Майже банк. Як "Укрпошта" збирається захопити ринок фінпослуг
4 липня виповнився рік з моменту, коли колективу "Укрпошти" був представлений новий генеральний директор — Ігор Смілянський.
За два тижні до річниці його перебування на посаді у парламенті був зареєстрований проект закону №6601, який нове керівництво називає своїм пріоритетом. Документ дозволяє "Укрпошті" відкривати поточні, ощадні та карткові рахунки для громадян.
Для світу це не новина. Так, у Швейцарії таке рішення ухвалили понад сто років тому. Україна ж у цьому сенсі відстає навіть від країн СНД та деяких африканських держав.
Як зазначають автори законопроекту, 35% українців не можуть користуватися фінансовими послугами, оскільки до багатьох сіл та селищ банки ще не дійшли. До того ж, кількість відділень внаслідок банківської кризи скорочується навіть у містах.
ЕП з'ясувала, що передбачає проект закону, хто виступає проти його ухвалення та як відповідне рішення впроваджувалося у європейських країнах.
Перший крок
"Нарешті відбулася важлива подія: депутати внесли проект закону щодо розвитку фінансових послуг в "Укрпошті". Це тільки перший крок. Потім, ми сподіваємося, буде наступний", — заявляв на прес-конференції Смілянський. Говорячи про наступний крок, він мав на увазі ухвалення проекту парламентом та його імплементацію.
Завдяки документу, вважають його автори, 35% українців зможуть отримати сучасні фінансові послуги через відділення "Укрпошти".
Проект передбачає надання можливості цій компанії відкривати поштові рахунки для зарахування пенсій, зарплат, грошових допомог, переказів та оплати комунальних послуг, крім можливості кредитування фізичних та юридичних осіб.
В "Укрпошті" очікують, що введення поштових рахунків суттєво скоротить обіг готівки. "Нині компанія доставляє готівкою своїм клієнтам близько 125 млрд грн на рік. Значна частина коштів повертається "Укрпошті" у вигляді комунальних платежів та доходів від роздрібної торгівлі у сільських відділеннях", — розповідає Смілянський.
Крім того, відзначає він, українці зможуть відкривати депозити, щоб зберігати гроші, оплачувати карткою комунальні та інші послуги, матимуть змогу приєднатися до величезного ринку онлайн-торгівлі. Також проект закону вирішує питання безпеки, оскільки листоноші будуть носити менше готівки.
"Не треба бути великим Аль Капоне, щоб знати, коли в село приїжджає пенсія. Навіть можна легко порахувати, скільки грошей їде в авто. Тому цей закон — це також можливість зберегти життя працівників і державні кошти", — розповідає Смілянський.
Досвід інших країн
У світі відкрито понад 2 млрд поштових рахунків.
Швейцарія, банки якої вважаються найбільш надійними у світі, ухвалила це рішення у 1906 році. На початку минулого століття у Швейцарії було засновано підрозділ пошти, який під брендом PostFinance досі успішно надає фінансові послуги.
PostFinance обслуговує понад 2,7 млн роздрібних клієнтів і понад 300 тис бізнес-клієнтів. Розмір депозитного портфеля підрозділу перевищує 100 млрд євро. Також PostFinance лідирує за кількістю трансакцій і входить поряд з UBS і Credit Suisse до списку системних фінансових інститутів Швейцарії.
Модель, передбачена українським законопроектом, понад десять років працює в Італії, Туреччині, Іспанії, Португалії.
"Такий самий шлях пройшла Франція. Коли пошта цієї країни почала надавати фінансові послуги, був великий вибух: всі банки були проти. Проте зараз пошта Франції і банки почувають себе нормально. Пошта має 15 млрд євро обороту на рік", — каже директор департаменту фінансових послуг "Укрпошти" Артур Муравицький.
Відстає Україна у цьому питанні навіть від Казахстану, Азербайджану та деяких африканських держав. Вони вже йдуть далі: починають надавати кредити. "Ми просто в цьому розвитку трошечки відстали, нам треба це рішення ухвалити і наздогнати наших сусідів", — розповідає Муравицький.
Тимчасом Смілянський називає відставання суттєвим: "Відстали ми не трошечки. У цьому питанні ми на рівні Танзанії".
"Ухвалення одного законопроекту дасть можливість країні навіть у цьому рейтингу зробити значний крок, адже 100% населення України отримає можливість долучитися до сучасних фінансових послуг", — додає голова "Укрпошти".
Хто проти
Не в захваті від цього рішення Нацбанк, Мінфін та представники державних банків.
"В рамках оновлення стратегії розвитку держбанків регулятор виступає за втілення ефективних кроків щодо ліквідації монополії держави у банківському секторі, а не навпаки — її збільшення", — відповіли ЕП у прес-службі регулятора.
В НБУ зазначили, що цю позицію поділяє Мінфін, і про це були проінформовані представники "Укрпошти" та депутати профільного комітету Верховної Ради.
В Ощадбанку впевнені, що мережі відділень державних банків достатньо, аби будь-який клієнт міг отримати платіжну картку, кредит, розмістити депозит, здійснити переказ або скористатися іншою банківською послугою.
Своєю чергою Смілянський запевняє, що "Укрпошта" не буде конкурувати з банками, бо 80% її мережі — у селах, де живе менше 2 тис осіб і де нема відділень банків.
Регулятор не проти, щоб "Укрпошта" стала агентом комерційних банків з випуску та обслуговування платіжних карток. "Укрпошта" є одним з найбільших платіжних операторів і в синергії з іншими банківськими гравцями вона зможе допомогти в розвитку cashless-економіки в країні", — вважають в Нацбанку.
НБУ підкреслює, що "Укрпошта" має всі можливості, щоб стати потужною державною СІТ-компанією, тобто гравцем з надання послуг з інкасації, перевезення, обробки та перерахування, забезпечення готівкою, у тому числі банків та банкоматів.
В Ощадбанку вважають, що мережу "Укрпошти" можна використовувати як агентський майданчик для затребуваних банківських послуг. Наприклад, Ощадбанк веде переговори з "Укрпоштою" про розміщення POS-терміналів у її відділеннях.
"Завдяки цьому клієнти зможуть знімати кошти і здійснювати безготівкові платежі у найбільш віддалених куточках країни. У цьому випадку нашому партнеру не доведеться додатково інвестувати в побудову і супроводження процесингової системи, придбання та сервіс обладнання", — зазначили у прес-службі.
Смілянський сподівається, що Верховна Рада таки ухвалить запропонований проект закону і наголошує, що прийме будь-яке рішення. У компанії вже прораховують варіанти, як вчинити у разі розвитку негативного сценарію.
"Якщо Верховна Рада нам відмовить, ми можемо купити банк. Можна увійти в партнерство з банком, не обов'язково з великим", — каже Смілянський.
"Купувати банк — не дуже виграшний для нас варіант, бо доведеться виконувати багато зайвої адміністративної роботи. Варіант, який ми запропонували, не передбачає додаткових витрат держави", — підсумував Смілянський.