Друге дихання. Чи закінчилася криза для українських агрохолдингів

Друге дихання. Чи закінчилася криза для українських агрохолдингів

Середа, 4 листопада 2015, 08:30 -
До глобальної фінансової кризи акції українських аграрних компаній коштували 10 млрд дол, до війни з Росією - 7 млрд дол. Протягом 2014 року капіталізація зменшилася більш ніж удвічі. Нарешті, восени з'явилися пагони росту.

Капіталізація українських аграрних компаній перевищила 3 млрд дол.

Йдеться, зокрема, про капіталізацію холдингів, які торгуються на зарубіжних біржах - Варшавській, Франкфуртській  та Лондонський.

Так, український Аграрний індекс, який розраховує компанія "Украгроконсалтинг", з початку 2015 року збільшилося на 30%.

Чи свідчить це про те, що агрохолдинги виходять з "чорної смуги"?

Обвали аграрні компанії переживали двічі і обидва рази чимало втрачали.

Як зазначається в дослідженні "Українського клубу аграрного бізнесу", до глобальної фінансової кризи акції українських аграрних компаній коштували 10 млрд дол, до війни з Росією - 7 млрд дол. Протягом 2014 року капіталізація зменшилася більш ніж удвічі і стабілізувалася на рівні 2,6-3 млрд дол.

Джерело: УКАБ

Причини такого слалому загальновідомі. Це комплекс факторів, серед яких і війна, і корупція, і невизначеність щодо земельних питань та податкової реформи. Додатковий тиск на агробізнес створили переоцінка боргів в інвалюті та подорожчання матеріально-технічних ресурсів через девальвацію гривні.

За рік, з жовтня 2014 року до жовтня 2015 року, в трійці лідерів - "Кернел", "Овостар" та "Агроліга". У трійці аутсайдерів - "Авангард", "Трігонагрі" та "Агротон".

Основні драйвери

"Кернел"

"Кошик" аграрних компаній 2015 року поважчав в основному завдяки агрохолдингу мільярдера Андрія Веревського. Вартість компанії зросла на 119%. Якщо в другій половині жовтня 2014 року акція холдингу коштувала 22-23 злотих, то 21 жовтня 2015 року - 55,2 злотих, а капіталізація компанії сягала 4,4 млрд злотих.

Напередодні "Кернел" також представила успішні результати за 2015 фінансовий рік. Компанія продемонструвала рекордне зростання EBIDTA - показник за рік виріс на 78% - з 223 млн дол до 396,6 млн дол.

Успішні результати пов'язані переважно із девальвацією гривні, що дозволило холдингу збільшити маржу на тонні олії з 160 дол до 185 дол.

Заробляє "Кернел" переважно на міжнародних ринках - у структурі доходу від продажів олії на Україну припадає лише близько 15%.

Холдинг цікавий для інвесторів. У жовтні стало відомо, що 5% компанії придбав фонд депутата Віталія Хомутинніка Cascade Investment Fund, який медіа спочатку прийняли за Cascade Investment LLC Білла Гейтса.

Аналітик Pekao Investment Banking Марчін Гонтаж, якого цитує польське видання Puls Biznesu, зауважує: "Останні квартали показали, що економічні та політичні проблеми України мають незначний вплив на діяльність "Кернелу".

"Овостар"

Значно виросла капіталізація одного з топ-виробників курячих яєць в Україні - компанії "Овостар", яка більш відома торговою маркою "Ясенсвіт". Компанія збільшила капіталізацію на 18% до 143,1 млн дол.

Власниками компанії є Борис Бєліков і Віталій Вересенко. Кризовий 2014 рік для їх бізнесу завершився цілком успішно: продажі ростуть як в Україні, так і за її межами. За 2014 рік експорт компанії збільшився втричі.

"Агроліга"

На думку глави аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитра Чуріна, зростання котирувань акцій "Овостару" відбулося завдяки успішній моделі операційної діяльності, яка дозволяє продукції компанії займати свою нішу на ринку курячих яєць і яєчного порошку.

Непогані результати продемонструвала і ця харківська компанія, яка вирощує зернові та олійні культури. Утім, за словами Чуріна, акції "Агроліги" низьколіквідні. Аналітик підкреслює, що ринкова капіталізація компанії становить лише 6 млн дол.

"Інституційним інвесторам папери "Агроліги" малоцікаві, тому рух котирувань вгору може бути лише спекулятивною грою приватних трейдерів", - допускає він.

Однак не всім публічним компаніям вдалося досягти успіху. Незначно - на 1,6% - подорожчали акції одного з драйверів українського аграрного ринку - компанії "Миронівський хлібопродукт". Причиною міг бути в тому числі значний борговий тягар підприємства, який оцінюється мільярдом доларів.

"Інвестори схильні бачити додаткові ризики в купівлі акцій даного емітента", - каже Чурін. Утім, недавно міжнародне агентство Standard & Poor's покращило рейтинги МХП, що може поліпшити і сприйняття компанії з боку інвесторів.

Не кажи "гоп"

Перехід рівня капіталізації публічних компаній за позначку 3 млрд дол - однозначно позитивний знак для ринку. Однак про повне відновлення довіри інвесторів та стрімку позитивну динаміку говорити зарано. Перед компаніями надто багато викликів - як на мікрорівні, так і на макрорівнях.

По-перше, це сповільнення темпів зростання світової економіки та секторальні ризики. Так, за прогнозом Міністерства сільського господарства США, у 2015-2016 році варто очікувати на черговий рекорд врожаю пшениці - 732,8 млн тонн.

"Глобальний експорт зросте на 3 млн тонн, а з України - на 1,5 млн тонн. Збільшення пропозиції призводить до зменшення цін та маржинальності компаній, що негативно впливає на котирування", - підкреслює радник міжнародної юридичної фірми Integrites Андрій Усенко.

По-друге, це локальні ризики - низький рівень прогнозування нормативно-правового поля, зокрема періодичні плани щодо скасування спеціального режиму функціонування ПДВ, а також війна на сході України.

По-третє, зміни в уряді після місцевих виборів. "Період змін супроводжується невизначеністю і негативними економічними показниками, а отже, несприятливими настроями інвесторів", - відзначає генеральний директор УКАБ Тарас Висоцький.

Водночас, переконаний експерт, податкова реформа загрожує тим аграрним компаніям, у яких не був налагоджений якісний управлінський облік.

"Більшість публічних компаній звітують за міжнародними стандартами. У рослинництві при скасуванні внутрішнього спеціального режиму ПДВ буде повертатися ПДВ при експорті рослинницької продукції. Більшість компаній, зайнятих в рослинництві, орієнтовані на експорт, тому прибуток навіть зросте.

Спеціальний режим ПДВ у тваринництві планується залишити. Наслідки від заміни єдиного податку податком на прибуток для великих компаній мінімізуватимуться за умови ефективно організованої структури управління", - вважає він.