Юхим Звягільський у 2012 році увійшов у список Forbes під №36 (статки — 256 млн дол). Найбільш відомий Звягільський як «директор» Шахти імені Засядька — він її очолив ще у 1979 році.

Так, вже у незалежні роки було засноване орендне підприємство «Шахта ім.О.Ф.Засядька», де власником був трудовий колектив — «Організація Орендарів Шахти ім.О.Ф.Засядька». З часу заснування і до 2008 директором орендного підприємства був Звягільський.

Пізніше його замінив на посаді Павло Филимонов, а Звягільський став почесним головою ради директорів і надалі продовжував контролювати підприємство.

«Орендне підприємство» припинило свою діяльність 2011 року. Його правонаступником стало ПАТ «Шахта ім.О.Ф.Засядька», власники — «Організація Орендарів шахти ім.О.Ф.Засядька» (83%) і Фонд держмайна (17%). Директором
«Орендарів» якраз є сам Юхим Звягільський. Тобто, попри формальну власність у руках трудового колективу, контролював шахту насправді Звягільський.

У листопаді 2010 року Фонд держмайна прийняв рішення про приватизацію шахти. Але вже у грудні 2010 році отримала без аукціону за розпорядженням Кабміну (Микола Азаров тоді був прем'єр-міністром) дозвіл на користування 9 нафтогазоносними площами.

Чотири площі згодом були передані в користування донецькій ТОВ «Міжрегіональна газова компанія» — фірмі, яка була пов'язана з Олександром Януковичем. Як писали Дмитро Гнап і Анна Бабінець, шахта змогла передати ліцензії, оскільки внесла гроші в статутний фонд фірми.

Свого часу «Шахта імені Засядька» також отримувала дозволи на розробку газових родовищ на Луганщині. Утім у 2011 році Луганська облрада віддала їх «Надрам Луганщини» Юрій Іванющенка. Звягільський оскаржив це рішення в суді і виграв.

Наразі ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядька» зареєстрована в Авдіївці, але її діяльність, як пише Держгірпромнагляд, контролюється так званою «ДНР» та відповідним новоствореним органом гірничого нагляду.

Шахта Засядька також відома своїми смертоносними рекордами. Зокрема, найбільша катастрофа сталася саме там у 2007 році, загинуло 106 шахтарів.

Раніше Громадський рух ЧЕСНО повідомляв, що, незважаючи на низьку парламентську активність, під час VI скликання нардеп мав 48 помічників, з яких 11 — на платній основі.

За 2 роки VII скликання нардеп взагалі не виступав у сесійній залі, не ініціював жодного законопроекту, але у нього було 11 помічників, 5 з яких — на платній основі.

Богдан був одним із семи депутатів, виключених з БЮТ в лютому 2011 року за голосування за зміни до Конституції, які продовжували повноваження
«регіонівського» парламенту, місцевих рад та особисто Віктора Януковича до п'яти років. Утім, це не завадило фракції повернути його до своїх лав у 2012 році.

Щодо декларації, то він вніс відомості про дев'ять юросіб, але принаймні вісім з них не займаються енергетикою.

На момент обрання у 2012 році Юлій Іоффе був президентом ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія» (Есхар). У 2012 році ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія» отримала в концесію ДП «Теплоелектроцентраль-2 «Есхар». президентом ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія» (Есхар).

На той момент власником ТОВ була британська DV Corporation Limited.

За річним звітом 2006-2007 року, британці DV Corporation Limited мали частку ще в чотирьох українських компаніях. Окрім ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія», йдеться про:

• ТОВ «Дольче Віта» була заснована 2002 року Анатолієм Бойко, сином Юрія Бойка.
• ТОВ «Поліінвестгруп» у 2013 році було єдиним акціонером ЗАТ ЛОЗ
«Трускавецькурорт», підприємству з орбіти Юрія Бойка.
• ТОВ «Західнадрасервіс», наразі Зіновія Козицького — у березні 2017 року отримало спецдозвіл на геологічне вивчення нафтогазоносних надр. Раніше співвласником був Антон Чернецов, менеджер Дмитра Фірташа.

