млн осіб  у залежності від попереднього розміру пенсії.

Міфи пенсійної реформи

Прикладів того, що політики не розуміли суть пенсійної реформи, але намагалися критикувати її - дуже багато. Причому критика виходила в основному від опозиційних сил.

Одні політики казали, що реформа проводиться через дефіцит Пенсійного фонду, який виник після скорочення ЄСВ. Інші - що реформа не вирішує проблему цього дефіцита. А якщо навіть і буде закритий дефіцит - то за рахунок скорочення пенсій людям. (Звісно, це все неправда).

Дуже гучний міф про реформу - що в її результаті кількість пенсіонерів скоротиться з 12 млн людей до 5 млн. Це була улюблена теза членів партії Олега Ляшка. При тому що жодного разу вони не навели хоч якісь розрахунки такого скорочення.

Ігор Мосійчук, народний депутат від "Радикальної партії", ефір на "112 Україна", 16 червня, (5:16-5:42)

 

Пенсійна реформа передбачає підвищення пенсій за рахунок збільшення надходжень від ЄСВ. Поточну кількість пенсіонерів зменшувати ніхто не буде, але суть реформи в тому, щоб у майбутньому люди виходили на пенсію повільніше.

Олег Ляшко, лідер "Радикальної партії", ефір на "Рівне 1" програма "На часі", 14 червня, (7:03-7:13)

 

Страховий стаж і справді піднімуть до 35 років, але не одразу, а поступово - 35 років страхового стажу необхідно буде мати з 2028 року.

Олександр Вілкул, лідер "Опозиційного блоку", ефір на "NewsOne", 8 вересня, (42:02-42:14)

 

Середня тривалість життя українських чоловіків в 2015 році становила 66,4 роки, але середня очікувана тривалість життя для них після 60 років – 14 років. Середня тривалість життя чоловіків в ЄС становила 77,9 років.

Водночас, за пенсійною реформою, в залежності від стажу максимальний вік виходу на пенсії в окремих людей буде 65 років, а не 67.

Юлія Тимошенко, голова партії "Батьківщина", новина на сайті "Батьківщини", 21 вересня

 

Коефіцієнт за кожний відпрацьований рік справді знизився з 1,35 до 1, але це зменшення на 26%, а не на 35% – згідно з правилами математики.

Водночас, пенсійна реформа - це поліпшення добробуту наявних пенсіонерів: змінився показник середньої зарплати для розрахунку пенсії – середнє за 2014-2016 роки. Зараз цей показник розраховується по середній зарплаті за 3 роки перед зверненням за призначенням пенсії, тому й існує значна різниця у пенсійних нарахуваннях між тими, хто виходив на пенсію нещодавно, та, скажімо, 10 років тому.

Микола Скорик, народний депутат, "Опозиційний блок", ефір "112 Україна", 21 вересня, (2:57 - 4:0

 

Сума фінансування Пенсійного Фонду в 2016 році становила 142,6 млрд грн. Дефіцит ПФ – 84,9 млрд грн. Решту 57,7 млрд грн держава в будь-якому випадку платить окремим категоріям пенсіонерів: військовим, держслужбовцям тощо, а також тим в кого пенсія нижча мінімальної.

ЄСВ знизили з 1 січня 2016 і у 2015 році дефіцит ПФ правді був менший - 31,7 млрд грн, доплата на виплату спеціальних пенсій – 63 млрд грн. Тобто власний дефіцит Фонду справді підвищився – у 2,7 разу.

Але пенсійна реформа проводиться не через зростання дефіциту ПФ у 2016 році, а через загальну незбалансованість видатків та доходів Фонду. Реформа була розпочата на початку 2000-х, а тепер з’явилася політична воля її завершити.

Дмитро Добродомов, позафракційний народний депутат, ефір на "NewsOne", 30 серпня, (13:04 – 13:15)

 

Завданням пенсійної реформи є не скорочення видатків Пенсійного Фонду, а зменшення темпів їх приросту у майбутньому. Крім того, наповнити ПФ через зміни пенсійного законодавства можна лише опосередковано, мається на увазі збільшення мотивації зайнятого населення брати участь у пенсійному страхуванні, що підвищуватиме доходи Фонду. Але уряд вже це робить.

Всі інші шляхи наповнення ПФ можливі лише через зміну рівня податків, зростання оплати праці та збільшення кількості робочих місць, які не мають відношення до реформи солідарного рівня пенсійної системи. 

Олег Ляшко, лідер Радикальної партії, 64 засідання ВР, 12 липня

 

За прийнятими змінами, вимога мати страховий стаж 35 років, щоб вийти на пенсію у 60 років, буде працювати тільки починаючи з 2028 року.

Якщо у 2018 році людина матиме стаж 15-25 років, то вона зможе вийти на пенсію при досягненні 63 років. Щороку необхідний стаж буде зростати: у 2028 році можна буде вийти на пенсію у 63 роки, якщо стаж складатиме 25-35 років. А якщо стаж буде менше 15 років можна вийти на пенсію та отримувати соціальну пенсію вже наступного року, якщо виповнилося 60 років.

