Нафта і дурість. 5 нещасних країн, які сидять на "чорному золоті"

Нафта і дурість. 5 нещасних країн, які сидять на "чорному золоті"

Четвер, 20 квітня 2017, 15:00 -
Reuters
Жителі країн, які мають великі запаси природних ресурсів, не завжди можуть похвалитися високим рівнем життя. ЕП зробила підбірку найбільш безглуздих проектів, які демонструють це.

1.Cаудівська Аравія — кілометровий хмарочос в пустелі. 

На фото — місце конструкції майбутнього найбільшого хмарочоса в світі висотою 1 008 метрів. Місце — пустеля в Саудівській Аравії.

Хмарочоси історично будували там, де мало місця: Нью-Йорк, Токіо. Так просто вигідніше. Якось одному шейху захотілося свій найбільший хмарочос (Kingdom Tower).

Його країна мала купу проблем з бідністю і доступом до базових соціальних послуг для простого населення, але хмарочос важливіший. Добре, що хоч лише кілометр. Взагалі планували 1,6 км, але з'ясувалося, що на піску таке не встоїть.

Наразі майбутній витвір принца, покликаний боротися з його комплексами, уже має 47 поверхів.

ФОТО 1
 
 

2. Катар — будівництво стадіонів на яких двічі можна розмістити всіх громадян країни.

Так, саме 12 стадіонів на 577 130 місць будуються у Катарі для чемпіонату світу з футболу 2022 року. При цьому кількість самих катарців не перевищує 315 тис.

Всього в Катарі живе 3 млн людей, але близько 90% з них — бідні безправні іноземні тимчасові робітники. Праця в Катарі переважно рабська.

За це треба дякувати правилам імміграції, відповідно до яких іммігранти не можуть покинути Катар без згоди працедавця. Багато робітників заманюють в країну обіцянками багатства, а потім тримають у голоді та жахливих умовах.

Всього Катар обіцяв витратити на підготовку до чемпіонату 200 млрд дол, поряд з якими блідне навіть найдорожча олімпіада в історії у Росії вартістю 50 млрд дол.

ФОТО 2
 

3. Азербайджан — безглузде копіювання всього безглуздого за $100 млрд.

Однією з найбільш залежних у світі країн від експорту нафти є Азербайджан, керівництво якої не могло просто сидіти і дивитися, як тринькають нафтодолари в арабських країнах. Біля Баку в Каспійському морі насипають штучні острови, які повинні розмістити 1 млн людей, тобто трохи більше 10% населення країни.

Вгадайте, що буде основною будівлею на островах? Звичайно, там розміститься найбільший у світі хмарочос висотою 1 054 метри, тобто принципово на 46 м більший, ніж той, що будують в Саудівській Аравії.

У Баку температура взимку трохи вище нуля, тож на елітний курорт, де купуватимуть будинки мільйонери з усього світу, майбутнє місто точно не тягне. Однак якщо такі проекти є в ОАЕ та Саудівській Аравії, то чому правляча родина в Азербайджані повинна бути гіршою?

Всього очікується 41 штучний острів вартістю щонайменше 100 млрд дол.

ФОТО 3
 

4. Росія — гарна картинка за $12 млрд.

Керівництво Росії і Москви надто довго із заздрістю дивилося, як красиво виглядають скайлайни Гонконгу, Сінгапура, Шанхая та Нью-Йорка, а потім вирішило, що Москва нічим не гірша.

Тільки от всі міста, де є красиві хмарочоси, — це прибережні морські території з обмеженим простором, для яких бетонні джунглі — це просто необхідність. Усі інші великі міста, які, як Москва, не сильно обмежені простором, стараються робити все, аби не перевантажувати жоден клаптик землі забудовами.

Вашингтон, Париж, Лондон — там стараються максимально обмежити зведення хмарочосів та озеленяти міста, щоби вони були зручними для життя. У Вашингтоні, наприклад, заборонено будувати будинки вище 40 метрів.

У Москва-Сіті без жодної економічної чи практичної потреби зробили все, щоб на якомога меншій площі зробити якомога більшу концентрацію чудернацьких хмарочосів без зелені та адекватної соціальної інфраструктури.

Наразі збудована половина із загальної кількості хмарочосів, на що витратили 12 млрд дол. Збудовані ці "витвори мистецтва" в основному за кредити і кошти державних банків та корпорацій, які є найбільшими орендаторами цих площ.

У приватного бізнесу на цю "красу" бракує попиту. За останні роки ставки оренди в цих офісах впали удвічі і суттєво швидше, ніж в інших офісних центрах у Москві.

 
 

5. Венесуела — найбільші в світі запаси нафти, а населення жебракує та імпортується бензин.

У 2016 році 75% населення Венесуели недоїдало і втратило в середньому по 9 кг ваги. У країні найбільші в світі запаси нафти, але жорстке цінове регулювання соціалістів призвело до масового браку харчів та голоду.

Понад 20 років тому солодкі обіцянки про "справедливий" розподіл нафтодоларів привели до влади соціалістів, які фактично знищили економіку країни.

Національна валюта девальвувала з 6 одиниць за долар до 4 тис, тоді як уряд все ще тримає ціни "за курсом 6". Туалетний папір, шоколад — все це давно дефіцит, як колись в СРСР. Через тотальний дефіцит імпортних ліків люди вмирають від легких хвороб. До тюрем не доходить їжа і люди там масово помирають.

Експорт нафти за роки правління соціалістів знизився удвічі. Зупинилися нафтопереробні заводи і країна почала імпортувати бензин. У державі націоналізовані майже всі бізнеси, останні жертви — хлібопекарні.

Для боротьби з голодом уряд випустив указ, який дозволяє примусову працю на полях усіх жителів Венесуели. А колись Венесуела була найбільш розвинутою і багатою країною Південної Америки.

 
 

Замість висновку

Надто часто населення країн, багатих на природні ресурси, живе в бідності. Легкі гроші приваблюють корупціонерів, популістів та тоталітарних лідерів.

У країні з найбільшими запасами нафти, Венесуелі, голод. У другій найбагатшій на нафту країні, Саудівській Аравії, дохід на душу населення трохи менший, ніж у Словенії. Причому левова частка цього багатства — в руках однієї родини.

Проекти, які реалізовують, наприклад, в Дубаї (ОАЕ), вигідні для країни. Але там майже все будується за кредитні кошти іноземних банків. Державна корпорація Dubai World, яка зводить основні проекти, отримала десятки мільярдів доларів кредитів. Частина з цих боргів проходила складну процедуру реструктуризації.

Україна теж має природні ресурси: залізну руду, вугілля, нафту і газ. Усе це завжди було предметом найбільшої корупції, основою для збагачення олігархів та джерелом фінансування поточної війни. Тому не зовсім зрозуміло, чи варто радіти українцям, що вони живуть у країні, багатій на ресурси.

Мар'ян Заблоцький, голова ГО "Українське товариство економічних свобод"

Реклама:
powered by lun.ua