У 2012 році ЗМІ писали, що власником DV Сorporation limited була кіпрська Vinox Investments Limited, де власником був Сергій Винокуров, екс-голова «Укртрансгаза», і директор компанії «Остхем Україна» зі структур Фірташа.

Наразі власниками ТОВ «ДВ Нафтогазовидобна компанія» є: «КО-Інвестментс ЛТД» з Белізу та «Леттаєр Безнес Корп» з Сейшел.

Компанія має дві філії: «Шахтоуправління з видобутку та збагачення вугілля» у місті Довжанськ Луганської області та «Теплоелектроцентраль» у Есхар на Харківщині. Остання виграла тендерів на 822,8 млн грн. В основному йдеться про постачання вугілля.

Вніс інформацію про про акції — в ПАТ «Міжнародний інвестиційний Банк», ПАТ «ЗНКІФ «ВІК», Treck Holdings Limited (Гібралтар), RI-System Limited (Кіпр).

Гібралтарська фірма була зареєстрована у 1999 році. Кіпрська — у 2005 році. Зауважимо, що одним із директором RI-System Limited значиться Юрій Буглак. Буглак, БПП, тільки 14 березня 2017 року набув депутатських повноважень. На момент обрання Буглак займав посаду головного юридичого радника «Рошену».

Щодо ПАТ «МІБ» (Банк), то головними акціонерами значаться Петро Порошенко (60%) і Ігор Кононенко (~15%).

Окрім того, Кононенко є кінцевим бенефіціаром або має корпоративні права на 15 фірм. Часто їхніми власниками виступає ПАТ «ВІК», через який нардеп і володіє ними.

Фірми Ігоря Кононенка виграли тендерів на суму 108,70 млн грн. Найбільше — 106,5 млн грн — виграло ПАТ «Завод «Ленінська кузня». Також часто партнерами по фірмам Кононенка є його батько Віталій Кононенко, Петро Порошенко або Олег Гладковський, наразі заступник секретаря РНБО.

Щодо іспанських фірм, то журналісти «Схем» віднайшли торік, що на Lancashire Big, S.L зареєстрована земельна ділянка на півдні Іспанії у провінції Малага.

На іншу іспанську фірму Treck Holdings Coast оформлений маєток за 2 км від земельної ділянки Lancashire. Як писали журналісти, від цього будинку до вілли Порошенка — 25 хвилин на авто.

Українські фірми Кононенка займаються будівництвом, транспортом, орендою тощо.

До слова, Віталій Кононенко під час минулого скликання був помічником у нардепа Володимира Ар'єва.

Львівський мажоритарник Андрій Лопушанський, БПП, уперше став нардепом у 2006 році від Блоку «Наша Україна». Він склав депутатські повноваження через рік — у червні 2007 року.

На момент обрання він був перший заступник голови правління НАК «Нафтогаз України». Був звільнений з посади у «Нафтогаз України» за постановою Кабміну у червні 2014 року «у зв'язку з нез'явленням на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності».

Лопушанський з дружиною вказав у своїй декларації шість підприємств.

Одне, зокрема, є кіпрським офшором Zewana Investments Limited — воно було зареєстроване у 2011 році.

ТОВ «Гербурт» (надання в оренду вантажних автомобілів) є правонаступником ДП
«Добромиль І К» ЗАТ «Українська промислова компанія «Добромиль», чия діяльність припинилася у 2005 році. Окрім, Лопушанського співвласником є Надія Денисенко, помічниця нардепа у V скликанні.

Співвласником ТОВ «Роял Рісторанте Груп» (Трускавець), окрім дружини нардепа, є житель Львова Крістін Мауріціо, який є шеф-кухарем La Piazza у Львові.

Енергетичне спрямування має ТОВ «Прикарпаття Інвест», яке основним КВЕДом є
«змішане сільське господарство». Але як показують тендери фірма працює з енергетикою. ТОВ «Прикарпаття Інвест» виграла на тендерах 2,35 млн грн за теплопостачання.