Микола Скорик, народний депутат, "Опозиційний блок", ефір на "112 Україна", 21 вересня, (0:55-1:13)

 

Згідно з останнім Меморандумом, Україна справді, серед іншого, зосереджується на впровадженні пенсійної реформи та більш ефективної податкової системи з одночасним поліпшенням якості державних видатків. Проте, Меморандум про економічну політику завжди виглядає як звернення керівництва країни з планом дій до виконання з метою вирівнювання платіжних дисбалансів і не є вимогами.

Крім того, кількість пенсіонерів не зменшиться в результаті реформи, якщо не враховувати природне скорочення, яке не залежить від реформи і яке прогнозувалось набагато раніше – наприклад в демографічному прогнозі до 2050 року.

Ліквідація дефіциту ПФ планується за рахунок зменшення приросту видатків на пенсійне забезпечення завдяки збільшенню ефективного трудового стажу при виході на пенсію (для нових пенсіонерів) та підвищення надходжень і розширення бази ЄСВ.

Правда від критика реформи - Ляшка

Незважаючи на те, що Олег Ляшко багато критикував реформу, він також мав рацію у багатьох випадках і явно розумів, про що казав.

Олег Ляшко, лідер "Радикальної партії", пост на Facebook, 20 вересня

 

За єдиною наявною статистикою, пенсії до 1400 грн (прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність - 1312 грн) отримували 3,7 млн людей.

Скільки з них отримувало менше 1400 грн, але більше 1312 грн – Пенсійний фонд не розкриває.

Олег Ляшко, лідер "Радикальної партії", ефір на "Рівне 1" програма "На часі", 14 червня, (6:58 – 7:03)

 

За законом Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, це правдиве твердження.

Олег Ляшко, голова партії "Радикальна партія", ефір на "Новий Чернігів" програма "Політика без гриму", 31 липня,  (7:44 – 7:54)

 

Власні надходження ПФ за січень – червень 2017 року склали 73,1 млрд грн, на 19,3 млрд грн більше у порівнянні з відповідним показником 2016 року – коли мінімальна зарплата була вдвічі нижчою. Власні надходження ПФ – це передусім ЄСВ.

Що політики пропонували замість реформи

Представники трьох опозиційних партій запропонували і свої рішення "пенсійної проблеми". Крулько з Батьківщини вважає, що уряд мав би просто проіндексувати пенсії, як це вимагає законодавство. А Ляшко та Вілкул вимагають підвищення зарплат.

Але насправді жодне з цих рішень не вирішить проблему мізерних пенсій та наповнення Пенсійного фонду.  

Іван Крулько, народний депутат, ВО "Батьківщина", новина на сайті "Батьківщина", 21 червня

 

Сумарна інфляція з 2014 по 2016 роки зросла вдвічі, на 101,2%, а не на 200%. Але навіть якби інфляція становила 200 - це б не створило додаткових коштів для ПФ, за рахунок яких можна було б підняти пенсії.

Олександр Вілкул, лідер "Опозиційного Блоку", ефір на "112 Україна" програма "Вечірній прайм", 13 вересня (5:58-6:17)

 

Дійсно, зростання заробітних плат підвищує доходи ПФ, бо їхнє основне джерело – нарахування на фонд оплати праці. Проте, дефіцит ПФ був би набагато нижчим, якби не було тіньової економіки та люди платили ЄСВ повністю, а не отримували зарплату в конвертах.

Олег Ляшко, лідер "Радикальної партії", "112 Україна", 19 вересня (0:47- 1:35)

<strong>

Олег Ляшко, скоріше за все, посилається на старі дані - міністр соцполітики Андрій Рева говорив, що наприкінці 2016 року мінімальну зарплату отримували близько 3,7 млн українців.

Згідно з останніми даними Держстату, мінімальну та близьку до такої зарплату (до 3200 грн та від 3200 грн до 4000 грн) у червні 2017 року отримували 2,4 млн осіб.

Згідно з формулою розрахунку пенсії, розмір пенсії кожного українця розраховується за трьома основними показниками: розміром середньої зарплати в Україні за 3 роки перед зверненням за пенсією; індивідуальним коефіцієнтом зарплати; коефіцієнтом страхового стажу.

Отже, на розмір пенсії впливає не лише розмір отриманої заробітної плати та середньої зарплати по країні, а й кількість років страхового стажу. До того ж чим більша біла заробітна плата, тим більша пенсія. Тому поступове збільшення вимог до тривалості страхового стажу створює стимули для отримання "білої" зарплати.

Максим Скубенко, аналітик VoxCheck, Олексій Кременюк молодший аналітик VoxCheck (VoxUkraine), спеціально для ЕП


powered by lun.ua