ТОВ «Авітелтранс» за основними КВЕДами також займається змішаним сільгосподарством, по додатковим — виробництвом електроенергії тощо.

У біографії нардепа йдеться, що у 2005 році він став засновником мережі готелів — ТОВ «Роял Хоспітеліті Груп» (Royal Hospitality Group). Зараз фірма в стані припинення. Royal Hotels & SPA Resorts об'єднує мережу готелів у Україні — Трускавецьку, Києва, Буковалі і Криму.

Львівський мажоритарник Михайло Бондар, «Народний Фронт», на момент обрання був командиром відділення військової частини №3027 2-го батальйону оперативного призначення Національної гвардії України. Бондар вперше потрапив до ВРУ.

У уважного читача можуть виникнути питання як військовий потрапив до Комітету ПЕК. Бондар з вугільного міста Сокаль, який знаходиться за 85 км від Львова. У Сокалі розташовані потужності ДП «Львіввугіля», яке має свої родовища і шатхти в регіоні.

Нардеп Бондар часто пише про вугільні проблеми регіону. Зокрема, 10 березня Бондар писав про критичну ситуацію на ДП, що могло привести до зупинки підприємства.

ОПОРА неодноразово вказувала на високий рейтинг по роботі на окрузі мажоритарника Бондара.

Представник «Самопомочі» на момент обрання нардепом у 2014 році був гендиректором (з липня 2006 року) ПАТ «Південьзахіделектромережбуд».

ПАТ займається, зокрема, будівництвом підприємств енергетики, добувної та обробної промисловості. По суті йдеться про будівництво високовольтних ліній ЕП та ПС.

Підприємство з 2008 року виграло тендерів на 33,8 млн грн. Найбільша активність по тендерах була до 2012 року.

Нардеп також у травні 2001 був призначений директором з економіки та фінансів ВАТ
«Галенергобудпром» (Стрий), на заводі з виробництва металевих та залізобетонних конструкцій. В травні 2003 року нардеп перейшов на посаду гендиректора ВАТ «Галенергобудпром».

Дружина Наталія має акції ПАТ «Південьзахіделектромережбуд». Зауважимо, що йдеться лише про 100 акцій номінальною вартістю одна гривня. А також корпоративні права на львівську ТОВ «Чудо Тур». Власниками ТОВ «Чудо Тур» значиться, окрім дружини Наталії, Зоряна Купибіда і брат нардепа Андрій Підлісецький.

«ТзОВ «Чудо Тур» позиціонує себе, як туристична компанія. На практиці — це львівські чудобуси.

Нардеп-мажоритарник із Запорізької області і кнопокодав Володимир Бандуров,
«Воля Народу», отримав мандат депутата вже не вперше. У 2012 році його обрали по рідному округу №79.

На виборах 2014 року перемогу з відривом 138 людей на округу спочатку отримав самовисуванець Олександр Григорчук. Після цього Бандуров звернувся до суду з проханням про перерахунок голосів. У результаті, перемогу здобув Бандуров з відривом 17 голосів від свого конкурента Олександра Григорчука.

Бандуров упродовж 1996-1997 років працював у «Запоріжжяобленерго» у юридичному департаменті. Упродовж 1997-2000 років був директором ТОВ «Вест-Компані». У 2001 році став заступником гендиректора ТОВ «Сігма Плюс». З 2004 року - директор по економіці ТОВ «Європейська фінансова група». У 2006 році був обраний у Наглядову раду «Укрекссімбанк» на посаду заступника голови.

Також у 2010 році Бандуров був призначений заступником Міністра економіки.

У лютому 2014 року екс-нардеп Леся Оробець писала, що Володимир Бандуров входить в Групу Клюєва у ВРУ.

Бандуров у е-декларацію вніс інформацію про три фірми — ТОВ «Любокут», ТОВ
«Аванте» і ТОВ «КРЕДО». Перші дві займаються вирощуванням зернових культур у Пологівському районі Запорізької області, остання — страхуванням.

У декларації вказано, що аграрні фірми передані в управління ТОВ «Агро Ком 1990».

Власниками ТОВ «Агро Ком 1990» значиться, зокрема, брат нардепа Віктор Бандуров і матір нардепа Зоя Бандурова, директором — теж Віктор Бандуров.

Депутат з «Народного Фронту» на момент обрання був головою Державної пробірної служби України, наразі служба ліквідована.

Ксенжука у 2010 році обрали депутатом Хмельницької облради від «Фронту Змін». Тоді він займав посаду директора ТОВ «Торговий дім «Ювелір».

У роки свого існування Пробірна служба контролювала якість дорогіцінних металів та каменю; проводила перевірку та надавала ліцензії; складала переліки виробників виробів з дорогоцінних металів тощо.

Після ліквідації служби Союз Ювелірів України повідомляв, що нові виготовлювачі ювелірних виробів не можуть вийти на ринок.

Ксенжук не дарма потрапив в крісло очільника Державної пробірної служби.

Проте, станом на вересень Ксенжук досі має корпоративні права у ТОВ.

Дружина нардепа Ольга Ксенжук задекларувала дохід від зайняття підприємницькою діяльністю на суму 940 000 грн. Ксенжук має оформлений ФОП —
«діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування», але також є такі види діяльності як торгівля і ремонт ювелірних виробів.

Зауважимо, що активи у дорогоцінних металах подружжя Ксенжуків складають разом 5,25 млн грн.

ЗМІ писали у лютому, що у Львові затримали хабарника Руслана Бурячковського, який виявився помічником-консультантом Ксенжука. Бурячковський був заступником директора ТОВ «Алькор-Інвест»(надання інших фінансових послуг), коли теж балотувався у 2014 році.

Дніпропетровський мажоританик Артур Мартовицький, «Опозиційний Блок», був у ВРУ і у попередньому скликанні. З 2010 року і до моменту обрання у 2012 році він займав посаду гендиректора ПАТ «ДПЕК Павлоградвугілля». На той момент 99% акціонером ПАТ було ТОВ «ДТЕК» (власник - «ДТЕК Холдингз Лімітед» з Кіпру).

Корпорацію «ДТЕК» було створено у 2005 році , куди увійшли, зокрема,
«Павлоградвугілля». Контролюється корпорація бізнесменом Рінатом Ахметовим.

Більша частина помічників Мартовицького тісно пов'язана з ДТЕК і «Павлоградвугілля».

Голова підкомітету нардеп-мажоритарник із Львівщини Тарас Батенко, позафракційний, екс-БПП, уперше став нардепом у 2014 році. З 2009 року і до моменту обрання нардепом був директором філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» ПАТ «Укртранснафта».

У травні Тарас Батенко голосував за Андрія Геруса як кандидата до конкурсної комісії НКРЕКП. У той час, коли провладна більшість голосувала за Костянтина Запайщикова.

Судячи із депутатських запитів, то Батенко переважно займається проблемами округу (Золочів і навколишні міста та села Львівщини). Утім, ОПОРА за останнім дослідженням за липень, дала низький рейтинг роботі Батенка на окрузі.

У публікацію не включені бізнес-активи Олександра Онищенка і Сергія Клюєва, які де-юре залишаються нардепами, але фактично не виконують свої функції, оскільки перебувають за кордоном.

У грудні 2015 року НАБУ почало розслідувати за фактом розкрадання природного газу, видобутого в рамках спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування». У червні з'ясувалася причетність Онищенка до розкрадання газу.

Щодо Сергія Клюєва, то 3 червня 2015 року ВРУ позбавила його депутатської недоторканності. Клюєва хотіли заарештувати за схему з компанією «Танталіт», формальним власником Межигір'я.

Екс-нардеп і екс-голова Комітету Микола Мартиненко перебуває під слідством.

Нагадаємо, що раніше Громадський рух ЧЕСНО писав про відвідуваність і законодавчу активність Комітету ПЕК.

Це перша частина аналізу нардепів Комітету ПЕК. У другій частині, яку ми видамо найближчим часом, ми опишемо діяльність нардепів, які пов'язані з зеленою енергетикою.